Голокост
Фашизм пропагував антисемітизм – вороже ставлення до єврейського населення, який вилився у взаємодії із тоталітаризмом в умовах найбільш індустріально і технічно розвинутої держави Європи, в прагнення і спробу поголовного фізичного знищення євреїв у всьому світі – Голокост.
За спробу допомоги євреям, або їх укриття – розстріл.
За вбивство євреїв німецькі солдати не несли ніякої відповідальності.
Євреїв примушували носити на рукаві одягу, як відзнаку, жовтий знак – зірку Давида.
В Україні зафіксовано майже300 місць масових страт населення,діяло180 таборів смерті,існувало50 гетто.
Найбільш трагічним прикладом реалізації політики Голокосту був Бабій Яр в Києві, де загинуло понад 100 тисяч чоловік – майже половина загиблих в місті під час окупації.
Але в багатьох крупних містах України був свій Бабій Яр.
№ 42
Антифашистський Рух Опору в Україні в роки Другої світової війни
_______________________________________________________
Антифашистський Рух Опору в Україні
| Течія | Діяльність |
| Прорадянська | · Створення партизанських загонів, підпільних організацій · Нанесення збитку окупантам (диверсії, знищення окупантів, агітація серед населення) · Ведення бойових дій партизанськими загонами, рейди в тил ворога, розвідувальна робота (під керівництвом С.Ковпака, С.Руднєва, А.Сабурова, А.Федорова та ін.) · В партизанському русі брало участь 300 тис. чол., в діяльності підпільних організацій – 100 тис. чол. |
| Партизанський рух в окупованих районах в своєму розвиткові пройшов декілька етапів від зародження до розгортання активного протистояння фашистам. Стримуючими чинниками цього розвитку були: наступальна воєнна доктрина, дефіцит підготовлених партизанських кадрів, відсутність координаційного центру, погане забезпечення загонів зброєю, боєприпасами, медикаментами, жорстоке придушення окупаційними властями будь-яких виявів опозиції фашистському режиму. Створення Центрального партизанського штабу (на чолі з Т.Строкачем), координація дій, матеріальна підтримка з Великої землі, застосування партизанами ефективних методів боротьби («рейкова війна», операція «Концерт») і значна підтримка місцевого населення дали можливість партизанському руху перейти на якісно вищий рівень і стати важливим чинником війни, фактично перетворитись на справжній другий фронт – німці змушені були тримати в тилу 10% своїх військ. | |
| Націоналістична | · Проголошення 30 червня 1941 р. у Львові незалежної української держави Формування уряду на чолі з Я.Стецько – провідним діячем ОУН · В результаті розколу в ОУН відбулися значні зміни в методах визвольної боротьби серед лідерів національного руху: ü Спроба співробітничати із Німеччиною заради перемоги над більшовизмом (частина ОУН на чолі з А.Мельником) ü Створення підпільних партизанських загонів, що боролися як із окупантами, так і з Червоною Армією (частина ОУН на чолі з С.Бандерою) ü Створення в 1942 р. УПА (Української повстанської армії, головнокомандуючий – Р.Шухевич /Т.Чупринка/), визначала себе як повстанський рух, метою якого було утворення незалежної української держави: Ø УПА діяла на Волині, Поліссі, Житомирщині, Київщині, Закарпатті, Галіції, Буковині, Вінниччині, Бессарабії, Одеської області Ø УПА проводила рейди, нападала на німецькі гарнізони, склади, обози; мала сутички із радянськими військами, військами НКВД; в 1943 р. роззброїли воєнні формування ОУН-Мельника Ø Основними об'єктами дій УПА були: німці та їх союзники, формування Армії Крайової і польське населення, радянські партизанські загони, підрозділи Червоної армії |
ОУН – Бендери і УПА, не дивлячись на те, що вони воювали проти німецьких окупантів, сприймалися радвладою як вороги. Дивізії НКВС і прикордонні війська з лютого 1944 р. по липень 1945 р. знищили переважну більшість бійців УПА – 92,8 тис. чол.
