Аварійне (безпеки і евакуаційне), охоронне і чергове освітлення

4.72. Аварійне освітлення поділяється на освітлення безпеки і евакуаційне.

4.73. Освітлення безпеки слід передбачати у випадках, коли відключення робочого освітлення і пов'язане з цим порушення обслуговування устаткування і механізмів може викликати:

- вибух, пожежу, отруєння людей;

- тривале порушення технологічного процесу;

- порушення роботи таких об'єктів, як електричні станції, вузли радіо- і телевізійних передач

і зв'язку, диспетчерські пункти, насосні установки водопостачання, каналізації і теплофікації,

установки вентиляційні і кондиціонування повітря для виробничих приміщень, в яких

неприпустиме призупинення роботи тощо;

- порушення режиму дитячих установ незалежно від чисельності присутніх у них дітей.

4.74. Евакуаційне освітлення в приміщеннях або в місцях виконання робіт поза будинками слід передбачати:

- у місцях, небезпечних для проходу людей;

- у проходах і на сходах, які використовуються для евакуації людей, при чисельності евакуйо­ваних понад 50 чоловік;

- по основних проходах виробничих приміщень, в яких працює понад 50 чоловік;

- на сходових клітках житлових будинків заввишки 6 поверхів і більше;

- у виробничих приміщеннях з постійно працюючими в них людьми, де вихід людей із при-

міщення при аварійному відключенні нормального освітлення пов'язаний з небезпекою

травмування при продовженні роботи виробничого устаткування;

- у приміщеннях громадських і допоміжних будинків промислових підприємств, якщо в

приміщенні можуть перебувати одночасно понад 100 чоловік;

- у виробничих приміщеннях без природного світла.

4.75. Освітлення безпеки повинно створювати на робочих поверхнях у виробничих приміщеннях і на території підприємств, які потребують обслуговування при відключенні робочого освітлення, найменшу освітленість 5 % , яка нормується для робочого освітлення від загального, але не менше 2 лк в середині приміщення і не менше 1 лк - для територій підприємств. При цьому створювати найменшу освітленість всередині будинків більше 30 лк при розрядних лампах і більше 10 лк при лампах розжарювання допускається за наявності відповідних обґрунтувань.

Евакуаційне освітлення повинно забезпечувати найменшу освітленість на підлозі основних проходів (або на землі) і на сходах: у приміщеннях 0,5 лк, на відкритих територіях - 0,2 лк.

Нерівномірність евакуаційного освітлення (відношення максимальної освітленості до мінімальної) за віссю евакуаційних проходів повинна бути не більше 40:1.

Світильники освітлення безпеки в приміщеннях можуть бути використані для евакуаційного освітлення.

4.76. Для аварійного освітлення (освітлення безпеки і евакуаційного) слід застосовувати:
а) лампи розжарювання;

б) люмінесцентні лампи - у приміщеннях з мінімальною температурою повітря не менше 5 °С і за умови живлення ламп в усіх режимах напругою не нижче 90 % номінальної; допускається застосування люмінесцентних світильників із спеціальними лампами та схемами їх підключень, щозабезпечують їх нормальну роботу при температурі повітря мінус 15 °С;

в) розрядні лампи високого тиску за умови їх миттєвого або швидкого повторного запалювання і як в гарячому стані після короткочасного відключення живильної напруги, так і в холодному стані.

4.77. В громадських і допоміжних будинках підприємств виходи з приміщень, де можлива
присутність понад 100 чоловік, а також виходи з виробничих приміщень без природного світла, де

можлива присутність понад 50 чоловік або які мають площу понад 150 м², повинні бути відмічені покажчиками.

С. 32 ДБН В.2.5-28-2006

Покажчики виходів можуть бути:

- світловими, з вбудованими в них джерелами світла, що приєднуються до мережі аварійного
освітлення;

- світловими, з вбудованими в них джерелами світла і автономними джерелами живлення на
проміжок роботи не менше 1 год;

- не світловими (без джерел світла) за умови, що позначення виходу (напис, знак тощо) освіт-­
люється світильниками аварійного освітлення.

При цьому покажчики повинні розташовуватися на відстані не більше 25 м один від одного, а також в місцях повороту коридору. Додатково повинні бути відмічені покажчиками виходи з коридорів і рекреацій, які примикають до вищезгаданих приміщень. Світлові покажчики повинні встановлюватися на висоті не нижче ніж 2 м від підлоги.

