Годівля та утримання великої рогатої худоби для реалізації генетичного потенціалу тварин

Норми годівлі лактуючих корів визначають залежно від їх живої маси, рівня надоїв та жирності молока, віку та вгодованості. У період роздоювання норму годівлі підвищують на 2 - 4 кг корм. од. коригують норми годівлі 2 - 3 рази на місяць після проведення контрольних доїнь. Норми розраховані на повновікових корів, які мають середню вгодованість.

При організації годівлі корів у період роздоювання, особливу увагу звертають на забезпечення їх питною водою і кухонною сіллю згідно норми.

Кількість згодованих концентратів за період роздоювання залежить від якості грубих кормів.

Годівля корів здійснюється згідно розпорядку дня 2 - 3 рази на день.

Годівлю дійних корів в господарстві проводять не на належному рівні, тварини не повністю забезпечуються всіма поживними речовинами, тому, що господарство не повністю забезпечене кормами.

В господарстві велика увага надається правильному проведенню отелень та належному вирощуванню молодняку. Отелення корів проводиться в спеціальних родильних боксах. Там корова знаходиться після отелення 2 - 3 дні. В цей період народжене теля перебуває на підсосі.

У перші два дні після отелення корові згодовують лише доброякісне сіно 2 - 3 кг і пійло 2 рази на добу (0,5 кг пшеничних висівок на відро теплої води). На 3 - 4 день дають їй коренеплоди, потім сінаж, силос, січку соломи. Лише на 8 - 10 день після отелення корові згодовувати всі корми згідно норми

Для одержання максимальних надоїв проводять індивідуальне роздоювання кожної корови, яке необхідно починати з 15 дня після отелення.

Якщо в організмі корови не був створений запас поживних речовин під час перебування її в сухостої, то ефективність роздоювання значно понижується. Правильна годівля корів у сухостої та належно проведене роздоювання підвищує молочну продуктивність корів за лактацію на 200 - 400 кг і дозволяє одержати надій близький до генетичних задатків тварини.

Якщо корова через певний час вже не реагує збільшенням надою на додатковий кормовий аванс, вона вважається роздоєною і переводиться на раціон, у відповідності з її живою масою і продуктивністю. При цьому високі надої молока ще зберігаються 40 - 60 днів.

З ходом лактації і тільності корів їх надої починають зменшуватися. В цих умовах немає потреби індивідуального догляду за тваринами і тому проводиться групова годівля. Їм можна згодовувати велику кількість менш цінних кормів, зокрема силосу, жому, браги, а влітку - зеленої маси. Проте раціони корів повинні бути забезпеченні необхідними поживними, мінеральними і біологічно активними речовинами згідно встановлених норм. На 1 корм. од. повинно припадати не менше 110 г перетравного протеїну. Слід звернути увагу на рівномірне згодовування всіх кормів протягом дня у вигляді сумішей, оскільки для нормального перебігу бродильних процесів у передшлунках та інтенсивного синтезу мікробного білка необхідно, щоб всі поживні, мінеральні і біологічно активні речовини.

В літній період корів бажано випасати на культурних пасовищах. Для їх підгодівлі найкраще використовувати зелену масу бобово-злакових або більш складних сумішей (конюшина з тимофіївкою, кукурудза з бобами і соняшником, люпин з вівсом, ячмінь з горохом тощо). Для підгодівлі корів у літній період використовують також концентрати.

У господарстві поєднують випасання корів на пасовищах з їх підгодівлею кошеною зеленою масою. При чому, коли поступає зелена маса бобових культур, яка зрозуміло, є бідною на цукри та клітковину, то в літку включають до раціону 2 кг січки соломи, здобленої мелясою (0,3 кг). Обов'язково домішують до концентратів(дерть ячмінна - 1 кг) префікс (50 г) і сіль кухонну (100 г). Молода зелена маса повністю поїдається коровами. Таким чином, повноцінна годівля тільних сухостійних корів за деталізованими нормами, правильно організований процес роздоювання корів, фазова годівля їх після роздоювання сприяє значному підвищенню продуктивності тварин, що робить процес виробництва молока в господарстві рентабельним.