Виведення: основною стратегічною метою формувань ОУН – УПА було відродження української державності. Потрапивши в сферу радянсько-німецького протистояння, вона активно намагається зіграти роль «третьої сили», яка представляє і відстоює інтереси українського народу. Така позиція зумовила боротьбу на три фронти - проти німецьких окупантів, радянських партизан і польських формувань Армії Краєвої. З тієї причини, що УПА, на відміну від Руху Опору в Європі, не підтримувала жодна держава, вона вимушена була дотримуватися своєрідної тактики, в основі якої лежали - зберігання і зміцнення власних сил, прагнення розширити свій контроль над якомога більшою територією українських земель, вичікування зручного моменту для рішучого удару.
Розкол в русі Опору в Україні перешкоджав швидкому визволенню України від німецько-фашистських окупантів. І радянські партизани, і ОУН-УПА прагнули максимально зібрати й сконцентрувати реальні українські сили в боротьбі проти загарбників.
Незважаючи на протиріччя, Рух Опору став справжнім другим фронтом Великої Вітчизняної війни.
№ 43
Проаналізуйте внесок працівників тилу України в перемогу над ворогом в роки Другої світової війни
_____________________________________________________
Внесок робітників тилу в перемогу над фашизмом
| § Вся країна працювала під гаслом: «Все - для фронту, все - задля перемоги !» |
| § Евакуйовані з України на схід СРСР підприємства (понад 550 крупних підприємств 20 галузей промисловості, що складало 1/3 всіх заводів і фабрик, евакуйованих з районів СРСР) поставляли боєприпаси, воєнну техніку, продовольство, медикаменти, одяг. |
| § Всі евакуйовані підприємства було переведено на воєнні рейки. Заводи та фабрики починали працювати навіть просто неба, одразу після монтажу обладнання, коли стіни цехів ще не було зведено. |
| § Був введений 12-годинний робочий день, карточки на продовольство, скасовано відпустки, вжито заходів щодо посилення трудової дисципліни на підприємствах та колгоспах. |
| § Наукові досягнення в області оборони сприяли зміцненню обороноздатності СРСР, наукові досягнення в області медицини – зменшенню втрат серед поранених бійців, працівники творчої інтелігенції продовжували працювати, творили, надихаючі народ і армію на перемогу, вищі учбові заклади (їх було відновлено 70) в евакуації підготували сотні фахівців. |
Внесок працівників культури в перемогу над фашизмом
| · Більш 300 членів Спілки письменників України, сотні тисяч працівників сфери культури вступали в Червону Армію, партизанські загони, підпільні організації |
| · Ті, що залишилися в тилу, продовжували працювати, творили, надихаючі народ і армію на перемогу |
| · Агітаційні групи письменників, театральні колективи часто виїздили на фронт з концертами (А.Головко, М.Стельмах, Л.Дмитерко, С.Скляренко, В.Сосюра) ін.) |
| · Зусиллями інтелігенції були евакуйовані наукові установи, коштовне обладнання, витвори мистецтва. Це врятувало їх від знищення в роки німецько-фашистської окупації |
| · В евакуації продовжували роботу АН УРСР (в Уфі), оперні театри Києва і Харкова (в Іркутську), Одеси і Дніпропетровська (в Красноярську), кіностудії, вищі учбові заклади (70 вузів) та ін. |
№ 44
Звільнення України від фашистської окупації
| Літньо-зимова кампанія 1942-1943 рр. (II етап) | · Липень 1942 р. – Сталінградська битва, перемога в якій створила умови для визволення України від загарбників · Грудень 1942 р.- січень 1943 р. – розпочалося визволення Донбасу і Харківської області · Липень 1943 р. – перемога в Курській битві · 23 серпня 1943 р. визволено Харків · Серпень – вересень 1943 р. – завершено визволення Донбасу, розпочнеться визволення Лівобережної України і битва за Дніпро · Вересень 1943 р. – визволено Чернігів, Полтаву, весь Донбас · 6 листопада 1943 р. визволено Київ · Наприкінці листопада форсували Дніпро, звільнили Житомир · У вересні – листопаді розпочалася підготовка до визволення Криму, Червона Армія вийшла до низовья Дніпра та Перекопу · В листопаді радянські війська захопили плацдарм на північ від Керчі · Наприкінці листопада радянські війська контратакували німецькі танкові частини в районі Бердичів – Фастів і, зазнавши втрат, залишили Житомир, Коростень, Радомишль · 24 грудня 1943 р. розпочинається загальний наступ радянських військ від Полісся до Чорного моря |
