Педагогічний аналіз уроку

Одним із засобів перевірки й оцінки якості навчання виступає аналіз уроку, який може проводити як адміністрація школи й завуч так й інші педагоги (взаємовідвідування уроків).

Існує тири підходи до аналізу уроку (Т. Шамова):

1. Лінійний – переваги та недоліки заняття виокремлюються у хронологічному порядку.

2. Поелементний – виокремлення та оцінка таких елементів як: зміст, методи та форми навчання. Як правило, він здійснюється без урахування реальних результатів на занятті, бо він не дозволяє їх виділити.

3. Системний – спрямований на встановлення причин, що викликають як позитивні так і негативні результати, та на основі цих результатів знаходити шляхи їх перетворення та удосконалення. Тобто сутність системного аналізу полягає в тому, що він дозволяє не розривати окремі елементи від загального та розглядає їх у цілому.

Для того щоб зробити аналіз заняття, потрібно виокремити його етапи, тобто знати, що ми оцінюємо. Отже, це:

- правильність постановки освітньої мети (ОМ);

- правильність добору змісту для конкретно цієї мети;

- адекватність методів та форм організації навчальної діяльності учнів змісту етапів та дидактичні меті;

- оцінка зв’язків між усіма частинами та між кожною частиною;

- оцінка результату заняття, та співвіднесення його із запланованим.