4.78. Освітлювальні прилади аварійного освітлення (безпеки, евакуаційного) допускається пе-­
редбачати такими, що світять та вмикаються одночасно із освітлювальними приладами нормального
освітлення, і які не світять, що вмикаються автоматично при призупиненні живлення нормального
освітлення.

Світильники аварійного освітлення повинні відрізнятися від світильників робочого освітлення спеціально нанесеною буквою А червоного кольору.

4.79. Охоронне освітлення (за відсутності спеціальних технічних засобів охорони) повинно
передбачатися вздовж межі території, яка охороняється в нічний час. Освітленість повинна бути не
менше 0,5 лк на рівні землі в горизонтальній площині або на рівні 0,5 м від землі на одному боці
вертикальної площини, яка перпендикулярна до лінії межі.

При використанні для охорони спеціальних технічних засобів освітленість слід приймати за завданням на проектування охоронного освітлення.

Для охоронного освітлення можуть використовуватися будь-які джерела світла, за винятком випадків, коли охоронне освітлення нормально не горить і автоматично вмикається від дії охоронної сигналізації або інших технічних засобів. У таких випадках повинні використовуватись лампи розжарювання.

4.80. Галузь застосування величини освітленості, рівномірність та вимоги до якості для чер-­
гового освітлення не нормується.

4.81. Освітлення знаків безпеки виконується відповідно до вимог національних норм.

ДБН В.2.5-28-2006 С. 33

Додаток А (обов'язковий)

Терміни та визначення понять

Акцентоване освітлення- виділення світлом окремих деталей на менш освітленому фоні.

Бокове природне освітлення- природне освітлення приміщень крізь світлові прорізи у зовнішніх стінах.

Верхнє природне освітлення- природне освітлення приміщень крізь ліхтарі, світлові прорізи в стінах, умісцях перепаду висот будинку.

Відбивна блискість- характеристика відбивання світлового потоку від робочої поверхні у рямку очей працюючого, що визначає зниження видимості внаслідок надмірного збільшення яскравості робочої поверхні і вуалюючої дії, яка знижує контраст між об'єктом і фоном.

Відносна площа світлових прорізів S_л/S_п; S_о/S_п- відношення площі ліхтарів або вікон до освітлюваної площі підлоги приміщення; виражається у відсотках.

Геометричний коефіцієнт природної освітленості- відношення природної освітленості, яка створюється у точці заданої площини всередині приміщення світлом, яке пройшло крізь неза-повнений світловий проріз і надходить безпосередньо від рівномірно яскравого неба до одночасного значення зовнішньої горизонтальної освітленості під відкритим повністю небосхилом, при цьому участьпрямого сонячного світла в створенні тієї або іншої освітленості виключається; виражається у відсотках.

Додаткове штучне освітлення- освітлення, яке використовується протягом робочого дня в зонах з недостатнім природним світлом.

Евакуаційне освітлення- освітлення для евакуації людей із приміщення при аварійному відключенні робочого освітлення.

Еквівалентний розмір об'єкта розрізнення- розмір рівнояскравого кола на рівнояскравому фоні, який має такий самий пороговий контраст, що і об'єкт розрізнення при даній яскравості фону.

Заливаюче освітлення- загальне (рівномірне або нерівномірне) освітлення всього фасаду будинку чи споруди або його основної частини світловими приладами.

Загальне освітлення- освітлення, за якого світильники розміщуються у верхній зоні при­міщення рівномірно (загальне рівномірне освітлення) або відносно розміщення обладнання (загальне локалізоване освітлення).

Індекс кольоропередачі- міра відповідності зорового сприйняття кольорового об'єкта, який освітлюється дослідним і стандартним джерелом світла за певних умов спостереження.

Кольорова температура Т_с - температура випромінювача Планка (чорного тіла), за якої його випромінювання має ту саму кольоровість, що і випромінювання об'єкта, що розглядається, К.

Кольоропередача— загальне поняття, яке характеризує вплив спектрального складу джерела світла на зорове сприйняття кольорових об'єктів, свідомо або несвідомо порівнюване із сприйняттям тих самих об'єктів, освітлених стандартними джерелами світла.

Комбіноване освітлення- освітлення, за якого до загального освітлення додається місцеве. Комбіноване природне освітлення- поєднання верхнього і бокового природного освітлення.

