ДІАГНОСТИКА ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВЛЕНОСТІ ДО ПЕДАГОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Дана методика дозволяє оцінити основні знання і вміння вчителя, які він застосовує у процесі навчання і виховання. Основні компоненти діагностики - це науково-теоретична, методична, психолого-педагогічна готовність вчителя. Діагностичні параметри являють собою знання та вміння вчителів, які оцінюються по трьохбальній шкалі (1-3). Кожен з діагностичних параметрів чи блоків оцінюється коефіцієнтом (К1, К2, К3), який вираховується за формулою:
, де S балів - загальна сума балів
Після розрахунку коефіцієнта кожного із трьох блоків, обчислюють середній коефіцієнт за формулою:
За значенням середнього коефіцієнта можна визначити три рівні професійної підготовленості вчителя . Якщо значення К лежить в межах 0,8 - 1 балів, то рівень - оптимальний. Якщо К лежить в межах 0,6 - 0,7 балів, то рівень - допустимий. Якщо ж К менше 0,6 балів, то вчитель перебуває на критичному рівні готовності до професійної діяльності.
Для отримання об’єктивних даних діагностування вимагається достатньо тривалий процес спостереження за вчителем і накопичення діагностичних даних. Не всі діагностичні параметри легко оцінюються в процесі спостереження за діяльністю вчителя на уроці, тому доцільно на першому етапі діагностування провести співбесіду з учителем з питань, які відображають зміст діагностичних показників даної методики.
Незаперечно перевагою даної методики є те, що вона дозволяє оцінювати основні сторони професійної підготовленості вчителя, виявляти слабкі ланки, що дозволяє розробити конкретну систему заходів щодо підвищення рівня готовності вчителя до педагогічної діяльності. Методика може бути використана в повному об’ємі чи частинами, тобто окремими блоками. Це дозволяє під час наступного діагностування зробити наголос на виявлених недоліках.
Діагностичні блоки | Склад діагностичних блоків | Діагностичні параметри | Оцінка | ||
Спрямованість професійної | Зміст підготовки вчителя | Показники оцінки | Рівні | ||
підготовки вчителя | підготовленості вчителя | О | Д | К | |
1. Науково-теоретична підготовка | 1. Знання теоретичних основ науки з предмета, який викладає. | 1) Орієнтація в меті та завданнях науки. 2)Володіння основними закономірностями науки. 3)Оперування науковою термінологією. 4)Орієнтація у відборі змісту навчання на основі наукових даних, фактів, понять, законів. 5) Розуміння логіки науки. | |||
2. Знання методів науки з предмета, який викладає. | 1) Орієнтація в різноманітності методів наукового пізнання. 2)Розуміння сутності методів, які використовуються в науці. 3) Уявлення про можливості використання методів науки в процесі викладання предмета. | ||||
3. Знання історії розвитку науки і сучасних її досягнень. | 1) Орієнтація в історії наукових відкриттів. 2) Розуміння необхідності | ||||
Оптимальний рівень - 1-0,8 балів. Допустимий рівень - 0,7-0,6 балів. Критичний рівень - нижче 0,6 балів. Кn= | використання історії науки в процесі викладання предмета. 3) Володіння змістом про сучасні досягнення науки та практики. 4) Уявлення про роль та місце використання цих знань в процесі навчання. | ||||
2. Методична підготовка. | 1. Знання змісту освіти учнів з навчального предмета. | 1) Уявлення ролі навчального предмета в системі навчання, виховання і розвитку учнів. 2) Розуміння мети та завдань навчання учнів з навчального предмета. 3) Орієнтація в планах та навчальних програмах викладання навчального предмета. 4)Виділення провідних знань, умінь та навичок які необхідно сформувати в учнів у процесі викладання навчального предмета. | |||
3. Знання історії розвитку науки і сучасних її досягнень. | 1)Розуміння взаємозв’язку змісту, форм і методів навчання учнів з предмета. 2)Орієнтація у різноманітності та специфіці різних форм організації навчання школярів з предмета. 3)Орієнтація в нових формах організації навчання учнів з навчального предмета, їх сутності та умовах успішного використання в процесі викладання. | ||||
4. Знання засобів навчання школярів з навчального предмета. | 1) Орієнтація в різноманітності, специфіці та умовах використання | ||||
К2 = S балів 39 | різноманітних засобів навчання учнів з навчального предмета. 2) Розуміння ролі та функцій засобів навчання в активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів і розвитку їх інтересу до навчального предмету, в розв’язанні інших педагогічних задач | ||||
3. Психолого-педагогічна підготовка. | 1. Знання психологічних особливостей учнів. | 1) Орієнтація в психологічних особливостях школярів і необхідності їх обліку під час відбору, змісту, форм і методів навчання. 2) Розуміння ролі психодіагностики в розвитку учнів. 3)Орієнтація в діагностичних методах оцінки розвитку різних сторін психіки особистості школяра. | |||
2. Знання психологічних закономірностей навчання, виховання і розвитку школярів. | 1)Розуміння закономірностей пізнання . 2) Орієнтація в компонентах пізнання, їх сутності та логічного взаємозв’язку. 3)Розуміння психологічних основ навчання, виховання і розвитку особистості школярів різних вікових груп. | ||||
3. Знання теоретичних основ педагогіки. | 1) Розуміння мети та завдань педагогічних взаємодій із школярами в процесі їх навчання, виховання та розвитку. 2) Орієнтація в методах педагогічної діагностики рівня освіченості та вихованості учня. 3. Уявлення про психологію уроків та характеристика уроків різного типу. 4)Орієнтація класифікації методів навчання і характеристика кожного з них. | ||||
4. Знання педагогічних технологій. | 1)Розуміння необхідності управління навчально-пізнавальною діяльністю учнів і місця вчителя в цьому процесі. | ||||
К3 = S балів 42 К= К1+К2+К3 3 | 2)Володіння прийомами планування і організації особистої праці та діяльності школярів. 3. Орієнтація в змісті контрольно-аналітичної діяльності вчителя в процесі навчання учнів. 3)Орієнтація в змісті контрольно-аналітичної діяльності вчителя в процесі навчання учнів. 4) Володіння прийомами педагогічної техніки. |
Дата добавления: 2014-12-01; просмотров: 2159;