За два місяці до отелення корову запускають і не доять. Це період сухостою. Раціон тільної сухостійної корови залежить від віку, живої маси, вгодованості та очікуваного надою. Правильне утримання та годівля корів у сухостійний період дозволяє створити в організмі тварини необхідні запаси поживних речовин для майбутньої лактації, а також для розвитку плода, який швидко розвивається в останні два місяці тільності. Необхідно, щоб за період сухостою жива маса корови збільшилась на 10 - 12% (50 - 60 кг) і тварина набула заводської вгодованості. Теля, яке народилося від такої корови, як правило, є добре розвинутим і має живу масу приблизно 7% від маси матері.

3.3.5. Технологія утримання телят

В реалізації генетичного потенціалу тварин (майбутня молочна продуктивність, племінні та м'ясні якості) вирішального значення набувають умови їх годівлі та утримання від народження і до статевої зрілості. Правильно організоване інтенсивне вирощування молодняку дає можливість повністю використовувати біологічні закони, які дозволяють керувати його ростом і розвитком забезпечення молодняку з дня його народження і до забою повноцінною годівлею, належним доглядом і утриманням, дає високі показники приросту живої маси, показники продуктивності, оплату корму і якість м'яса.

Основни цілі, які ставят у ДП ДГ “ім. Декабристів”при вирощуванні ремонтного молодняку:

- збереження молодняку, від народження до вводу в основне стадо, повинно становити більше 85%;

- падіж та технологічне вибраковування 15% - це падіж та технологічне вибраковування;

- вік при отелі становив 24 - 26 місяців;

- жива вага при отелі становила 590 - 640 кг;

- висота в холці при отелі становила більше 140 см та в хрестці - більше 145 см;

- корова (по першій лактації) повинна давати на 60 день після отелу більше 28 кг молока.

Для того, щоб досягнути поставлених результатів, потрібно працювати над наступними факторами:

- формування імунітету (кластрального, а потім власного);

- формування рубця;

- формування секреторних клітин та молочних каналів;

- формування статевих органів;

- тип (формування кістяку).

У ДП ДГ ім. «Декабристів» телят після народження перші 2 дні утримують біля корови, потім протягом 2 -х місяців в індивідуальних клітках Індивідуальна клітка має розміри 2×1,2 м. та зроблена з щільно збитих деревяних дощок. Підлога щільна бетонна. Таким чином на одну голову припадає 2,4м² площі (рис. 3.7 – 3,9).

Рис. 3.7 Утримання телят з 2 –х денного віку

У якості підстилки використовують солому. Солому підсипають щодня, а раз у тиждень повністю змінюють. Температура в приміщенні 15 - 20⁰С, вологість 50 - 70%.

Клітки розділені деревяними перегородками із нещільно підігнаних дошок. Площа однієї клітки 15 м² із розрахунку 3 м² площі на одне теля. Телята можуть пересуватися по клітці вільно (безприв’язне утримання).

Підлога щільна бетонна. Половина площі підлоги дещо при піднята і завжди залишається сухою. Це зроблено з санітарно-гігієнічних міркувань – шерсть у телят залишається сухою і чистою.

В якості підстилки у господарстві використовують тирсу та солому. Підстилку змінюють раз у дві доби.

Чистка телят проводиться один раз на 7 діб. Прибирання гною механізоване.

Рис. 3.8 Утримання телят в індивідуальних будиночках

Рис.3.9 Індивідуальна картка телят молочного періоду

Рис. 3.10 Індивідуальна клітка для утримання телят до 2 -х міс. віку

Загальні годівниці для щільних кормів прилаштовані із внутрішнього боку клітки.

У телятнику підтримують температуру 15 - 20⁰С.

Освітленість телятника, газовий склад, мікробна забрудненість, швидкість руху, та вологість повітря знаходяться у межах зоогігієнічних норм. Ветеринарно-санітарні заходи проводяться згідно плану.

В двохмісячному віці теля досягає 60 кг і вище .

Далі телят перевозять на ферму по дорощуванню молодняка ВРХ де вони утримуються по 25 - 30 голів на глибокій солом'яній підстилці з вільним доступом до води і комбікорму.