Контраст об'єкта розрізнення з фоном К - відношення абсолютної величини різниці між яскравістю об'єкта і фону до яскравості фону.

С. 34 ДБН В.2.5-28-2006

Контраст об'єкта розрізнення з фоном є:

- великим - при К більше 0,5 (об'єкт і фон різко відрізняються за яскравістю);

- середнім - при К від 0,2 до 0,5 (об'єкт і фон помітно відрізняються за яскравістю);

- малим - при К менше 0,2 (об'єкт і фон мало відрізняються за яскравістю).

Коефіцієнт природної освітленості (КПО)- відношення природної освітленості, яка ство­рюється в деякій точці заданої площини всередині приміщення світлом неба (безпосереднім або після відбивання), до одночасного значення зовнішньої горизонтальної освітленості, яка створюється світлом повністю відкритого небосхилу; виражається у відсотках.

Коефіцієнт запасу К₃ - розрахунковий коефіцієнт, що враховує зниження КПО і освітленості в процесі експлуатації внаслідок забруднення і старіння світлопрозорих заповнень у світлових прорізах, джерел світла (ламп) і світильників, а також зниження відбиваючих властивостей поверхні приміщення.

Коефіцієнт пульсації освітленості К_п,% - критерій оцінки відносної глибини коливань освіт­леності внаслідок зміни в часі світлового потоку газорозрядних ламп при живленні їх змінним струмом, який виражається формулою

, (А.1)

де Е_{max ,}Е_min - відповідно максимальне і мінімальне значення освітленості за період її коливання, лк; Е_сер - середнє значення освітленості за той же період, лк.

Коефіцієнт світлового клімату т - коефіцієнт, який враховує особливості світлового клімату

Локальне освітлення- освітлення частини будинку або споруди, а також окремих архітектурних елементів за відсутності заливаючого освітлення.

Місцеве освітлення- освітлення, додаткове до загального, що створюється світильниками, як концентрують світловий потік безпосередньо на робочих місцях.

Напівциліндрична освітленість- характеристика насиченості світлом простору і тінестворюючого ефекту освітлення для спостерігача, який рухається по вулиці паралельно її осі. Визначається як середня щільність світлового потоку на поверхні вертикально розташованого на поздовжній лінії вулиці на висоті 1,5 м напівциліндра, радіус і висота якого наближаються до нуля. Розрахунок напівциліндричної освітленості виконується інженерним методом.

Нерівномірність природного освітлення- відношення середнього значення до найменшого значення КПО в межах характерного розрізу приміщення.

Об'єкт розрізнення- предмет, що розглядається, окрема його частина або дефект, які треба розрізнити в процесі роботи.

Освітлення безпеки- освітлення для продовження роботи при аварійному відключенні робочого освітлення.

Охоронне освітлення- освітлення вздовж межі території, що охороняється.

Переносне освітлення- тимчасове місцеве освітлення, яка здійснюється ручними, переносними або переставними світильниками, що включаються через контактні рознімні з'єднання і мають обмежену довжину проводу.

Площа вікон S_B - сумарна площа світлових прорізів (в світлі), які знаходяться в зовнішніх стінах освітлюваного приміщення, м².

Площа ліхтарів Sл- сумарна площа світлових прорізів (в світлі) усіх ліхтарів, які знаходяться і покрівлі над освітлюваним приміщенням або прогоном, м² .

ДБН В.2.5-28-2006 С. 35

Показник дискомфорту Μ - критерій оцінки дискомфортної блискості, яка викликає неприємні почуття при нерівномірному розподіленні яскравості в полі зору, який виражається формулою

, (А.3)

де L_c - яскравість блиского джерела, кд/м²;

- кутовий розмір блиского джерела, стер;

- індекс позиції блиского джерела відносно лінії зору;

L -яскравість адаптації, кд/м².

При проектуванні показник дискомфорту розраховується інженерним методом.

Показник осліпленості Ρ - критерій оцінки сліпучої дії освітлювальної установки, що визна-чається виразом

Р=(S-1)1000, (А.4)

де S—коефіцієнт осліпленості, що дорівнює відношенню порогових різниць яскравості за наявності і відсутності сліпучих джерел в полі зору.

Природне освітлення- освітлення приміщень світлом неба (прямим або відбитим), яке проходить крізь світлові прорізи в зовнішніх огороджуючих конструкціях.

