Сутність і зміст основних принципів діагностичного дослідження педагогічних явищ

Навчально-виховний процес у школі має свої закономірності, які висувають певні вимоги у формі принципів проведення діагностичного дослідження. Вони визначають зміст, форми та методи діагностичних процедур, ^ тодику аналізу здобутих результатів.

15 і

Найголовнішими з них є:

1. Принцип цілісного вивчення педагогічного явища, який
передбачає:

максимальне використання системного підходу в дослідженні;

встановлення зв'язку досліджуваної ознаки зі спрямованістю,

віковими особливостями, рівнем загального розвитку,

основними переконаннями особистості;

виявлення різноманіття зовнішніх чинників, що впливають на

формування рис особистості, на хід педагогічного процесу;

розкриття механізмів досліджуваного явища: рушійні сили, їх

виникнення, розвиток, взаємодія, складові елементи, етапи

розвитку, умови, від яких цей розвиток залежить;

чітке визначення місця педагогічного явища в цілісному

виховному процесі.

2. Принцип комплексного використання методів дослідження
висуває такі вимоги:

різнобічного вивчення явища з вирішенням при цьому кількох

дослідницьких завдань;

вивчення якнайбільшої кількості зв'язків із іншими

педагогічними явищами та виділення в досліджуваному явищі

найістотніших ознак;

врахування всіх зовнішніх впливів під час проведення

дослідницької роботи;

усунення випадкових чинників, які впливають на загальну

картину педагогічного процесу;

перевірки одного й того ж педагогічного факту багато разів за

допомогою різних методів дослідження; постійна перевірка й

уточнення здобутих даних;

філософського, логічного і психолого-педагогічного аналізу

результатів дослідження.

Принцип комплексного підходу до вирішення наукових педагогічних проблем зумовлений складнощами самого педагогічного процесу. Будь-які факти та явища тісно взаємопов'язані; вони мають відкриті та приховані зв'язки, різні взаємозалежності; в них переплітається типове й особливе, загальне й індивідуальне, зумовлене впливом дітей і дорослих у найрізноманітніших комбінаціях. Тільки комплексний підхід може дати об'єктивне розуміння досліджуваного педагогічного явища.

3. Принцип об'єктивності займає особливе місце. Це насамперед
пов'язане з наявністю великої кількості суб'єктивних факторів у
педагогічному процесі. Кожна дитина неповторна, кожний учитель -

індивідуальність. Часто стосунки вчителів і учнів побудовані на суб'єктивному ставленні: у кожного вчителя своя думка про кожного учня, натомість кожний учень по-своєму розуміє та вивчає кожного вчителя. За цих умов принцип об'єктивності, тобто прагнення до пошуку істини та максимальна увага до кожного учня надзвичайно потрібні. Принцип об'єктивності вимагає:

перевірки кожного факту кількома методами вивчення дитини; уточнення здобутого фактичного матеріалу в процесі роботи; фіксації всіх виявів особистості, а не тільки тих. які підтверджують позитивні результати експерименту (для науки важливе й те, що відбувається поза нашим бажанням); порівняння даних свого дослідження з даними інших дослідників; коригування даних свого дослідження після порівняння думок учителя, батьків, друзів і самого учня (порівняльна характеристика досліджуваного явища, процесу тощо);

постійного самоконтролю дослідника за власними переживаннями, емоціями, симпатіями й антипатіями, які суб'єктивно впливають на фіксацію фактів.

4. Принцип єдності вивчення та виховання школярів.
Педагогічна діагностика має стати органічною складовою структури
педагогічного процесу. Тому діагностичне дослідження має
проводитися так, щоб із суто дослідницького методу перетворюватись
у метод навчання та виховання. Основним із напрямків удосконалення
методики дослідження є встановлення єдиного підходу до вивчення
педагогічних проблем і максимальне використання виховного процесу
для вивчення особистості.

5. Принцип одночасного вивчення колективу й особистості.
Одна з найпоширеніших помилок молодих дослідників - вивчення
особистості у відриві від колективу. Разом з тим, сутність особистості
розкривається в її взаємовідносинах із навколишнім світом, отже,
зрозуміти особистість, оцінити її можна тільки в процесі вивчення її
колективної діяльності, колективних взаємин. Ось чому вивчення
особистості має розпочинатися з вивчення колективу, в якому ця
особистість формується, живе, діє.

6. Принцип вивчення явищ під час розвитку. Дослідник прагне
виявити сутність досліджуваної риси і простежити те, як вона виникає,
формується, розвивається та виявляється за різних умов. Точною на
сьогодні вважається така характеристика певної риси особистості, яка
оцінює її в різних видах діяльності й у різних педагогічних і
соціальних ситуаціях.

Підсумовуючи вищезазначене, можна наголосити, що педагогіка керується відомим принципом діалектики: сутність досліджуваного явища, процесу, якості можна вивчити (зрозуміти, виміряти) тільки у взаємозв'язку з іншими явищами, процесами, якостями в їх розвитку та суперечностях.