| Зимово-осіння кампанія 1944 р. (III етап) | · 25 січня - 17 лютого – перемога в Корсунь-Шевченківській операції, що відкрила шлях до Правобережної України
· В лютому звільнено Луцьк, Рівно
· В березні звільнено Проскурів, Чернівці, Тернопіль, Вінницю, Херсон, Миколаїв, форсовано ріки Південний Буг і Дністер
· 25 березня війська 1-го і 2-го Українських фронтів вийшли до державного кордону із Румунією, бойові дії перейшли на її територію
· В квітні звільнено Одесу
· 12 травня звільнено весь Крим
· 13 липня – 29 серпня – перемога в Львівсько-Сандомірській битві
· 27 липня звільнено Львів, Червона Армія вийшла до ріки Вісла
· Кінець серпня – загарбників вигнано майже зі всієї Західної України
· В жовтні в ході Карпато-Ужгородської операції визволено Закарпатську Україну
 28 жовтня визволення території УРСР завершилося
|
№ 45
Внесок України в перемогу над фашизмом
Внесок українського народу в перемогу З'єднаних Націй над фашистською Німеччиною та її союзниками в Другій світовій війні
| · Українці билися проти фашистської Німеччини та її союзників у складі Червоної Армії (4,5 млн. чол.), американської, канадської армій, воїнських частин Австралії, в загонах Руху Опору. До початку бойових дій в Східній Європі у складі Червоної Армії кожний 4-5 червоноармієць був жителем України |
| · 2,5 млн. українців нагороджено орденами і медалями, 2072 – удостоєно звання Героя Радянського Союзу, 32 - стали двічі (тричі) Героями Радянського Союзу (І.Кожедуб, І.Бойко, М.Бондаренко, Д.Глинка, А.Молодчий, С.Супрун, П.Таран) · 20 українців удостоєно звання Героїв Радянського Союзу за битву під Москвою, 68 – за бої під Ленінградом, 15 – під Сталінградом, 30 – на Курській дузі, 200 – за визволення Білорусі, 143 – за бої в Прибалтиці, із 589 удостоєних звання Героїв за Берлінську операцію було 100 українців |
| · Понад 57 тис. українських партизан та підпільників нагороджено орденами і медалями, 97 з них стали Героями Радянського Союзу |
| · 55 українців повторили подвиг А.Матросова, закривши собою амбразуру ворожого дзоту, а І.Бабюк і І.Вдовенко, як і М.Гастелло, спрямували свої літаки на угрупування фашистських військ |
| · Звання місто-герой отримали Київ, Одеса, Севастополь, Керч |
| · Серед воєнного керівництва було чимало українців: маршали А.Єрьоменко, С.Тимошенко, Р.Маліновський, І.Черняхівській, П.Рибалко, К.Москаленко, С.Руденко; генерали В.Герасименко, П.Жмаченко, І.Кириченко та ін. Маршали і генерали українського походження очолювали більше половини з 15-ти фронтів |
| · В діючій армії працювало 15 тис. лікарів з України |
| · Вчені України багато зробили для зміцнення обороноздатності СРСР |
| · Евакуйовані з України на схід СРСР підприємства поставляли боєприпаси, воєнну техніку, продовольство, медикаменти, одяг |
Бойовий шлях українських фронтів в Європі
| Фронт | Бойовий шлях |
| 1-й Український | Визволив від німецько-фашистських загарбників південно-східну частину Польщі |
| 1-й і 4-й Українські | Взяли участь в визволенні Чехословаччини |
| 2-й і 3-й Українські | Взяли участь в визволення Молдавії, Австрії |
| 2-й і 4-й Українські | Взяли участь в визволення Румунії |
| 3-й Український | Брав участь в визволення Болгарії, Югославії |
| 2-й, 3-й, 4-й Українські | Взяли участь в визволення Угорщини |
| 1-й і 4-й Українські | Брали участь у Вісло-Одерській операції (на підступах до Берліна) |
| 1-й Український | Брав участь в Берлінській операції, війська фронту вийшли до ріки Ельба і 25 квітня в районі Торгау зустрілися із військами 1-ї американської армії |
| 1-й, 2-й, 4-й Українські | Здійснили Празьку операцію,розгромивши 9 травня 1945 р. німецьку групу армії «Центр», що відмовилася капітулювати |
№ 46
Складіть розгорнутий план відповіді: «Культура України в роки Великої Вітчизняної війни».
