Вогневий ланцюг
Основним елементом будь-якого підривника є вогневий ланцюг - ланцюг з послідовно спрацьовуючим вогневим і детонаційних елементів, що формує детонаційний (вибуховий) або променевий імпульс.
Вогневий ланцюг детонаційного елемента складається з наступних основних елементів:
Рис.1 Детонаційний вогневий ланцюг
КЗ – капсюль – запалювач;
ПС – пороховий сповільнювач;
КД – капсуль - детонатор;
Передатного заряду
Д – детонатор;
Вогневий ланцюг детонаційного і передатного підривника збуджується, як правило, наколом капсюль - запалювача, а якщо він відсутній, то наколом капсуля-детонатора. Характерною рисою вогневих ланцюгів детонаційних підривників є те, що кінцевий елемент вогневого ланцюга – детонатор виробляє могутній імпульс детонації, достатній для надійної детонації розривного заряду снаряду.
Вогневий ланцюг променевого підривника:
Основною характерною ознакою вогневого ланцюга променевого підривника є те, що кінцевий елемент вогневого ланцюга – порохова петарда виробляє могутній променевий імпульс (форс вогню), достатній для надійного запалення вишибного заряду.
Він складається:
КВ – капсуль – запалювач;
ДС – дистанційні склади;
ПП – порохові петарди, чуттєві до зовнішніх впливів і особливо до наколу.
Капсулі-запальники можуть спрацьовувати і від різкого стиску повітря.
Капсуль-запалювальник призначений для одержання первісного променевого імпульсу при наколе його жалом ударника. Найчастіше він містить склад на основі гримучої ртуті, дуже
Рис. 2Променевий вогневий ланцюг
Пороховий сповільнювач призначений для одержання уповільнення дії підривника. Виготовляється він з димного рушничного пороху або спеціального піротехнічного складу. Застосовується у виді запресовувань у втулки або в проточки дистанційних кілець променевого підривника.
Капсуль-детонатор призначений для одержання первісного детонаційного імпульсу. Він містить ініціюючий склад на основі азиду свинцю, що менш чуттєвий до зовнішніх впливів, чим склад капсуль - запалювач. Може спрацьовувати від електричної іскри.
Передатний заряд призначений для передачі імпульсу детонації від капсуля-детонатора до детонатора. Встановлюється, як правило у підривниках запобіжного типу. Виготовляється у виді пресованої шашки з чуттєвих бризантних вибухових речовин (тетрил, гексоген).
Детонатор призначений для посилення імпульсу детонації до величини, необхідної для безвідмовного порушення детонації розривного заряду. Виготовляється аналогічно передатному заряду, але має набагато більшу масу.
Порохова петарда призначена для посилення променевого імпульсу до величини, необхідної для безвідмовного запалення і стійкого горіння вишибного заряду.
Для забезпечення безпеки в службовому звертанні окремі елементи виводяться з вогневого ланцюга, між ними виставляються перемички: у даному випадку вогневий ланцюг розімкнутий. У визначений момент вогневий ланцюг збирається і переходить зі стану безпеки в стан готовності до дії. Цей процес прийнято називати взведенням підривника, а для його здійснення підривник має ряд вузлів і механізмів. Наявність тих чи інших механізмів у складі підривників визначається їхнім типом, вимогами, а також силами, що діють на них при пострілі й у польоті.
Класифікація підривників:
По призначенню: підривники до снарядів, ствольної артилерії, до мін мінометів, до тактичних ракет та засобів ближнього бою.
По виду дії: ударні, дистанційні, дистанційно-ударні, неконтактні.
Ударні (за часом дії) бувають: миттєвої (осколкової), інерційної (фугасної) і уповільненої дії. Часом дії називається строк часу від початку торкання снарядом перепони до розривання його.
Час дії підривників:
- миттєвої дії не перевищує 0,001 сек;
- інерційної дії в межах від 0,001 до 0,01 сек;
- уповільненої діїв межах від0,01 до 0,1 сек.
Розрізняють підривники з постійним часом уповільнення і з автоматично регульованим уповільненням. В останньому випадку час дії встановлюється автоматично при ударі снаряду в перепону і залежить від її товщини і тривкості. Найбільш велику групу ударних підривників складають підривники з декількома, частіше усього з двома або трьома установками.
