Геоінформаційні системи

Уявлення про прогрес в сфері оволодіння науковою інформацією і перспективах розвитку сучасної інформатики настільки об’ємні, що висвітлення їх в окремому розділі статті навряд чи можливе.

У той же час, якщо в рішенні ряду задач ми, образно кажучи, наближаємося до вершин “Евереста” або до “ядра” землі, інші, лежачі посередині, ще чекають свого рішення. А ці “інші” і покликані забезпечити вільний доступ наукового співтовариства і окремих осіб до світових скарбів знань. Природно, що тут багато що робиться. Досить назвати Internet. Однак, хотілося б привернути увагу не до сучасних можливостей комунікацій і накопичення інформації, а до проблем формування реального "Форуму знань", передусім для наукового співтовариства.

На порозі XXI століття ведучим чинником успішного розвитку наукової і практичної діяльності людей в планетарному масштабі стає створення загальнодоступної інформаційної інфраструктури і ефективне використання накопичених знань ( "Форуму знань"). В.І.Вернадський в своїй роботі "Наукова думка як планетне явище", узагальнюючи тенденції розвитку початку ХХ століття, відмітив: “... людина. вперше реально зрозуміла, що вона житель планети і може, повинна мислити і діяти в новому аспекті, не тільки в аспекті окремої особи, сім’ї або роду, держав або їх союзів, але і в планетному аспекті”. Розглядаючи з різних сторін процес еволюції біосфери в ноосферу, він підкреслював: “Науковий світогляд і дані науки повинні бути доступні найповнішій критиці всякого, критиці, вихідній з принципів наукового дослідження, що спирається на наукові істини”. Ці філософські думки великого вченого визначали проблему, до рішення якої в повному об’ємі людство ймовірно буде готове лише в ХХI столітті, в ході формування реального інформаційного суспільства.

Минаюче ХХ століття декларує створення глобальної інформаційної інфраструктури, глобальної інформаційної супермагістралі та глобального форуму (фонду) знань як центральні задачі з побудови інформаційного суспільства XXI віку. Рішення цієї задачі повинно перетворити світ в "глобальне село", утворення якого проф. М.Маклюен передбачав на початку 60-х років. Це означає, що можна чекати значних змін у відносинах між людьми різних країн і народів, бо - якщо розвивати далі метафору про “глобальне село” - сільське життя, на відміну від міського, засноване на усвідомленні своєї приналежності до однієї спільності людей, тобто, як би до однієї великої сім’ї і витікаючої з цього колективної відповідальності. Жителі села добре знають і розуміють один одного, колективно вирішують виникаючі у них проблеми. Тому одночасно із створенням технологічної бази для утворення “глобального села”, мають здійснюватися енергійні дії по подоланню теоретичних, мовних, освітніх і інших бар’єрів, все ще розділяючих народи країн і світу на більш або менш замкнені етнокультурні групи. Добре відомо, що бурхливо прогресуюча у другій половині ХХ століття інформаційна діяльність, як професійна робота по збору, обробці, зберіганню, перетворенню і передачі інформації, зіткнулася в кінці нашого століття з рядом серйозних труднощів. Вони пов’язані не тільки з рішенням численних професійних задач, а з наростанням загальних обсягів різнорідної інформації за принципом сніжного кому. В результаті ясно визначилися питання формування чітко класифікованих інформаційних потоків і масивів, механізму конструювання нових знань на базі відомих, організації реального інформаційного інтерфейсу для вчених з конкретних видів фундаментальних і прикладних досліджень. В останні 10-15 років для рішення вказаних та інших професійних задач по групах родинних наук (науки про життя, про землю та інше) вже формуються у вигляді самостійних перспективних напрямів: геоінформатика, екоінформатика, біоінформатика тощо.

Однак, існуючий досвід свідчить про те, що переростання інформаційної кількості в якість вимагає випереджального рішення ряду питань, включаючи:

створення інфраструктури багаторівневої інтеграції різнорідних даних;
розробку нових пошукових систем, що забезпечують подолання різних технічних, технологічних, лінгвістичних і інших бар’єрів, зведення до мінімуму інформаційного шуму, можливість прямої взаємодії різних споживачів з інформаційними масивами;
формування сучасної системи інформаційного забезпечення фахівця на робочому місці.