Внесок працівників культури в перемогу над фашизмом
| · Більш 300 членів Спілки письменників України, сотні тисяч працівників сфери культури вступали в Червону Армію, партизанські загони, підпільні організації. |
| · Ті, що залишилися в тилу, продовжували працювати, творили, надихаючі народ і армію на перемогу. |
| · Агітаційні групи письменників, театральні колективи часто виїздили на фронт з концертами (А.Головко, М.Стельмах, Л.Дмитерко, С.Скляренко, В.Сосюра та ін.). |
| · Зусиллями інтелігенції були евакуйовані наукові установи, коштовне обладнання, витвори мистецтва. Це врятувало їх від знищення в роки німецько-фашистської окупації. |
| · В евакуації продовжували роботу АН УРСР (в Уфі), оперні театри Києва і Харкова (в Іркутську), Одеси і Дніпропетровська (в Красноярську), кіностудії, вищі учбові заклади (70 вузів) та ін. |
Досягнення української культури в роки Великої Вітчизняної війни
| Освіта | · Вищі навчальні заклади в евакуації підготували сотні фахівців. · В евакуації продовжували роботу вищі учбові заклади (70 вузів). · Відновлювалися школи, бібліотеки, музеї. | |
| Наука | Наукові досягнення в області оборони | Наукові досягнення в області медицини |
| · Автоматична зварка корпусу танків Т-34 (Інститут електрозварювання, очолюваний Е.Патоном). · Метод виплавки броньованих сталей (лабораторія академіка Н.Доброхотова). · Створення нового терміта для мін і снарядів. · Удосконалення торпед. · Створення радіолокаторів, автоматичної системи пеленгації · Створення устрою для знешкодження морських мін (Фізико-технічний інститут АН УРСР). | · Колектив лікарів на чолі з Н.Стражеско, В.Філатовим, Р.Кавецьким, А.Палладіним, Інститут клінічної фізіології АН УРСР під керівництвом А.Богомольця розробили ефективні методи лікування інфекційних, травматичних та ін. захворювань. · Добилися зниження смертності серед поранених воїнів. | |
| Наукові досягнення в області | ||
| · Математики (Н.Боголюбов, М.Лаврентьєв). · Механіки (М.Янгель, Т.Савин, Н.Корноухов та ін.). · Фізики (А.Петров, Г.Латишев). · Геології (Н.Світальський, Н.Доброхотов). · Хімії (А.Бродський). | ||
| Література, мистецтво | · Створено твори художньої літератури (Н.Бажан, М.Рильській, П.Тичина, В.Сосюра, А.Малишко, М.Стельмах, В.Василевський, В.Собко, Ю.Смолич). П'єса А.Корнійчука «Фронт». · Створено музичні твори (Штогаренко, Б.Лятошинський, А.Філліпенко, Козицький, Ю.Мейтус). · В 1943 р. розпочав роботу Український народний хор (що пізніше отримав ім'я Г.Верьовки). | |
| Театр, кіно | · Знято відомі документально-публіцистичні фільми А.Довженка і Ю.Сонцевої «Битва за нашу Радянську Україну», «Перемога на Правобережній Україні». · Художні картини: «Два бійці», «Партизани України», «Нескорені», «Олександр Пархоменко», «Як гартувалася сталь», «Партизани в степах України». · У 1943 р. режисер Марк Донський зняв фільм «Райдуга» за однойменною повістю Ванди Василевської. Картина одержала «Оскара» - премію Академії кіномистецтва США, а в 1946 р. була удостоєна Державної премії СРСР. · Організовано показ фільмів в кінотеатрах і на фронті. |
