Там само.

достоїнства Академії, здужатиме положити край деструкційній роботі од кого б вона не виходила'²⁶⁵. Це було пряме і привселюдне оголошення війни. Криза у відносинах М.С.Грушевського з керів­ництвом ВУАН здобула апогею.

Це розуміли обидві сторони. Описавши всі перипетії боротьби, С.Єфремов констатував у щоденнику 29 листопада: „ .. . виходить війна... Що ж - будемо воювати" (щоденник, 20 листопада 1927 p.). За словами Перетца, „почалася нова акироморська битва'²⁶⁶.

С.О.Єфремов запропонував вирішити конфлікт самою Акаде­мією, створивши комісію і перевіривши всі факти, а її висновки і спростування надіслати у Наркомат освіти. Він також висунув , пропозицію переобрати Голову Управи і віце-президента, тобто подав у відставку²⁶⁷.

Зібрання не прийняло відставки віце-президента. Від М.С.Гру­шевського вимагали пояснень. 12 грудня розгляд конфлікту був продовжений. Почалося вияснення кількості штатних одиниць в установах Грушевського, співставлення даних, наведених трьома промовцями, тощо. Тут же зачитали приватний лист до Єфремова акад. Перетца, в якому говорилося про занадто роздутий штат історичних установ Грушевського і наводився приклад Археогра­фічної комісії АН СРСР, яка працює не гірше, маючи всього три штатні одиниці. Перетц також' засуджував подорожі всіх без винятку академіків - голів комісій до Харкова паралельно з офіційними представниками. В листі до Єфремова Перетц пові­домляв про окреме звернення до Грушевського, де, передбачаючи сумний фінал, просив останнього не руйнувати Академію, „бо ніщо ж не утаїться од сущих во Харкові урядовців'²⁶⁸.

В листах до самого М.С.Грушевського В.Н.Перетц писав, що дії першого продиктовані „підвищеною нервовістю". Гострі „особисті гадки" обох сторін не сприяють діяльності Академії, сіють ще більшу ворожнечу, таким чином озброюють харківський центр. Перетц запитував: „Хіба Ви бажаєте цього? Що краще -

²⁶⁵ Там само.