Виділення пріоритетних напрямів у вивченні та освоєнні надр тісно пов’язане з проблемами раціонального використання природних ресурсів і стійкого розвитку суспільства. Подібний взаємозв’язок виразно простежується через таку інтегральну сферу знань, як геоінформатика. Ця сфера діяльності в Україні з різних причин далека від рівня сучасних вимог, в той час, як саме від неї вже найближчим часом можна чекати нових імпульсів у визначенні додаткових можливостей розвитку геологічних, геофізичних, геохімічних наук .

Таке твердження пояснюється тим, що з одного боку геоінформатика забезпечує міждисциплінарний підхід до оцінки процесів і об’єктів геологічного середовища, з іншого - взаємозв’язок з процесами розвитку природи і суспільства. Перехід від індустріального до інформаційного суспільства на межі XX і XXI сторіч характеризується зростаючими вимогами до інтелектуального інформаційного інтерфейсу. У цьому аспекті стан геоінформатики в нашій країні можна визначити як прикордонний між досвідом створення різномасштабних спеціалізованих інформаційних масивів (обробка світового потоку інформації по науках про Землю, баланси запасів, кадастри корисних копалин та інше) і необхідністю формування інтегрованих інтелектуальних інформаційних продуктів і систем для дослідників (проблеми "навігації" в пошуках інформації, використання мультибаз, розвиток комп’ютерних технологій і комунікаційних мереж, експертних систем, електронних версій і моделей). У рамках державних програм системи наук про Землю під керівництвом академіків А.Л.Яншина, Н.П.Лаверова, В.А.Жарікова, В.Н.Страхова, проф. О.Л.Кузнєцова, відповідальних співробітників галузі геологія. Була пророблена величезна робота по формуванню інформаційного потенціалу країни. Головну роль в цих розробках зіграли ВНДІ геосистем, ряд геофізичних інститутів НАН України.

Для об’єктивної оцінки існуючої ситуації з розвитком вітчизняної інформатики, в т.ч. і геоінформатики, потрібно враховувати:

вже до початку 90-х років колишній СРСР відставав від розвинених країн по якісних показниках інформатизації (комп’ютери, мережі, бази даних і знань, сервіс, номенклатура інформаційних послуг) як мінімум на 10-15 років; сучасний її стан можна оцінити як кризовий;
порядок формування інформаційних потоків, що діяв раніше, матеріального і технічного забезпечення інформаційних структур в значній мірі зруйнований, а сучасна стратегія інформатизації України перебуває в стадії розробки.
Разом з тим, слід зауважити:
при істотному відставанні в технології збору, зберігання, обробки і передачі інформації в Україні створені і продовжують поповнюватися масштабні інформаційні масиви;
в науковому співтоваристві існує розуміння ролі наукової інформації, і робляться наполегливі кроки для пошуку виходу з критичної ситуації.

Створення системи інформаційного забезпечення досліджень по вивченню і освоєнню надр передбачає рішення наступної групи науково-організаційних задач:

1. Систематизація уявлень про формування необхідних інформаційних потоків, їх кількісні та якісні характеристики стосовно конкретних галузей знань. В основі цієї задачі лежить формування уявлень про якість інформаційного середовища по тематичних, політематичним, проблемно-орієнтованим базам і банкам даних.

2. Розробка організаційних основ формування і функціонування системи, яка бачиться не як адміністративно-керована піраміда, а як сукупність розподілених за тематичними і регіональними ознаками інформаційних полів, відкритих для користувачів.

3. Розробка методичних основ, включаючи сумісність мережевих інформаційних технологій, вимог до вводу і виводу, обміну даними, інформаційній безпеці, класифікації та індексуванню повідомлень і т.д. До числа пріоритетних задач цієї сфери відноситься створення єдиного регістра (навігатора) інформаційних ресурсів і керівництва по внутрішньому та міждержавному обміну інформацією.

4. Визначення правової і фінансової взаємодії користувачів інформації.

Основні тенденції розвитку геоінформатики будуть визначатися досягненнями в:

теорії організації і наповнення баз даних і знань в дисциплінарному та міждисциплінарному розрізах наук про надра і геологічне середовище на міжнародному, національному і регіональному рівнях;
розвитку ефективних методів пошуку, аналізу, узагальнення друкарської і електронної інформації з системи баз даних і знань;
теорії комп’ютерного моделювання об’єктів, процесів, прогнозів на основі баз даних і знань.

