При написанні формул слід обов’язково користуватися редактором формул (об’єкт Microsoft Equation).

Найбільші, а також довгі і громіздкі формули, котрі мають у складі знаки суми, добутку, диференціювання, інтегрування, розміщують на окремих рядках. Це стосується також і всіх нумерованих формул.

Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів треба подавати безпосередньо під формулою в тій послідовності, в якій вони наведені у формулі. Значення кожного символу і числового коефіцієнта треба подавати з нового рядка. Перший рядок пояснення починають зі слова «де» без двокрапки з абзацного відступу.

Рівняння і формули треба виділяти з тексту вільними рядками. Відстань між формулою і текстом повинна дорівнювати 2 інтервалам (пропуск однієї строки). Якщо формула наведена з поясненням значень символів, то відокремлення пропуском строки від тексту слід здійснювати після пояснення. Якщо рівняння не вміщується в один рядок, його слід перенести після знака рівності (=), або після знаків плюс (+), мінус (-), множення (×).Формули, що йдуть одна за одною й не розділені текстом, відокремлюють комою.

Нумерувати слід лише ті формули, на які є посилання в наступному тексті (розділі) для подальшого використання під час розрахунків. Якщо формула приведена і одразу використана для розрахунку то її нумерувати не слід. Інші формули нумерувати не рекомендується.

Номер формули зазначають на рівні формули в круглих дужках арабськими цифрами у крайньому правому положенні на рядку. Номер формули при її перенесенні вміщують на рівні останнього рядка. Номер формули-дробу подають на рівні основної горизонтальної риски формули. Номер групи формул, розміщених на окремих рядках й об'єднаних фігурною дужкою (парантезом), ставиться справа від вістря парантеза, яке знаходиться в середині групи формул і спрямовано в сторону номера.