Зовнішнє архітектурне освітлення будинків і споруд
4.56. Зовнішнє архітектурне освітлення повинно забезпечувати у вечірній час добру видимість і
виразність найбільш важливих об'єктів і підвищувати комфортність світлового середовища міста. Ус-
тановки архітектурного освітлення не повинні осліплювати водіїв транспорту і пішоходів.
4.57. Яскравість фасадів будинків, споруд, монументів і елементів ландшафтної архітектури
залежно від їх значущості, місця розташування та переважаючих умов їх зорового сприйняття в місті слід приймати за таблицею 21.
С. 28 ДБН В.2.5-28-2006
4.58. 
При проектуванні установок архітектурного освітлення розрахункові коефіцієнти від-
бивання поверхні фасадів освітлюваних об'єктів приймаються за даними натурних вимірювань або
за таблицею 22.
4.59. При рівномірному заливаючому освітленні фасаду відношення максимальної освітленості
до мінімальної повинно бути не більше 3:1, а на рельєфних та багатокольорових фасадах - до 5:1. При
цьому максимальна освітленість повинна створюватись на основних композиційно-пластичних
елементах.
4.60. При нерівномірному заливаючому освітленні фасаду відношення максимальної і міні-
мальної освітленості у межах освітлюваної зони приймається не менше 10:1 і не більше 3:1, при
цьому максимальна освітленість створюється на акцентованому світлом елементі.
4.61. При проектуванні світлових архітектурних ансамблів за таблицею 21 вибирається яскра-
вість головного фасаду домінуючого об'єкта. Середня яскравість освітлюваних фасадів співпо-
рядкованих об'єктів єдиного ансамблю повинна бути, як правило, знижена не менше як на два
ступеня.
Таблиця 21
| Категорія міського простору | Місце розташування об'єкта освітлення | Освітлюваний об'єкт | Заливаюче освітлення, середня яскравість фасаду Lф, кд/м2 | Заливаюче і акцентоване освітлення, середня яскравість акцентованого світлом елемента Le , кд/м2 | Локальне освітлення, середня яскравість L, кд/м2 |
| А | Площі столичного центру, зони загальноміських домінант | Пам'ятки архітектури національного значення, великі громадські будинки, монументи і домінантні об'єкти | |||
| Магістральні вулиці і площі загальноміського значення | Пам'ятки архітектури, історії і культури, будинки, споруди і монументи міського значення | ||||
| Парки, сади, бульвари, сквери і пішохідні вулиці загальноміського значення | Визначні будинки, споруди, пам'ятки і монументи, унікальні елементи ландшафту | ||||
| Б | Площі окружних і районних громадських центрів | Пам'ятки і монументи, будинки і споруди окружного і районного значення | |||
| Магістральні вулиці і площі окружного і районного значення | Те саме | ||||
| Парки, сади, сквери, бульвари і пішохідні вулиці окружного і районного значення | Те саме і характерні елементи ландшафту | ||||
| В | Вулиці і площі, пішохідні дороги місцевого значення | Пам'ятки і монументи, визначні будинки і споруди | |||
| Сади, сквери, бульвари місцевого значення | Те саме і характерні елементи ландшафту | ||||
| Примітка 1.Яскравість домінантних об'єктів, які оглядаються з відстані більше 300 м, допускається збільшувати до 50 %. | |||||
| Примітка 2.При розташуванні об'єкта освітлення в оточенні простору, який не освітлюється, норму яскравості, наведену в таблиці 15, допускається зменшувати до 50 %. |
ДБН В.2.5-28-2006 С. 29
Таблиця 22
| Матеріали поверхні або колір фасаду | Середньозважений коефіцієнт відбивання матеріалу поверхні |
| Білий:атмосферостійкі фасадні фарби, гіпс, керамічна плитка, матовий алюміній, нержавіюча сталь тощо | 0,7 |
| Світлий:фарби, мармур, білий камінь (вапняк, доломіт, піщаник), бетон і декоративні штукатурки на білому цементі та світлих наповнювачах, керамічні плитки, силікатна цегла, латунь матова, травертин, черепашник тощо | 0,6 |
| Середньо-світлий:фарби, мармур, камінь (туф, піщаник, вапняк), бетон, кольорові штукатурки, керамічна цегла, блоки, плитка, дерево (дошки) тощо | 0,5 |
| Темний:фарби, мармур, граніт, глиняна цегла, декоративні штукатурки ікерамічні плитки, потемніле дерево, мідь, листя дерев тощо | 0,3 |
| Чорний:фарби, камінь (габро, лабрадорит, діорит, базальт, граніт), чавун, платинована бронза, декоративні штукатурки, листя дерев тощо | 0,15 |
4.62. Об'ємні монументи, пам'ятники, малі архітектурні форми, що мають всебічний огляд, слід
освітлювати з двох-трьох сторін з чітко вираженим основним спрямуванням світлового потоку, який
визначає розрахункову площину, яка композиційно повинна бути зв'язана з головним спрямуванням
сприйняття об'єкта.
4.63. В установках архітектурного освітлення слід використовувати розрядні джерела світла.
При локальному підсвічуванні допустимо використання ламп розжарювання, переважно галогенних,
а також джерел хроматичного випромінювання або кольорових світлофільтрів.
4.64. Для освітлення об'єктів, які мають "холодні" кольорові відтінки поверхонь, і зелених
насаджень слід приймати розрядні джерела світла з кольоровою температурою більше 4000 К. Для
освітлення об'єктів, які пофарбовані в "теплі" кольори, приймаються джерела світла з кольоровою
температурою до 3500 К. При освітленні поліхромних об'єктів, особливо декоративно-образотворчих елементів на фасадах (мозаїчні і мальовничі панно та фризи, кахлі, кольорові рельєфи і скульптури, зграфіто тощо), слід приймати джерела білого світла із загальним індексом кольоропередачі Rа не менше 80. При художньо-декоративному освітленні об'єктів ландшафтної архітектури допускається використання джерел кольорового світла.
4.65. Прилади архітектурного освітлення повинні розташовуватися так, щоб їх вихідні отвори не
потрапляли в поле центрального зору водіїв і пішоходів на головних напрямках руху або екра-
нувалися світлозахисними пристроями.
4.66. Коефіцієнт запасу при проектуванні установок архітектурного освітлення повинен прий-
матися залежно від орієнтування світлового отвору освітлювального приладу, в якому викори-
товується джерело світла: при розрядних лампах Kз = 1,5, якщо скло приладу орієнтовано вертикально
або в нижню напівсферу (в межах кута 90° - 270°) і Кз = 1,7 при орієнтуванні скла у верхню
напівсферу, при лампах розжарювання відповідно Кз = 1,3 і 1,5.
Дата добавления: 2014-12-02; просмотров: 1230;