Очевидно, що практичний розвиток геоінформатики зажадає подолання істотного відставання в технічному оснащенні інформаційних центрів і користувачів, а також засобів комунікації.

Розвиток геоінформатики, як однієї з перспективних сфер наукової діяльності, передбачає створення активного інформаційного моніторингу джерел інформації, її аналіз і трансформаця в зручні для користувачів форми, перехід від довідкових інформаційних полів до систем інформаційних моделей і комплексів задач, що забезпечують просування процесу наукових досліджень і накопичення нових знань. Так, дані про ресурси надр значною мірою відносяться до фактографічної інформації проблемно-орієнтованого характеру. Для фахівця фактографічна інформація - частина загального знання і потрібна вона як засіб звуження зони невизначеності, як шлях просування від одного рівня знання до іншого. Головною задачею проблемно-орієнтованих систем інформаційного забезпечення досліджень в області оцінки ресурсів надр є побудова інформаційних моделей предметної області.

Необхідними елементами системи оцінки ресурсного потенціалу надр повинні стати:

формування і використання розподіленого автоматизованого банку даних по ресурсах надр;
формування розподіленого автоматизованого документального фонду першоджерел на паперових, магнітних та оптичних носіях і на мікрофішах;
формування фонду проектної документації, науково-методичних і організаційно-нормативних документів;
інформаційне обслуговування абонентів в режимах виборчого поширення інформації, ретроспективного пошуку, видачі копій документів;
створення інформаційних продуктів, висвітлюючих проблеми комплексної оцінки ресурсів надр;
підготовка оглядово-аналітичної інформації, в тому числі зарубіжних матеріалів по тематиці, що розглядається.

Самостійним елементом інформаційної системи, покликаної супроводжувати фундаментальні наукові дослідження, є виробнича діяльність з інформаційного обслуговування.

Призначенням системи, на відміну від суми знань про мінеральні ресурси надр, є забезпечення структур управління, проектування, зовнішніх споживачів необхідною геоінформацією.

При проектуванні інформаційних систем, супроводжуючих фундаментальні дослідження, важливим є питання створення комплексів технічних засобів, зокрема, автоматизованих робочих місць (АРМ), програмно-технічних продуктів, локальних і глобальних обчислювальних мереж, каналів зв’язку, інформаційно-вимірювальних систем і польових обчислювальних комплексів для різних методів вимірювань та рівнів зондування; організаційних структур, що забезпечують реалізацію (функціонування) геотехнологій; навчання фахівців. Надто перспективним представляється використання технології географічних інформаційних систем (ГІС), що реалізовано за кордоном в численних ГІС. Одним з підтверджень багатофункціональності, як специфічної особливості технології ГІС, слід вважати таку область додатків, як аналіз наукових ресурсів для надання допомоги в розв’язанні проблем і виявленні потреб регіонів, територій і районів, окремих міст, а часто і районів великого міста.

Могутнім чинником розширення функцій окремої ГІС є здатність моделювання просторово певних об’єктів із залученням великої кількості ознак, значних обсягів вхідної і зберігаємої інформації. Особливо ефективний процес моделювання за технологією ГІС на межах різних наукових дисциплін і наук: гірничо-геологічне, економічно-екологічне, екологічно-математичне та інші види моделювання.

По мірі розширення області застосування технології географічних інформаційних систем в світовій практиці замість спеціалізованих задач типу землекористування, складання кадастрів різноманітних об’єктів, обліку окремих видів ресурсів, аналізу мінеральної сировини системи цього класу вирішують широке коло питань з введенням і обробкою не лише відомостей про просторово-ємні ресурси (лісові, водні, мінеральні), але і даних соціально-економічного характеру про певні території і райони, дистанційного зондування, результатів цифрового представлення картографічних зображень, інформації, отриманої внаслідок екологічного моніторингу по значних площах поверхні Землі, метеорологічних даних. В останнє десятиріччя спостерігається інтеграція геоінформаційних, картографічних і аерокосмічних технологій з побудовою та використанням комплексних банків даних текстового, факто- і картографічного характеру в області наук про Землю, економіку і екологію. Розвиток досліджень в сфері геоінформатики має одночасно виразно виражений міждисциплінарний і тематичний аспект. Тематичний аспект пов’язаний з існуванням масштабних оперативних інформаційних потоків (геофізика, геохімія, екологія) і спеціалізованих способів їх обробки. У цій частині геоінформатики особливо важливою стає проблема застосування методів математичної логіки і штучного інтелекту для створення ймовірних “сценаріїв” природних ситуацій в регіональному і державному розрізах.