Дистанційні підривники спрацьовують на траєкторії відповідно до зробленої перед пострілом установкою. Снаряди можуть бути піротехнічні, механічні, електричні й електромеханічні. Найбільшого поширення одержали підривники з годинним механізмом (механічні).
Дистанційно-ударні підривники являють собою сполучення двох механізмів: дистанційного й ударного.
Неконтактні підривники викликають вибух снаряду при зближенні з метою, спрацьовуючи під впливом енергії або поля, відбитих або що випромінюються нею. Неконтактні підривники, що сприймають енергію, що випромінюються ціллю, називають підривниками пасивної дії,підривники, що випромінюють енергію і реагують на неї після відбитка від цілі (перепоні), називають підривниками активної дії. Неконтактні підривники по даній ознаці діляться на радіопідривники, оптичні, акустичні, інфрачервоні та ін.
По місцю з'єднання зі снарядом: на головні, донні і головодонні. Останніми прийнято вважати підривники, у яких детонаційний ланцюг розташований у дні, а елемент, що сприймає реакцію перепоні (ударник або ударні контакти-замикачі) у головній частині снаряду.
По засобу порушення детонаційного ланцюга: механічні й електричні. У механічних підривниках порушення здійснюється в результаті переміщення рухливої деталі, що викликає спрацьовування капсулів, в електричних – електричною енергією.
По засобу ізоляції капсулів:
– без ізоляції капсулів друг від друга і від детонатора (незапобіжні);
– з ізоляцією капсюль - запалювач від капсуля-детонатора (напівзапобіжні);
– з ізоляцією капсуля-детонатора від детонатора (захистного типу ).
По місцю взведення:
– що зводяться в каналі ствола;
– що зводяться безпосередньо за дуловим зрізом;
– далекого взведення (декілька десятків або сотень метрів від гармати)
Учбове питання № 2: Призначення елементів підривників та трубок
В сучасному підривнику може зустріти наступні вузли і механізми:
1. Ударний механізм.
2. Бойкобійний пристрій.
3. Запобіжний і контр-запобіжний пристрої(механізми).
4. Променевий механізм.
5. Уповільнюючий пристрій.
6. Дистанційний пристрій.
7. Пристрій, що самоліквідує.
8. Настановний пристрій.
9. Механізм далекого взведення.
10. Механізм ізоляції капсулів.
11. Вогневий ланцюг.
Ударні механізми
Дані механізми в тім або іншім сполученні можуть входити в конструкцію підривника, причому окремі механізми можуть бути більш складними.
Ударні механізми реакційної дії – це механізми, що спрацьовують від дії сил реакції перешкоди, що викликає руйнування мембрани і переміщення ударника в напрямкупротилежному напрямку руху снаряду. При цьому ударник наколює жалом капсуль - запалювач (підривник РГМ - 2) або капсуль детонатор.
Рис. 3 Реакційний ударний механізм
Ударні механізми інерційної дії(рис.4) мають підвищену швидкодію (до 0.001 с) і застосовуються тільки в головних підривниках. Вони спрацьовують під дією сил інерції, що виникають унаслідок утрати швидкості при ударі і русі в перешкоді (підривник ДБР). Переміщення інерційного ударника відбувається в напрямку руху снаряду і завершується наколом капсуль - запалювач або капсуля-детонатора на жало, навпаки, що залежить від конструкції підривника.
Рис. 4 Інерційний ударний механізм
Швидкодія інерційних ударних механізмів складає в середньому 0,005с, а з використанням сповільнювачів 0,01 – 0,15с. Застосовують їхній як у головних, так і в донних підривниках.
Ударні механізми подвійної дії являють собою сукупність інерційного і реакційного ударних механізмів (підривники В-429 і РГМ-2). Ударні механізми пружинної дії – це механізми, що спрацьовують під дією сил пружності пружини після звільнення ударника спусковими пристосуваннями. Застосовуються, як правило, у дистанційних механічних підривниках.
Бойкобійний пристрій
Рис. 5Бойкобійний пристрій
Призначені для забезпечення безвідмовної дії ударних механізмів при малих кутах зустрічі снарядів з перешкодою при падінні їх боком. Являє собою шайбу зі скосами, у які упираються скоси ударника інерційної дії. При ударі снаряду шайба переміщається убік, переборюючи опір твердих запобіжників, а скосами штовхає інерційний ударник до жалу (підривник ДБР), чим і усуває можливі відмовлення в дії підривників. Я правило бойкобійний пристрій є складовою частиною ударного механізму.