При досягненні ними живої маси 120 кг. їх групують і розділяють: телички окремо, а бички окремо.

3.3.6 Технологія годівлі телят

Процес вирощування телят до 6 - місячного віку можна умовно розділити на три періоди.

1. Молозивний період, коли новонароджених телят випоюють молозивом. Одержуючи достатню кількість повноцінного молозива телята швидко ростуть, стають, що особливо важливо, стійкими до різних впливів зовнішнього середовища. Таких, добре розвинутих і зміцнілих телят з 10 - 15 дня переводять на годівлю цільним молоком.

2. Період годівлі цільним молоком та його замінювачами із привчанням телят до рослинних кормів.

3. Період годівлі рослинними кормами.

Молозивний період .

Цілі:

1. Закладення власного імунітету.

2. Випоювання теляти молозивом на протязі 1 години після народження. Для цього потрібно:

3. Потрібно створити банк молозива.

4. Придбати зонд

5. Створити мотивацію для працівників (оплату за вчасно випоєне теля здійснювати в залежності від вмісту білку в сироватці).

Схема випоювання молозивом.

Теля народилось.

Взяти 2 пляшки молозива (3 літра) переносять у відро із теплою водою (45⁰С). Дати корові облизати теля 15 - 20 хвилин, акуратно забрати теля та перенести його в клітку. Обробити пуповину йодом, щоб йод змазав всю пуповину. Якщо корова не вилизує теля, необхідно розтерти теля соломою досуха, перенести в клітку та включити лампочку на 1 годину (в зимовий час). Випоїти теля через зонд молозивом 3 літра через 40 хвилин після народженняВнести інформацію про теля в журнал.

Друга годівля, через 6 - 8 годин після першого випоювання. Взяти 2 пляшки молозива (3 літра) переносять у відро з теплою водою (45⁰С). Випоїти молозивом 3 літра. Повторно обробити пуповину йодом. При холодному утриманні, винести теля в будиночок на площадку. Занести інформацію про годівлю в журнал. На другий день ввести теля у схему випойки. Випоювати 3 дні по 2 л з соски. Два дні 3 -х разово по 2 л привчати пити з відра та вживати гранул комбікорм. На 5 -й день взяття крові на вміст білку, обезрожування, перехід на 6 -й день на 2 -х разове випоювання по 2 л молока до 46 дня.

Порядок переводу теля з молока на воду.

Переведення телят із молока на воду відбувається по вказаним дням тижня. Перший етап починається, коли теляті виповниться 42 - 49 дня, слідуючи приведеній нижче інструкції. Теля повинно щоденно споживати не менше 1 кг зерносуміші. Переводимо з молока на воду всіх здорових телят у віці 42 - 49 днів. Живою вагою не менше 60 кг. У таких телят на клітці повинна бути прив'язана жовта мітка, що означає, що це теля не буде отримувати молоко із наступного дня. Надрукувати список телят, яких планується відлучати текучого тижня. Виміряти телят, віком 42 - 49 днів «ваговою стрічкою». Записати живу вагу в бланк «Список телят для відлучення».

Відмічати червоним кольором хворих телят. Не знімати з випоювання, якщо важать менше 60 кг. Якщо теля не поїдає зерносуміш та важить менше 60 кг, не ставте жовту мітку, поверніться до цього теляти через тиждень.

Над клітками телят, що підходять для відлучення начепити жовтий маячок. Це означає, що теля не повинно отримувати молоко із наступного дня лише стартерний комбікорм та воду.

Другий етап починається через 2 тижні після відлучення - на 56 - 63 день життя. Взяти список телят, відлучених від молока, що знаходяться в індивідуальних клітках. Виміряти вагу «ваговою стрічкою» та занести в бланк.

Якщо теля споживає зерносуміш, по зовнішньому вигляду здорове, поставити мітку про перевід. У вказаний день тижня, поточного тижня переводьте його в мілко груповий загін. Занести показники в «Екран переведення молодняку».

Рис. 3.11 Заморожене молозиво для випойки телят

Рис. 3.12 Зонд для випойки телят

Таблиця 3.6

Схема годівлі та утримання телят, телиць, нетелів

Таблиця 3.8