В збільшеному плані пріоритетні напрями досліджень з геоінформатики на найближчу перспективу зводяться до наступних:

створення сучасної системи інформаційного забезпечення наукової, аналітичної і управлінської діяльності по вивченню та освоєнню надр;
визначення умов формування, функціонування і оновлення необхідних інформаційних масивів;
розробка принципів уніфікації і стандартизації для інформаційної взаємодії користувачів з виходом на міжнародні системи і мережі.

У предметному плані ці напрями можна конкретизувати таким чином:

Створення методології інформаційного забезпечення фундаментальних і прикладних досліджень, забезпечуючих взаємодію користувачів системи на регіональному, національному і міжнародному рівні.
Розробка теорії формування національного інформаційного ресурсу України по науках про надра.
Обгрунтування типових форматів даних, протоколів зв’язку, програмних засобів, розробка рекомендацій по структуризації документальних і фактографічних баз даних.
Створення інтелектуальних інформаційних систем для великих і комплексних масивів інформації, що забезпечують її збір і обробку в заданому порядку, її передачу в різних формах та режимах користувачам.
Розробка експертних систем, що дозволяють здійснювати цілеспрямований пошук інформації, імітувати на її основі необхідний об’єкт або процес і аналізувати можливі наслідки рішень.
Складання путівників (навігаційних засобів) для полегшення пошуку інформації в різноманітних базах даних.
Створення:

електронних систем для поширення оперативної інформації (бібліографії світового потоку по науках про Землю і геологічне середовище, електронний каталог наукових досліджень, що проводяться, електронні відомості про музейні колекції);
нових інформаційних продуктів і засобів спілкування з ними (повнотекстових і фактографічних баз даних з автоматизованим витяганням необхідної інформації, електронних журналів, гіпертекстових систем, а також систем мульти- і гіпер-медіа);
інтелектуальних інформаційних систем, призначених для представлення, обробки і пошуку наукової інформації;
природно-мовних інтерфейсів для забезпечення кінцевим користувачам можливостей спілкування з інформаційними системами різного призначення;
засобів взаємодії кінцевих користувачів інформаційних систем через національні та міжнародні телекомунікаційний мережі в процесі рішення різних інформаційних задач;
інтелектуальних систем отримання нових знань шляхом обробки міждисциплінарних баз даних для рішення дослідницьких задач;
міжмовних інтерфейсів (передусім, англо-українського і українсько-англійського) для забезпечення доступу зарубіжних користувачів у вітчизняні банки і вітчизняних користувачів в зарубіжна БД; - термінологічних словників і тезаурусів (українсько- і багатомовних) з засобами взаємодії з ними користувачів.

Потрібно враховувати, що наше відставання по інформаційному забезпеченню фундаментальних і прикладних досліджень приймає загрозливий характер, і, як наслідок, подальші зусилля в науці без осмислення досвіду, що є будуть вимагати прогресивно зростаючих матеріальних і фінансових ресурсів.

Розглядаючи геоінформатику як міждисциплінарну науку в системі наук про Землю, доцільно привести деякі розробки Академії Наук Росії і Міннауки РФ, що є ведучою організацією Росії в області наукової і технічної інформації.

Завдання інтеграції різнорідних даних в рамках єдиного банку даних є однією з першочергових для Банку даних (БнД) ВІНІТІ. До кінця 1996 року БнД включав описи понад 17 млн. документів (ретроспектива з 1981 року). Бази даних ВІНІТІ, завантажені в БнД, містять описи документів, представлені структурованими текстовими даними. Набір елементів для різних видів першоджерел (журнальних статей, книг, описів патентів і т.п.) розрізнений. У середньому для опису кожного документа використовується порядку 20-25 елементів даних (загальне число елементів даних дорівнює 120), що представляють наступні групи:

реєстраційні дані,
класифікаційні ознаки,
бібліографічний опис,
пошуковий образ документа (ключові слова),
реферат.

Реєстраційні дані включають:

ідентифікатор випуску бази даних ВІНІТІ, в яку входить даний документ;
код країни - місце видання, відповідний стандарту ISO-3166-88; - рік видання першоджерела;
мова першоджерела;
вигляд першоджерела (журнальна стаття, книга, опис патенту і т.п.).