Запобіжні механізми
Призначені для утримання рухливих частин підривників від переміщення в службовому використанні, при пострілі і при польоті до заданого моменту часу з метою забезпечення безпеки. Вони повинні забезпечувати як надійну безпеку, так і надійну взвод підривника.
В підривниках можуть застосуються наступні типи запобіжних пристроїв:
1. Механічні:
- тверді;
- пружинні;
- інерційні стопори;
- відцентрові стопори.
2. Піротехнічні.
Тверді механічні запобіжники – це пристрої, що одержують залишкові деформації під дією сил інерції і не відновлюють свого первісного опору після зняття дії даних сил. Застосовуються вони головним чином у виді чеки (РГМ-2), розрізного пружного кільця (МД-8) і ковпачка з лапками (РГМ-2, ДРБ).
Пружинні механічні запобіжники відрізняються тим, що вони не одержують залишкової деформації і після зняття дії сил відновлюють свої властивості. Звичайно являють собою гвинтову пружину, що утримує рухливу деталь. Іноді пружинні запобіжники застосовуються в сполученні з твердими (РГМ-2).
Інерційні стопори– це стопорні пристрої, що спрацьовують при дії лінійних сил інерції. Являють собою підпружене інерційне тіло, що утримує стопорну кульку від викочування.
Рис. 6 Інерційний стопор
До них відносяться:
– стрижні з пружинами і кульками;
– осідаючі втулки і гільзи з пружинами (ГВМЗ-7, РГМ-2);
– осідаючі втулки зі стопорами;
– пружинами і завзятими кульками (РГМ-2).
Відцентрові стопори – це стопорні пристрої, що спрацьовують при дії відцентрових сил інерції. Являють собою інерційне тіло з пружиною (ДРБ), розміщене перпендикулярно осі підривника. Такі стопори забезпечують більш високий ступінь безпеки в службовому звертанні, чим інерційні стопори тому що вони цілком виключають взведення підривника при трясках і випадкових падіннях снарядів, особливо при застосуванні 3-х стопорів для стопоріння однієї деталі. Але усі вони піддані дії сил інерції від лінійних прискорень вимикаючих заклинювання, а значить і відмовлення в дії підривників.
Рис. 7 Відцентровий стопор
Піротехнічні запобіжні пристрої – це порохові запобіжники, що являють собою упресовування з димного пороху повільного складу, надійно утримуючи стрижень (шарик-ГВМЗ-3) від переміщення.
Рис. 8 Піротехнічний запобіжник
Контрзапобіжні пристрої
Призначені для утримання зведеного інерційного ударника від переміщення під дією сил набігання під час польоту снаряду.
Вони можуть бути:
– пружинними (РГМ-2) (контрзапобіжна пружина (рис. 10, а));
– твердими (РГМ-2) (лапчастий контр запобіжник (рис. 10, б)).
Найбільш широке застосування одержали пружинні контрзапобіжні пристрої.
Променеві механізми
Запалювальні механізми. Це найпростіші ударні механізми інерційної дії, призначені для запалювання в момент пострілу піротехнічних складів дистанційних кілець, порохових запобіжників, сповільнювачів, пристроїв, що самоліквідуються, підривників. Як запобіжні пристрої у запалювальних механізмах застосовуються пружинні і рідше тверді запобіжники. При пострілі, під дією сил інерції осідає жало капсуль - запалювач, переборюючи опір запобіжної пружини і роблячи накол капсуль-запалювача.
Рис. 9 Запалювальний механізм
Уповільнюючі пристрої:
Застосовуються в ударних підривниках для одержання тимчасової затримки їхньої дії після удару снаряду о перешкоду. За цей час снаряд пробиває перешкоду поглиблюється в неї і тільки після цього розривається, чим досягається найбільша ефективність його дії. При малих кутах зустрічі снаряду з перешкодою уповільнення в дії підривників дозволяє одержувати повітряні вибухи(стрільба на рикошет).
Конструкція уповільнювачів пристроїв може бути різною, але найбільше поширення одержали пристрої з пороховими сповільнювачами.
По характеру дії уповільнюючі пристрої поділяються на два типи:
– с постійним часом уповільнення;
– с авторегулювальним часом уповільнення.