Робоче освітлення- освітлення, яке забезпечує нормовані освітлювальні умови (освітленість, якість освітлення) в приміщеннях і в місцях виконання робіт поза будинками.

Робоча поверхня- поверхня, на якій виконується робота і нормується або вимірюється ос­вітленість.

Світловий клімат- сукупність умов природного освітлення в тій або іншій місцевості (освіт­леність і кількість освітлення на горизонтальній і різноорієнтованих за сторонами горизонту вертикальних поверхнях, створюваних розсіяним світлом неба і прямим світлом сонця, тривалість сонячного сяйва і альбедо підстилаючої поверхні) за період понад десять років.

Середня освітленість вулиць, доріг і площ- освітленість середньозважена за площею.

Середня яскравість дорожньої поверхні- середньозважена за площею яскравість сухих дорожніх покриттів у напрямку очей спостерігача, який перебуває на осі руху транспорту.

Сельбищна зона- територія для розміщення житлового фонду, громадських будинків і споруд, у тому числі науково-дослідних інститутів та їх комплексів, а також окремих комунальних і промислових об'єктів, які не потребують влаштування санітарно-захисних зон; для влаштування шляхів міського сполучення, вулиць, площ, парків, садів, бульварів і інших місць громадського користування.

Система зустрічного освітлення транспортних тунелів- система освітлення з розташу­ванням, як правило, на стіні або на стелі світильників несиметричного світлорозподілення в площині, паралельній осі проїзної частини, більша частина світлового потоку яких спрямована назустріч руху транспорту.

Система симетричного освітлення транспортних тунелів- система освітлення з розташу­ванням на стіні або на стелі світильників симетричного світлорозподілення в площині, паралельній осі проїзної частини.

Стробоскопічний ефект- явище перекручення зорового сприйняття об'єктів, що обертаються, рухаються або змінюються в мигаючому світлі, яке виникає при збігу кратності частотних характе­ристик руху об'єктів і зміні світлового потоку в часі в освітлювальних установках з газорозрядними джерелами світла, які живляться перемінним струмом.

С. 36 ДБН В.2.5-28-2006

Суміщене освітлення- освітлення, за якого недостатнє за нормами природне освітлення доповнюється штучним.

Умовна робоча поверхня- умовно прийнята горизонтальна поверхня, розташована на висоті 0,8 м від підлоги.

Фон- поверхня, прилегла безпосередньо до об'єкта розрізнення, на якій він розглядається.

Фон буває:

світлим — при коефіцієнті відбивання поверхні більше 0,4;

середнім - те саме від 0,2 до 0,4;

темним - те саме менше 0,2.

Характерний розріз приміщення- поперечний розріз по середині приміщення, площина якого перпендикулярна до площини засклених світлових прорізів (при боковому освітленні) або до поздовжньої осі прогонів приміщення. До характерного розрізу приміщення повинні попадати ділянки з найбільшою кількістю робочих місць, а також точки робочої зони, найбільш віддалені від світлових прорізів.

Хмарне небо МКО(за визначенням Міжнародної комісії з освітлення - МКО) - небо, яке повністю закрите хмарами і задовольняє умову, за якої відношення його яскравості на висоті θ над горизонтом до яскравості в зеніті дорівнює (1+2 sin θ)/3.

Циліндрична освітленість Е_ц - характеристика насиченості приміщення світлом. Визна­чається як середня щільність світлового потоку на поверхні вертикально розташованого в при­міщенні циліндра, радіус і висота якого наближаються до нуля. Розрахунок циліндричної освіт­леності проводиться інженерним методом.

Червоне відношення- відношення червоного світлового потоку до загального світлового потоку джерела світла, яке виражається у відсотках:

r_ч= , (А.2)

де φ (λ) - спектральна щільність потоку;

ν(λ) - відносна спектральна чутливість ока людини.

Чергове освітлення- освітлення за відсутності основного робочого процесу.