Класифікаційні ознаки представлені індексами Державного Рубрікатора НТИ Росії, Рубрикатора ВІНІТІ, Міжнародної і Національної класифікації винаходів.

Бібліографічний опис включає:

прізвища авторів (редакторів, укладачів) на мові оригіналу (для мов, що використовують особливу графіку листа, прізвища приводяться в російській транслітерації);
оригінальний заголовок джерела і його російський переклад (оригінальні заголовки джерел, що використовують особливу графіку листа, приводяться в основному в російському перекладі);
повна і / або скорочена (в залежності від вигляду документа) назва видання;
ISSN (для серійних видань, що продовжуються );
ISBN ( для книг, збірників, атласів і карт );
вихідні дані.

Ключові слова (КС) відображають основний зміст першоджерела і представлені як нормованою, так і вільною лексикою. В основному КС приводяться на російській мові, в ряді тематичних фрагментів БД - на англійському.

Реферат на російській мові, в деяких тематичних фрагментах БД - на англійській. Центральною компонентою, що забезпечує зберігання, обробку і надання комп’ютерного доступу до баз даних ВІНІТІ, є Централізована Система Баз Даних з науково-технічної інформації (ЦСБД НТІ), яка являє собою комплекс апаратних, програмно-технологічних і мережевих служб, в рамках яких вирішуються всі вказані задачі.

У основу функціонування ЦСБД НТІ були закладені наступні основні принципи:

гнучкість і масштабованість системи, тобто можливість реалізації на різних апаратних платформах по єдиній технологічній схемі; можливість розширення обсягів інформації, зміни її структури; введення елементів мультимедіа і збільшення пропускної спроможності без принципових змін в програмному забезпеченні.
глибока інтегрованість з мережевим середовищем Internet, що забезпечує доступ до інформаційних ресурсів широкого кола вчених всього світу; зокрема, вся внутрішня мережева інфраструктура ЦСБД НТИ заснована на технології "Intranet", тобто корпоративної Internet.
"Клієнт-серверна" технологія організації роботи з інформацією, що дає можливість створення і модернізації додатків без зміни ядра системи та різко знижує навантаження на центральні комп’ютерні системи.

Програмно-апаратною основою ЦСБД НТІ є гетерогенна мережева архітектура, що базується на центральній UNIX-сумісній хост-ЕОМ, групі допоміжних серверів і групі робочих станцій, що виконують функції управління єдиним технологічним комплексом системи. Ядром системи є багатофункціональна СУБД "Оracle" на центральній хост-ЕОМ, що забезпечує базові функції управління різнорідними інформаційними ресурсами ВІНІТІ. Незважаючи на відносну складність адміністрування і управління СУБД та реляційну модель, яка не в повній мірі відображає структуру інформаційних ресурсів ВІНІТІ, бо остання в більшій мірі є ієрархічною, дана СУБД дає можливість вводити як елементи даних всі класичні мультимедіа дані і, більш того, містить елементи об’єктно-орієнтованих технологій. Останнє дає можливість зберігати в базах даних не тільки класичні дані, але і OLE-об’єкти, "аплети" (JAVA-додатки) і т.д., що, судячи по всьому, дасть можливість перетворити ЦСБД НТІ з класичного банку науково-технічних даних в "сховищі даних" (Data Warehouse). Насправді, вже завантажені реферативні бази даних не є в чистому вигляді плоским (plain) текстом, оскільки вони містять такі елементи оформлення, як трохи повторних наборів символів, підрядкові та надрядкові індекси. До цього часу працює спеціальна схема перекладу цих даних в плоский вигляд, хоч останнім часом вже розроблені спеціалізовані VBX-елементи, що дозволяють візуалізувати і редагувати бази даних в "природному форматі".