Збиток, нанесений культурі України в роки війни
| · Багато працівників культури загинуло на фронтах, у фашистських концтаборах, в застінках гестапо (Олекса Десняк, Н.Трублаїні, К.Герасименко, Я.Качура та ін.). |
| · Загинули з голоду, хвороб тисячі діячів культури. |
| · Зруйнована значна частина шкіл, вищих учбових, наукових закладів, вивезено до Німеччини обладнання, книги, витвори мистецтва. · В період окупації було ліквідовано систему освіти. Були дозволені лише початкові та професійні школи з викладанням за німецькими програмами. Вузи закрито. |
| · Діячі культури, які намагалися на окупованій території зберегти національну культуру, кращі традиції радянської культури, знищувалися (в кращому випадку - не допускалися до роботи). · Матеріальний збиток, нанесений українській культурі, склав 126 млн. крб. |
Виведення: культура воєнних років несла на собі відбиток державної політики, яка спотворювала її два передвоєнні десятиріччя вказівками, контролем, «проработками», ідеологічними догмами. Але культуру народу знищити не можна. Через найтемніші періоди історії вона все одно пробивається новими, живими паростками. Жива душа української культури надихала народ на воєнні й трудові подвиги, вселяла оптимістичну віру в майбутнє.
№ 47
Територіально-адміністративні зміни в Україні після Другої світової війни
Післявоєнні територіально-адміністративні зміни в Україні
| Радянсько-польський договір (серпень 1945 р.) | Польща визнала входження в склад України областей, що відійшли від Польщі в 1939 – 1940 рр. |
| Радянсько-чехословацький договір (червень 1945 р.) | Чехословаччина визнала факт входження Закарпатської України до складу УРСР |
| Радянсько-румунський договір (серпень 1947 р.) | Установлений кордон з Румунією. Румунія відмовилася від своїх претензій на Буковину |
Особливістю процесу об'єднання українських земель в післявоєнний період було те, що він проходив мирним шляхом, на відміну від довоєнного
Історичне значення територіально-адміністративних змін
| · Остаточне визначення кордонів республіки, їх юридичне визнання світовою спільнотою |
| · Збільшення території УРСР та її демографічного потенціалу |
| · Об'єднання українських земель у складі однієї держави |
| · Практично цілковите завершення формування території держави (останнім актом цього процесу стало включення до УРСР Кримської області в 1954 р.) |
№ 48
Схарактеризуйте процес радянізації українських земель в повоєнний період
Радянізація західних областей України
(1945 – 1950 рр.)