ДБН В.2.5-28-2006 С. 37

Додаток Б (обов'язковий)

Визначення розряду робіт при відстані від об'єкта розрізнення до очей працюючого

понад 0,5 м

При відстані від об'єкта розрізнення до очей працюючого понад 0,5 м розряд робіт за таблицею слід встановлювати з урахуванням кутового розміру об'єкта розрізнення, визначеного відношенням мінімального розміру об'єкта розрізнення α до відстані від цього об'єкта до очей працюючого l:

Розряд зорової роботи	Межа відношення /І
І	Менше 0,3.10-3
ІІ	Від 0,3.10-3 до 0,6.10-3
ІІІ	Понад 0,6.10-3 до 1.10-3
ІV	Понад 1.10-3 до 2.10-3
V	Понад 2.10-3 до 10.10-3
VІ	Понад 10.10-3

С. 38 ДБН В.2.5-28-2006

Додаток В

(обов'язковий)

Визначення еквівалентного розміру протяжних об'єктів розрізнення

Для протяжних об'єктів розрізнення, які мають довжину а >2 b, де b - ширина об'єкта, розряд зорових робіт визначається за еквівалентним розміром об'єкта. В інших випадках розряд зорових робіт визначається за мінімальним розміром об'єкта розрізнення.

При відстані від ока до об'єкта, меншій 500 мм, еквівалентний розмір визначається за номо­грамою, наведеною на рис. В. 1.

При відстані від ока до об'єкта понад 500 мм еквівалентний розмір визначається за номограмою, наведеною нарис. В.2

Перетворення лінійних розмірів об'єкта розрізнення (в міліметрах) в кутові (в кутових хвилинах) при використанні номограми, наведеної на рис. В.2, здійснюється за формулою

α = 60arctg(x /l),

(В.1)

де χ - розмір об'єкта, мм;

l - відстань від очей до об'єкта, мм.

Перетворення одержаного за номограмою еквівалентного розміру із кутових розмірів (кутових хвилин) в лінійні (міліметри) здійснюється за формулою

χ = l tg(a / 60).

(В.2)

ДБН В.2.5-28-2006 С. 39

20

60

80

100

120

140 160 180 α , кут. х

Рисунок В.2 - Номограма для визначення еквівален

Додаток Г (обов'язковий)

Таблиця Г.2 - Групи твердості світлотехнічних матеріалів

Додаток Е (рекомендований)

Джерела світла для виробничих приміщень

Таблиця Е. 1 - Джерела світла при системі загального освітлення

Характеристика зорової роботи за вимогами до кольоророзрізнення	Освітленість, лк	Мінімальний індекс кольоропередачі джерел світла Rа	Діапазон кольорової температури джерел світла Тс, °К	Зразкові типи джерел світла
Контроль кольору з дуже високими вимогами до кольоророз­різнення (контроль готової продукції на швейних фабриках, тканин на текстильних фабриках, сортування шкіри, підбір фарб для кольорового друку тощо)	300 і більше		5 000 - 6 000	ЛДЦ, ЛДЦ УФ, (ЛХЕ)
Порівнювання кольорів з високими вимогами до кольоророз­різнення (ткацтво, швейне підприємство, кольоровий друк тощо)	300 і більше		3500 - 6000	ЛБЦТ, ЛДЦ, ЛДЦ УФ
Розрізнення кольорових об'єктів при невисоких вимогах до кольоророзрізнення (збирання радіоапаратури, прядіння, намотування дротів тощо)	500 і більше , 300,400 150,200 менше 150	50 50 45 40	3500 - 6000	ЛБ, (ЛХБ), МГЛ
3500 - 5500	ЛБ, (ЛХБ), МГЛ, НЛВД+МГЛ
3000 - 4500 2700 - 3500	ЛБ, (ЛХБ), НЛВД+МГЛ, ДРЛ ЛБ, ДРЛ, НЛВД+МГЛ, (ЛР, КГ)
Вимоги до кольоророзрізнення відсутні (механічна обробка металів, пластмас, складання машин, інструментів тощо)	500 і більше		3500 - 6000	ЛБ, (ЛХБ), МГЛ
300, 400 150,200		3500 - 5000	ЛБ, (ЛХБ), МГЛ, (ДРЛ),
150,200		2600 - 4500	НЛВД+МГЛ
менше 150		2400 - 3500	ЛБ, (ЛХБ), МГЛ, (ДРЛ), НЛВД+МГЛ, НЛВД+ДРЛ
			ЛБ, (ДРЛ), НЛВД (ЛР, КГ)

Таблиця Ε.2 - Джерела світла при системі комбінованого освітлення

Характеристика зорової роботи за вимогами до кольоророзрізнення