Як перший етап використання банку даних ВІНІТІ як універсального "сховища даних", розроблена і реалізована оригінальна схема зберігання різнорідних даних в БнД (в цій схемі врахована відносно невелика кількість нетекстової інформації). В той же час:

створена група таблиць даної СУБД, що містить наступну інформацію: самі дані, ідентифікаційний номер документа в основній базі, ім’я основної бази, формат даних, код "аплета" і, можливо, набір ключових ознак, що описують дані;
створена група таблиць для зберігання чистих "аплетів" і OLE-об’єктів, що супроводжується ідентифікаційними кодами;
створена таблиця для зберігання складно-структурованих даних разом з відповідними "аплетами" - до цієї групи даних відносяться, наприклад, такі дані як Рубрикатор. Неважко помітити, що дана схема зберігання інформації передбачає наявність зовнішніх (по відношенню до ядра) програмно-технологічних засобів завантаження цих даних в СУБД і доступу до них в режимах off-line і on-line. Причина цього дуже проста: ядро СУБД майже "не знає" про склад і структуру даних - цим повинні займатися програми-клієнти. В нашому випадку в якості останніх виступають:

програми перетворення і завантаження різнорідних даних в СУБД;
інформаційно-пошукова система зі своїми клієнтами, що забезпечує надання різнорідної інформації користувачеві.

Всі ці програмно-технологічні компоненти природним чином інтегровані в існуючу систему, тобто робота з ними фіксується існуючим сервером статистики, зовнішні мережеві шлюзи практично не змінені.

Для завантаження різнорідних (в тому числі мультимедіа) даних розроблена спеціальна технологічна схема, при якій вся початкова інформація супроводиться спеціальним контрольним файлом, що містить формалізований опис даних (ім’я бази, до якої відносяться ці дані, код "аплета" і деякі інші дані). При цьому всі вхідні дані разом з контрольними файлами можуть бути розміщені практично на будь-якій ЕОМ локальної мережі, хоч бажано розміщувати їх на тих ЕОМ, які виступають як повноцінні сервери мережі Internet (UNIX, Windows NT, Windows 95, OS/2). У цьому випадку процес може бути повністю автоматизований. Власне завантаження складається з наступних етапів:

збирання всіх даних на одній ЕОМ;
перетворення даних мультимедіа до єдиних форматів;
ототожнення даних з документами в банку;
саме завантаження.

Останнє здійснюється системними засобами СУБД. Необхідність перетворення даних пов’язана з тим, що при передачі інформації видаленому клієнту велику роль грає не стільки її точність, скільки розмір; наприклад, графічні файли форматів GIF (JPEG) і BMP, що містять практично ідентичні дані, можуть розрізнюватися по розміру в десятки разів. Неототожнені дані завантажуються у відповідні таблиці разом з "аплетами" і паралельно створюється посилання на ці дані в системі документів WEB-серверу.

Друга група програмно-технологічних засобів пов’язана з наданням доступу (off- і on-line) до різнорідних даних. Основними в цій групі є наступні компоненти:

Програма формування додаткових масивів з даними мультимедіа на основі запиту до баз. Ця програма дозволяє створити лінійний масив однорідних даних мультимедіа, посилання на окремі елементи якого містяться в основному масиві з документами. Основним значенням її є надання користувачам даних мультимедіа в режимі off-line.
Програма формування HTML-файла на основі запиту. Цей файл містить включені дані мультимедіа і "аплети". Основним її призначенням є підготовка початкового масиву для WEB-сервера.

Ця програма має найбільш складну структуру через необхідність створення HTML-структури "на ходу" і необхідності включення складноструктурованих об’єктів апріорі невідомої структури, хоч в більшості випадків це включені об’єкти графічного типу, форматованого тексту (RTF, TeX, PS) та інше.

Програмні блоки (в основному це прикладний інтерфейс програміста, модулі API, VBX, OCX і DLL), що дозволяють розробляти програми-клієнти на Windows-сумісних платформах для видаленого доступу до даних банку і які враховують його специфіку ( до останнього відноситься, наприклад, набір символів). На базі вказаних вище програмних модулів розробляються повнофункціональні програми-клієнти в середовищі Windows, що вперше забезпечують повнофункціональний доступ до різнорідних елементів в базах даних ВІНІТІ в локальному і віддаленому режимі. Альтернативним способом такого доступу (хоч і набагато повільнішим) є використання універсальних мережевих клієнтів, підтримуючих "розподілені" обчислення (до них відносяться WEB-броузери, JAVA-машини і т.д.).

Загалом після впровадження описаних технологій і програмних засобів робота з різнорідними інформаційними ресурсами ЦСБД НТІ переходить на якісно новий рівень, що дозволяє розглядати даний етап розвитку системи як перший в становленні її як повнофункціонального "сховища" даних з науки і техніки, що забезпечує комплексне інформаційне обслуговування користувачів.

<128 129130131 132 133 134 >

Дата добавления: 2014-12-04; просмотров: 1315;