Причини голодомору
| · Голодомор був результатом політики колективізації · Голодомор був спровокований радянським керівництвом з метою примусити селян до масового вступу в колгоспи, щоб зламати опір українського села політиці суцільної колективізації |
| · Різкий спад сільськогосподарського виробництва (селян-одноосібників майже не залишилося, колгоспи працювали погано, багато селян виїхало з сіл із боязні за своє майбутнє) |
| · Поставлені перед селянами плани хлібозаготівлі були завищеними й економічно не обґрунтованими |
| · Вживання політики продрозкладки. Вилучали все зерно, у тому числі й посівний фонд. Проводилися безперервні хлібозаготівлі, тому на початку 1933 р. в Україні фактично не залишилося запасів продовольства · Ослаблені селяни не змогли ефективно провести посівну кампанію 1932 р., хоча вдалося засіяти більше половини запланованої площі · Колгоспи, які не виконали плани хлібозаготівлі, заносилися на «чорні дошки» і підлягали штрафам м'ясом та іншими продуктами |
| · В республіку припинялися поставки товарів |
| · Вище керівництво знало про голод, але замовчувало цей факт |
| · Проводилася політика соіциду – знищення класу дрібних власників |
Наслідки голодомору
ü Голодомор став національною катастрофою (люди помирали цілими селами, живі не мали нагоди поховати померлих, часто зустрічалися випадки людоїдства і трупоїдства, а в цей час на сусідніх залізничних станціях під військовою охороною знаходилися тисячі пудів зерна, призначеного для вивозу, у тому числі за кордон)
ü Дослідники називають цифри померлих від 6 - 9 млн. чол.
ü Восени 1933 – влітку 1934 рр. померло від тифу, переїдання, самогубства, самосудів над людоїдами і трупоїдами ще 1 млн. чол.
№ 28
Громадсько-політичне життя в Україні у 30-х роках ХХ ст. Встановлення сталінського тоталітарного режиму
Суспільно-політичне
життя в Україні в 30-ті рр.
Головним вмістом суспільно-політичного життя в Україні в 30-ті рр. ХХ ст. було затвердження сталінського тоталітарного режиму
Історики, політологи і філософи висловлюють різні думки відносно видів тоталітаризму. Загалом, незважаючи на певні відмінності в різних країнах, суть їх була тотожною. Головними з них були три: більшовизм, фашизм, націонал-соціалізм. Ці крайні форми тоталітаризму виникли на схожому ґрунті, звідси - їх схожість.
Тоталітарні режими в СРСР, Італії, Німеччині, Іспанії (часів диктатури Ф.Франка) мали низку спільних рис, які, в тій чи іншій мірі, були успадковані тоталітаристами інших країн та епох. В період між Першою і Другою світовими війнами ці риси виявлялися найбільш явно
Наприкінці 20-х – початку 30-х рр. політична система Радянського Союзу, зберігаючи зовні усі атрибути демократії, фактично перетворилася на тоталітарну, яку дослідники називають режимом особистої влади Сталіна, або сталінщиною
Основні ознаки тоталітаризму
| Риси | Прояви |
| Культ особи «вождя» | · Вождя наділяють даром пророка, який знає правильні відповіді на всі питання і ніколи не помиляється |
| Панування партійно-державної еліти | · Партійно-державна еліта наділяється недоступними для інших благами й правами · Була своєрідною кастою з писаними і неписаними законами, пануванням кругової поруки й чітким поділом на «ранги» |
| Людину позбавляли права вибору | · Інформація піддавалася цензурі · Контролювалися навіть думки людей, що зрештою, спотворювало саму їх свідомість |
| Всеосяжний контроль держави | · Тоталітарна держава самовільно вторгалася навіть в приватне життя людини |
| Вищою цінністю оголошувалося служіння ідеї | · У більшовиків – «всесвітня комуна» · У фашистів – «Великий Рим» · У націонал-соціалістів – «тисячолітній Рейх» · Вкорінення вищої ідеї в свідомість людей покладалося на пропаганду |
| Репресивна політика | · Репресії і переслідування служили заставою стабільності режиму |
| Агресивність і війни | · Природним станом тоталітарних режимів була внутрішня і зовнішня агресія · Жертвами тоталітаризму ставали цілі народи |
Основні ознаки тоталітаризму в СРСР
Дата добавления: 2014-12-21; просмотров: 742;