Рис. 10 Контрзапобіжник
Рис. 11 Уповільнювач з настановним краном
З постійним часом уповільненняпорохові уповільнюючі пристрої застосовуються у підривниках з декількома установками і являють собою латунну втулку зі стовпчиком димного пороху і настановний кран. Часто для посилення променевого імпульсу уповільнювача застосовуються порохові підсилювальні стовпчики з каналом внутрипорохові підсилювачі (ГВМЗ-7).
Для забезпечення більшої надійності дії, сповільнювачі іноді дублюються (М-12), а іноді застосовуються два уповільнювача з різним часом уповільнення (МРВ). За допомогою настановного крана такий підривник можна установити на малий або великий час уповільнення.
З авторегулювальним часом уповільнення. Даний пристрій складається з порохового уповільнювача й інерційного клапана, розміщених у втулці. При ударі снаряду о перешкоду цей клапан під дією сили інерції переміщається, відкриваючи отвір для проходу вогню від капсуль-запалювача до уповільнювача. При проникненні снаряду в перешкоду уповільнювач горить нормально, тому що порохові гази віддаляються через отвір у вільні порожнини корпуса підривника. Як тільки снаряд проб'є перешкоду, зупиниться в ній дія сили інерції припиняється і порохові гази відкидають клапан у вихідне положення, при якому отвір виявляється перекритим. Це приводить до швидкого зростання тиску і до миттєвого згорання порохового уповільнювача, що викликає спрацьовування підривника і розрив снаряду. Таким чином, необхідний час уповільнення встановлюється автоматично, в залежності від властивостей перешкоди.
Настановні пристрої
Призначені для установки перед пострілом необхідного значення змінюваної характеристики підривника. При цьому, як правило, встановлюється час спрацьовування підривників:
– в ударних підривниках (час спрацьовування після зустрічі снаряду з перешкодою);
– у дистанційних підривниках (послу пострілу).
В залежності від конструкції підривників у них можуть застосуються наступні пристрої:
В ударних підривниках:
– настановні ковпачки;
– настановні крани;
– настановні ковпачки і крани;
– настановні втулки.
У дистанційних підривниках:
– настановні ковпачки (настановні втулки з планками);
– дистанційні кільця.
Пристосування для ізоляції капсулів
Дані пристосування застосовують для розриву вогневого ланцюга підривника до моменту його взведення і забезпечення тим самим безпеки підривника.
Якщо у підривнику капсуль-детонатор виводитися з вогневого ланцюга, або ізолюється від детонатора, то такі підривники відносяться до підривників запобіжного типу.
Якщо у підривника капсуль-запалювач виводитися з вогневого ланцюга й ізолюється від капсуля-детонатора, то такі підривники відносять до підривників напівзапобіжного типу.
Якщо у підривника ланцюг не розмикається, то це підривники незапобіжного типу, але в цьому випадку підривник, як правило, має механізм далекого взведення. Розглянемо основні конструкції пристосувань для ізоляції капсулів.
Пристосування для ізоляції капсулів-запалювальників від капсулів-детонаторів.
Двигуни використовуються для виключення капсулів запальників з вогневого ланцюга (М-12) або перекриття вогнепередаточних каналів від КВ і КД (ГВМЗ-7) у службовому звертанні. Переклад двигуна в бойове положення відбувається під дією пружини після звільнення його від відповідних стопорів. Так, у підривника М-12 двигун переміщається після звільнення його жалом ударника, а в ГВМЗ-7 – після вигоряння піротехнічного запобіжника механізму далекого взведення.
Рис. 12 Схема перекриття канала двигуном
Виступ інерційного ударника використовується для перекриття каналу від КВ до КД (КТМ). При пострілі інерційний ударник осідає під дією сил інерції і своїм виступом перекриває вогнепередаточний канал до капсуля-детонатора.
Рис. 13 Схема перекриття канала ударником
Пристосування для ізоляції капсулів-детонаторів від детонаторів
Поворотні втулки використовуються для виведення КД із вогневого ланцюга. В службовому звертанні вони утримуються інерційними або відцентровими стопорами. Поворот втулки в бойове положення здійснюється силою заведеної пружини (РГМ-2) або відцентровою силою. Якщо силою що зводить використовується відцентрова сила, то поворотну втулку встановлюють так, щоб її вісь обертання і центр мас були зміщені щодо осі обертання снаряду. Змінюючи величину зсуву можна одержати необхідну величину відцентрової сили. Для одержання далекого взведення ставлять годинний механізм. Поворотні втулки компактні і можуть використовуватися в малогабаритних підривниках.
