Обговорення головних теоретичних положень. Під час обговорення першого питання важливо зосередити увагу на тому, що в усі часи існування школи вчителі (або люди
Під час обговорення першого питання важливо зосередити увагу на тому, що в усі часи існування школи вчителі (або люди, які виконували функції вчителів, навчаючи дітей) використовували різні методи залучення дітей до навчання. Вони й заклали підґрунтя для формування двох протилежних концепцій, які можна визначити як авторитарне навчання і гуманістичне навчання. У Словнику термінології з педагогічної майстерності (Полтава, 1995. — С. 7) авторитарне навчання тлумачиться як примусове, безособистісне, занадто інтелектуалізоване, спрямоване тільки на засвоєння знань і вмінь; воно не враховує міри докладених учнями зусиль у здобутті знань, їхнього емоційно-ціннісного ставлення до навчання.
Сучасне тлумачення гуманістичного навчання виокремлює в ньому такі характеристики: відносно вільне, включає елементи самодіяльності учня; особистісно задіяне, стає формою організації особистісного життя учня (за Ш. Амонашвілі); спрямоване на засвоєння знань як власної цінності, як засобу пізнання себе і світу. Аналізуючи рекомендовану літературу (1—3, 5) студенти мають змогу глибше розібратися у визначенні сутності цих підходів, дати їм порівняльну характеристику (для порівняння можна використати такі моменти: позиція вчителя і учня у навчанні; мета і результат навчання тощо). Поміркуймо щодо пріорите-тів школи XXI ст. Це будуть пріоритети примусу чи спонукання? Чи
зміниться роль учителя в навчанні? Чи постане необхідність говорити про педагогічну майстерність учителя?
Друге питання орієнтує на осмислення сутності вже відомого з попередніх занять поняття діалогу в навчанні.
Діалогу як психологічної позиції вчителя щодо учня і навпаки, як інформаційно-смислового обміну між ними, як залучення учнів до спільного з учителем пошуку істини. Діалог дає можливість реалізувати ідеї гуманістичної педагогіки, оскільки розглядає учня як рівноправного щодо вчителя в особистісному плані суб'єкта навчання; має на меті розвиток особистісного потенціалу учня, його пізнавальної активності, здатності брати на себе ініціативу, приймати самостійні рішення.
Діалог дає учителеві змогу повідомити учням навчальну інформацію як проблему, що містить відоме й невідоме. Під час розв'язання цієї проблеми учень намагається разом з учителем творити «своє» знання, а не просто механічно засвоює «чуже». При цьому важливо, що навчальна проблема, яка розв'язується, є привабливою для учня, особис-тісно ним сприймається. Діалог у навчанні — це і специфічна форма комунікативного забезпечення уроку, що дає можливість відбутися діалогу голосів, міркувань, почуттів учнів і вчителя, почути один одного (2-4,6).
На відміну від діалогу, монолог у навчанні тлумачиться як однобічна, суб'єкт-об'єктна взаємодія вчителя з учнями, в якій переважає інформаційне насичення і контроль. Позиція учня є позицією виконавця.
Урок, побудований на засадах діалогу, визначається як урок-діалог. Його гуманістична ідея — наблизити навчання до учнів, допомогти їм реалізувати власний творчий потенціал.
Ця ідея й зумовлює вибір критеріїв ефективності уроку. Пропонуємо розібратися у сутності їх: а) емоційна комфортність учнів на уроці, відчуття захищеності; б) високий рівень пізнавальної активності учнів;
в) збільшення елементів навчальної самодіяльності в роботі учнів;
г) створення умов для задоволення потреб учнів у персоналізації, успі
хові, суспільному визнанні; д) формування емоційно-ціннісного став
лення до знань.
Підготовка відповіді на запитання 1.3, по суті, дасть можливість осмислити психологічні умови забезпечення діалогу в навчанні. Йдеться передусім про розвиток у вчителя діалогічного педагогічного мислення, яке забезпечує сприймання шкільного навчання як допомоги учням у їхньому особистісному зростанні, а самих учнів — як особистісно рівноправних партнерів, суб'єктів пізнання. Це і здатність учителя до «емпа-тичного розуміння» своїх учнів, до рефлексії і саморефлексії під час взаємодії з ними, і розвинена «тепла» (за К. Станіславським) увага до учня, зосередженість її на процесах «підземного зростання душі» (О. Блок) вихованців.
Дата добавления: 2014-12-27; просмотров: 911;