| · Для реалізації політики радянізації до Західної України прямують працівники партійного апарату, правоохоронних органів, державної безпеки, культури, освіти з інших районів СРСР, переважно - Східної України. Місцевим активістам не довіряли, їх ставили на другорядні посади |
| · Створюються партійні, комсомольські, профспілкові організації – опора радвлади |
| · До середини 1946 р. на Західну Україну прибуло 86 тис. фахівців |
| · Розпочалася націоналізація і часткова індустріалізація промисловості. Великі маєтки конфісковано, а їх землі передавалися безземельним та малоземельним селянам |
| · Власників великих промислових підприємств, господарів хуторів, населення прикордонної смуги (всього 900 тис. чол.) було видворено і депортовано у віддалені райони СРСР |
| · Державі передавалися: житловий фонд, сфера торгівлі, установи культури, школи, інші навчальні заклади. Державною власністю оголошено залізничний транспорт і вся сфера його обслуговування, ліси, надра та ін. |
| · Проводилася реквізиція цінностей в банках |
| · Радянізація економіки Західної України співпала із відновленням зруйнованого в роки війни господарства: |
| ü Завершилася індустріалізація краю (в 1950 р. діяло 2 500 крупних і середніх промислових підприємств, які видавали в 10 разів більше продукції, ніж в 1940 р.) ü Побудовано нові заводи, які оснащено сучасним обладнанням (електроприладами, телефонно-телеграфною апаратурою), на яких випускаються сільськогосподарські машини, автонавантажувачі (у Львові) |
| ü Створено нові галузі промисловості – хімічна, швейна, металообробна |
| ü Відновлено й збільшено виробництво продукції лісопильної, деревообробної, гірничої промисловості. Відбулися якісні зміни в цих галузях – їх продукція стала перероблятися на місці, а не вивозитися за межі краю, як сировина |
| ü Збільшився видобуток і переробка нафти, газу |
| · Поновлюється колективізація, яку було розпочато в 1939 р. Використовуючи насильницькі методи, керівництво здійснює суцільну колективізацію до 1950 р. |
| · В 1945 – 1948 рр. проводяться масові депортації західних українців, переважно селян |
| · Забороняється Греко-католицька церква – її приєднано до Російської православної церкви (в соборі св. Юра в Львові ухвалено рішення про ліквідацію Брестської церковної унії 1596 р., розриві із Татом Римським ) |
| · Проводяться репресії і каральні акції проти ОУН-УПА, проти мирних жителів, запідозрених в співчутті цим організаціям |
В умовах радянізації боротьба ОУН-УПА проти сталінського режиму активізувалася
Особливості радянізації західних областей України
(1945 – 1950 рр.)
| · Процес відновлення і подальшого розвитку промисловості західноукраїнського регіону відбувався набагато складніше, ніж на Сході України. Це пояснюється тим, що: |
| ü Одночасно проводилися індустріалізація, колективізація, культурна революція |
| ü Слабкістю економічного потенціалу регіону (лише 4% населення регіону було зайнято в промисловості) |
| ü Майже цілковитою відсутністю фахівців інженерно-управлінської ланки |
| ü Неоднозначним сприйняттям населення соціальних перетворень, які проводилися владою, пасивним і активним опором радянізації |
| ü Відбувалася зміна соціальної структури населення |
| ü Визнання пріоритетності розвитку краю зумовило направлення сюди найсучаснішого обладнання, яке вивозилося із Німеччини по репараціях |
| ü Індустріалізація успадковувала традиційні вади розвитку промисловості в умовах радянської системи: диспропорцію в розвитку важкої і легкої промисловості на користь першої, домінування кількісних показників над якісними, незавершеність технологічного циклу в межах певного регіону |
| ü Наприкінці 50-х рр. розвиток промисловості Західної України досяг рівня східних областей України |
| · Найболючішим був процес колективізації (за допомогою примусу, шантажу, залякування, провокацій, висилки до Сибіру), яка мала за мету: |
| ü Встановити тотальний контроль держави над селянством |
| ü Уніфікувати розвиток сільського господарства західноукраїнських земель із центральними і східними регіонами УРСР |
| ü Зламати приватновласницьку психологію місцевого населення |
| ü Позбавити економічної підтримки озброєний опір радвладі |
| · Для прискорення колективізації запроваджується широка мережа МТС. З метою посилення провідної ролі партії в перетвореннях господарства, при МТС створювали спеціальні політвідділи |