Рис. 14Поворотна втулка
Поворотні диски використовуються для тих цілей, що і поворотні втулки, але повертаються в площині, що проходить через подовжню вісь підривника, під дією заводної пружини (ГКН) або відцентрової сили (ГКВ). У службовому становищі диск повернений так, що капсуль-детонатор виводиться з вогневого ланцюга. Застосовуються, головним чином, у малогабаритних підривниках.
Рис. 15Поворотний диск
Двигуни також використовуються для виведення капсуля-детонатора з вогневого ланцюга. У службовому становищі вони утримуються інерційними, відцентровими, піротехнічними або запобіжниками, їхнім сполученням. Переміщення в бойове положення здійснюється або силами стиснутих пружин (ГПВ-2), або відцентровими силами (КТД). У бойовому положенні двигун утримується від відскоку спеціальним фіксатором.
Розглянуті способи ізоляції капсулів забезпечують безпеку при пострілі, але не виключають можливість підриву снаряда після вильоту його з каналу ствола. Для виключення подібних випадків окремі підривники (РГМ-2) оснащують спеціальними запобіжними пристроями - нирялами з чеками. При передчасному спрацьовуванні капсуль-запалювача (до взведення підривника) його гази давлять на поринало. Поринало зрізує чеку і, опускаючи, стопорить пристосування для ізоляції капсулів. Підривник не зводиться, даючи відмовлення при зустрічі з метою.
Учбове питання № 3: Призначення, будова і дія підривників РГМ-2, РГМ-6, В429, Д-1-У
Механічний підривник РГМ-2 головний, ударний, запобіжного типу, з далеким взведенням і трьома установками: на миттєву, інерційну й уповільнену дію.
Застосовується для комплектації 100–152 мм осколкових і осколково-фугасних снарядів до гаубиць і гармат, а також 122 мм запальних і димових снарядів сталистого чавуна. Вони дозволяють вести стрільбу на рикошетах.
Підривник РГМ-2 складається з:
1. Корпуса.
2. Головної втулки з мембраною (призначена для розміщення ударного механізму).
3. Ударного механізму подвійної дії:
– ударника миттєвої дії (грибок, ударний стрижень, жало);
– інерційного ударника з капсюлем-запалювачем;
– осідаючої гільзи з лапками;
– запобіжного кільця;
– лапчастого контр-заповільника (таганчика);
– запобіжної, що зводить, і контрзаповільної пружин;
– трьох стопорних кульок.
4. Настановного пристрою (ковпачок і кран).
5. Уповільнюючого пристрою.
6. Поворотно-запобіжного механізму:
– поворотної втулки з заводною пружиною і віссю;
– детонаторної втулки (для розміщення КД);
– стопорного механізму.
7. Пристрою, що детонує:
– капсуль-детонатор;
– передатний заряд;
– детонатор.
8. Допоміжного запобіжника:
– ниряло з чекою.
Дія підривника РГМ2:
У службовому звертанні ударники утримуються від переміщення трьома кульками й осідаючою гільзою. Поворотна втулка повернена і зафіксована стопором; КД зміщений щодо передатного заряду. Для запобігання підривника від передчасної дії при установці крана на «З» служить поринало з мідною чекою. При передчасному спрацьовуванні КВ поринало, зрізуючи чеку, опускається в проріз поворотної втулки і стопорить її від повороту в зведене положення.
Установки підривника:
1. Заводська установка – на інерційну дію – кран на «О», ковпачок нагвинчений.
2. На миттєву дію – кран на «О», ковпачок загвинчений.
3. На уповільнену (рикошетну) дію – кран на «З», ковпачок нагвинчений.
При пострілі під дією сил інерції від лінійного прискорення осідають:
1. Осідаюча гільза (лапками жорстко з'єднується з запобіжним кільцем);
2. Осідаюча втулка стопорного механізму (звільняє завзяту кульку, що викочується відцентровою силою в бік і відкриває шлях для підйому стопора).
Після вильоту снаряду з каналу ствола під дією пружин піднімаються:
1. Осідаюча гільза разом із запобіжним кільцем (звільняються і викочуються три стопорних кульки, звільняючи реакційний і інерційний ударники);
2. Стопор (звільняє поворотну втулку і вона під дією заводної пружини повертається так, що КД сполучається з передатним зарядом). Підривник зведений.
На польоті:
Ударники миттєвої (реакційної) та інерційної дії утримуються від переміщення контруповільнюючою пружиною і лапчастим твердим запобіжником.
