Лабораторна робота 48

Спостереження явища алелопатії

Алелопатія – хімічний взаємовплив рослин, таку ж назву має і наука, що займається вивченням цього явища. Хімічна взаємодія відіграє важливу роль у житті рослини як у культурних, так і у природних угрупованнях. Одні рослини добре співіснують, а інші не можуть “терпіти” сусіда певного виду. Це пояснюється тим, що рослини виділяють через кореневу систему активні сполуки, які прийнято називати колінами. Склад колінів у кожному конкретному випадку є різним. Він визначається особливостями рослини та умовами її росту і розвитку. Подібно до гербіцидів коліни діють вибірково – при певній концентрації отруюють одні рослини і не впливають на інші. У значних кількостях вони пригнічують навіть ріст рослин, які їх виділили. Саме з цієї причини потрібно періодично пересаджувати кімнатні рослини у новий ґрунт, здійснювати сівозміни на полях, ретельно підбирати рослини для суміжних посадок.

Мета роботи: переконатися в існуванні хімічного взаємовпливу рослин внаслідок виділення ними фізіологічно активних речовин.

Прилади і матеріали дослідження: термостат; чашки Петрі (11 шт.); предметні скельця (22 шт.); фільтрувальний папір; лінійка; насіння пшениці, люпину, гарбуза, ячменю, цукрового буряка, льону, пирію, редьки, селери.

Хід виконання роботи

1.Два, складених разом, предметних стекла обгортають зволоженим Н₂О_дист. фільтрувальним папером, і поміщають у чашки Петрі.

2.На утворене підвищення розкладають по 20 насінин двох видів рослин у 3 різних комбінаціях. Залежно від наявності насіння можливі такі варіанти досліду: 1) пшениця + люпин; 2) гарбуз + ячмінь; 3) цукровий буряк + льон; 4) пшениця + пирій; 5) редька + селера; 6) пшениця + селера. В кожну чашку додають по 10 мл дистильованої води. Кришку чашки теж вистеляють вологим фільтрувальним папером. Усі варіанти закладають у трикратній повторності.

3.Окремо у двократній повторності пророщують по 20 насінин кожної із досліджуваних культур – контроль.

4.Через тиждень підраховують кількість пророслого насіння у дослідних і контрольних чашках Петрі. Вимірюють довжину коренів і пагонів кожного проростка окремо і розраховують М±m з трьох дослідів. Середні значення заносять у таблицю:

5.У висновках вказати алелопатично несумісні види.