Умови продуктивного пласта є визначальними при виборі профілю та його параметрів.
При цьому враховують такі основні фактори:
• товщина продуктивного пласта;
• положення газонафтового контакту;
• положення водонафтового контакту;
• наявність тріщин та їх орієнтація;
• наявність та орієнтація непроникних перешкод;
• відносна проникність.
На базі даної інформації обґрунтовують положення горизонтальної частини свердловини та допуски на її проходження у продуктивному пласті, необхідність у пілотному стовбурі. У разі відсутності геологічних реперів у заданій точці входження в продуктивний пласт може виникнути потреба у проходженні пілотного стовбура. Важливо також оцінити стійкість стінок свердловини, що є істотним при виборі технології буріння та кріплення свердловини.
Залежно від призначення свердловини і будови покладу потрібно також враховувати ряд інших факторів.
Схема завершення свердловинимає відповідати області використання та бути сумісною з умовами покладу. Треба враховувати вимоги капітальних ремонтів при експлуатації свердловини, необхідність ізоляції окремих інтервалів для інтенсифікації видобутку.
Вибір схеми завершення свердловини визначає діаметр свердловини та інтенсивність набору кривизни. На її основі обґрунтовується конструкція свердловини.
Параметри профілюгоризонтальної свердловини обґрунтовують на основі даних про характеристики покладу, а також даних про точність інклінометри та можливості керування траєкторією свердловини.
Точність проходження свердловини значно підвищується при наявності геологічних реперів,їх використовують для визначення глибини залягання заданого об'єкта. При відсутності таких реперів розглядається питання буріння пілотного стовбура.
Розташування точки входженняв заданий об'єкт на горизонтальній ділянці відносно гирла свердловини визначає радіус викривлення профілю.
Зі зменшенням відстані між точкою входження в пласт та гирлом свердловини великі радіуси викривлення стають непридатними через неможливість входження в пласт у потрібному місці. В таких випадках використовують профілі з малими радіусами викривлення.
Профілі з середнім і великим радіусами викривлення можуть використовуватись у ситуаціях, коли розташування точки входження у пласт на горизонтальній ділянці не є строго визначеним, а також при достатньо великому проектному зміщенні точки входження у пласт від гирла свердловини або довільному виборі координат точки входження у пласт та гирла свердловини.
Довжина вертикальної ділянки має бути максимально можливою з урахуванням вимог до інтенсивності набору кривизни, заданого входження в пласт та допусків на відхилення фактичних параметрів траєкторії від проектних.
Верхня межаінтенсивності набору кривизнивизначається вимогами завершення свердловин, досвідом буріння горизонтальних свердловин, навантаженням при переміщенні бурильної і обсадної колон у свердловині, вантажопідйомністю бурової установки. Нижня межа інтенсивності набору кривизни визначається дугою на ділянці від точки відхилення свердловини від вертикалі до точки входження у продуктивний пласт.
Горизонтальна частина профілю(рис.26) призначена для поздовжнього розкриття продуктивної зони нафтогазоносного пласта. Тому розрахунок геометричних параметрів цієї частини профілю має відповідати формі нафтогазонасиченої зони пласта і не виходити за її межі.
Горизонтальна частина профілю свердловини характеризується такими геометричними параметрами:
• довжина проекції S горизонтальної частини на дотичну до початку цієї частини профілю;
• радіуси R j кривизни j-ї ділянки горизонтальної частини профілю;
• граничні відхилення Тн та Тв горизонтальної частини профілю;
• зенітний кут α j у j-й точці горизонтальної частини профілю;
• проекції x j і z j та довжина l j j-ї ділянки.
|
Рисунок 26−Види горизонтальної частини профілю свердловин:
а—прямолінійна горизонтальна; б, в — у вигляді дути; г—хвилеподібна
Дата добавления: 2014-12-29; просмотров: 801;