При зустрічі з перешкодою:
При установці на миттєву дію ударник миттєвої дії переміщається назад і наколює КВ, промінь вогню через отвір у крані передається на КД. Імпульс детонації останнього через передатний заряд передається детонатору, викликаючи розрив снаряду.
При установці на інерційну дію інерційний ударник під дією сил інерції переміщається вперед, зрізуючи (розгинаючи) лапки лапчастого запобіжника, і КВ наколюється на жало і т.д.
При установці на уповільнену дію підривник діє аналогічно попередньому випадку, але промінь вогню від КВ передається на КД лише після вигоряння порохового сповільнювача.
Підривник РГМ-6
Є модернізацією підривника РГМ-2 (спрощений ударний механізм) і застосовується для комплектації 100 мм ОФ і Д снарядів і 122 мм ОФ.
Ударний механізм підривника РГМ-6 складається з:
– ударників миттєвої й інерційної дії;
– гільзи, що осідає;
– пружини, що зводить;
– двох стопорних і одної завзятого кульок.
Дія підривника РГМ6 відрізняється наступним:
При пострілі під дією сил інерції від лінійного прискорення ударник миттєвої дії з осідаючою гільзою і завзятою кулькою осідають до упора підстави жала в стопорні кульки, а осідаючої гільзи – в інерційний ударник. Упорна кулька викочується відцентровою силою.
Після вильоту снаряду з каналу ствола пружина, що зводить, піднімає осідаючу гільзу до упора в грибок ударника миттєвої дії, звільняючи стопорні кульки, що викидаються в сторони відцентрової сили. Підривник зведений.
На польоті пружина, що зводить, виконує роль контруповільної пружини. Дія інших механізмів підривника РГМ6 аналогічно дії механізмів підривника РГМ2.
Механічний підривник В-429
Є модернізацією підривника РГМ-6 у напрямку підвищення герметичності надійності і технологічності виробництва. Має додаткову установку на «рикошет» (кран на «З», ковпачок загвинчений).Застосовується для комплектації 152мм ОФ і 122мм димових снарядів. Зводиться на відстані 57 м від гармати.
Від підривника відрізняється РГМ-6 наступним:
1. Збільшено вагу і бічну поверхню інерційного ударника, чим виключаються його перекоси при малих кутах зустрічі з ґрунтом.
2. Більш досконала конструкція сповільнювача (використається вологостійкий піротехнічний склад).
3. Поліпшено герметизацію за рахунок застосування герметизуючих кілець.
4. Сталева поворотна втулка замінена алюмінієвої.
5. Дані удосконалення забезпечили ведення стрільби на рикошетах без ковпачка навіть по воді і болотистому ґрунті без побоювання одержати відмовлення в дії.
Дія підривника В-429 аналогічно дії підривника РГМ-6.
Піротехнічний дистанційний підривник Д-1-У
За принципом будови аналогічний трубці Т1, але замість променевого ланцюга має дистанційний ланцюг, це дає початковий вибуховий імпульс і застосовується для комплектації 122 мм і 152 мм ОФ снарядів.
Будова:
1. Корпус з штифтом для установочного ключа.
2. Герметизуючий ковпак з шовковою ниткою.
3. Накольно - запалювальний механізм:
– дистанційний ударник з пружиною;
– дистанційний КЗ;
– пороховий підсилювач.
4. Дистанційний механізм:
– дистанційних кільця з отворами та прокладками між ними;
– порохова запорошка;
– скоба (з’єднує верхнє та нижнє кільця);
– гайка (підтискна) зі стопором;
– мембрана;
– уповільнювач у втулці.
5. Ударний механізм:
– ударник миттєвої дії (жало, дерев’яний ударний стрижень);
– втулка з пороховим уповільнювачем та упором;
– стопор з пружиною;
– КВ у втулці.
6. Зворотно - уповільнюючий механізм:
– детонатор з чашечкою, шайбою та свинцевим кільцем у донній втулці;
– детонаторна втулка с передатним зарядом;
– зворотна втулка с КД, кришкою, віссю;
– зворотна пружина.
– стопорний механізм (фіксує у зведеному положенні поворотну втулку): осідаюча втулка з пружиною, стопор з шариком та пружиною.
7. Детонуючий пристрій:
– КД;
– передатний заряд;
– детонатор.
Дата добавления: 2014-12-24; просмотров: 1018;