Обгрунтування рішення з урахуванням обмежень на ресурси

Завдання вибору оптимального рішення значно ускладнюється, якщо потрібно враховувати різні обмеження. Прикладами обмежень при ухваленні рішень в бізнесі можуть бути:

а) обсяг реалізації продукції (існують межі попиту на продукцію);

б) трудові ресурси (загальна кількість або по професіях);

в) матеріальні ресурси (брак матеріалів для виготовлення продукції у необхідній кількості);

г) нестача фонду робочого часу устаткування і т.д.

Процес ухвалення рішень з урахуванням обмежень передбачає визначення маржинального прибутку, яку дає кожен виріб на одиницю ресурсу, якого не вистачає. Перевага віддається виробництву тих видів продукції, які забезпечують вищу маржу покриття на одиницю дефіцитного ресурсу.

Приклад

Фірма випускає два вироби: пальто і куртки. Початкові дані для аналізу: Пальто Куртки Разом

Питомі змінні витрати, грн. 4800 3900

Ціна виробу, грн. 7500 6000

Витрата матеріалу на виріб, м 3 2

Маржа покриття на одиницю продукції, грн. 2700 2100

Маржа покриття на 1 м тканини, грн. 900 1050

Кількість замовлень, шт. 5000 8000

Необхідна витрата тканини, м 15000 16000 31000

Наявність тканини, м 25 000

Витрати тканини обмежена 25 000 м, постійні витрати — 15 000 тис. грн.

Потрібно скласти план, який забезпечить отримання максимуму прибули.

Обмежуючим чинником є матеріальні ресурси. Не дивлячись на те, що пальта мають вищий маржинального прибутку на одиницю продукції, чим куртки, з матеріалу, який необхідний для виготовлення двох пальт, можна зшити три куртки. Оскільки виробництво курток забезпечує великий маржинальний прибуток на 1 м тканини, їх повинно бути випущено стільки, скільки вимагає попит, а решта тканини буде використана на випуск пальта. Прибуток по цьому варіанту складе 9900 тис. грн.

Таблиця - Обґрунтування структури виробництва продукції при дефіциті ресурсів

Відзначимо, що другий варіант, при якому спочатку виготовляють максимально можливу кількість пальт, не буде більш прибутковим. Можна зшити 5000 пальт з 15 000 м тканини, а з інших 10 000 м — 5000 курток. Маржа покриття (МП) і прибуток (П) в цьому випадку складуть:

МП = 5000 • 2700 + 5000 • 2100 = 13 500 + 10 500 = 24 000 тис. грн.;

П = 24 000 - 15 000 = 9000 тис. грн.

Отже, виробництво курток — вигідніший шлях використання дефіцитного ресурсу, в даному випадку, - тканини.

Аналогічно максимізовувалася величина прибутку по трудових ресурсах і устаткуванні, які можуть бути одночасно використані при виробництві декількох виробів. Тільки в даному випадку потрібно враховувати маржу покриття за людино-годину, машино-годину і ін.