№ 49
УРСР на міжнародній арені після Другої світової війни
Міжнародний авторитет України
| · На початку 1944 р. Україна за рішенням Верховної Ради СРСР отримала право сформувати республіканське Міністерство закордонних справ |
| · Україна отримала можливість вступати в міжнародні організації |
| · Україна в числі 51 країни світу стала з квітня 1945 р. засновницею і членом ООН |
| · Україна брала участь в роботі ООН, була обрана членом Економічної і Соціальної Ради в 1946 р. |
| · Представники України були обрані в 9 комітетів і комісій ООН: |
| ü Статистичної комісії |
| ü Комісії з прав людини |
| ü Комітету в справах біженців і переміщених осіб |
| ü Тимчасової підкомісії з питань економічного відновлення розорених районів |
| ü Комісії народонаселення та ін. |
| o Головою політичного комітету і безпеки став нарком закордонних справ України – Д.Мануільський |
| · В 1947 р. Україна стала членом Економічної комісії Європи, яка займалася питаннями економічного відновлення країн Європи |
| · В 1948-1949 рр. Україну було обрано на сесії Генеральної Асамблеї ООН членом Ради Безпеки – найважливішого органу ООН |
| · Україна у складі 21 держав взяла участь в Паризькій мирній конференції, на якій були підготовлені й підписаний мирні договори з Італією, Румунією, Болгарією, Угорщиною, Фінляндією |
| · В 1948 р. Україна взяла участь у підготовці і підписанні Дунайської конвенції про судноплавство на Дунаю |
| · Україна була одним з ініціаторів створення Всесвітньої організації охорони здоров'я в 1946 р. |
| · В 1948 р. Україна вступила у Всесвітню поштову спілку, Всесвітню метеорологічну організацію, Міжнародну спілку електрозв'язку |
| · До 1950 р. Україна брала участь в роботі 20 міжнародних організацій |
Не дивлячись на те, що в тих історичних умовах функції України в міжнародних справах були обмежені (не було права встановлювати прямі дипломатичні відносини, самостійно ухвалювати міжнародні рішення), традиції і досвід, накопичений в 50-ті роки, були значущими. Згодом вони використовувалися вже в незалежній Україні в 1991 році. Активна діяльність України в ООН і міжнародних організаціях підвищувала авторитет республіки в світі
№ 50
Проаналізуйте особливості післявоєнної відбудови
(1945-1953 рр.) в СРСР та Україні
Економічний стан України
Стан економіки України в післявоєнний період
| · Економіка України в роки війни постраждала значно більше, ніж в інших регіонах СРСР (із 679 млрд. крб. матеріальних збитків СРСР на Україну припадає 285 млрд. – 42%) |
| · Промисловість, сільське господарство, транспорт були значно зруйновані і не могли забезпечити її потреби навіть на мінімальному рівні |
| · Потужність електростанцій склала 0,4% довоєнного рівня, із 20 000 кілометрів залізниць діяло 1 500, з країни було вивезено 16 150 промислових підприємств |
| · До 1945 р. вдалося відновити тисячі підприємств, об'єм промислової продукції досяг майже третини довоєнного рівня, але цього було недостатньо для подальшого розвитку республіки |
| · В 1945 р. було здобуто лише 36% вугілля, вироблено 20% електроенергії, виплавлено 17% чавуну, 15,4% сталі від рівня 1940 р. |
| · Предмети побуту (посуд, відра, мило, голки, й т.і.), взуття, одяг практично не проізводилися |
| · Спостерігалося падіння у декілька разів сільськогосподарського виробництва |
| · На продукти харчування були введені карточки, оскільки неможливо було забезпечити потреби населення в продуктах харчування |
Життєвий рівень населення
Матеріальне становище і життя населення були надзвичайно важкими
| · Не вистачало найнеобхідніших товарів |
| · До 1947 р. діяла карткова система на продукти харчування. Після її відміни майже в 3 рази зросли ціни |
| · Близько 10 млн. жителів України внаслідок руйнування в роки війни їх житла змушені були жити в землянках, бараках, інших нежилих приміщеннях |
| · Важкі умови праці (як і раніше, багато видів продукції випускалися просто неба, значна частина обладнання перебувала в аварійному стані, цехи й установи не опалювалися) |
| · Погіршилося матеріальне становище у зв'язку з грошовою реформою 1947 р., яка полягала в обміні грошей: |
| Ø Гроші, накопичені населенням в ощадкасах в розмірах до 3 тис. крб., обмінювалися 1:1 |
| Ø Суми заощаджень, які перевищували 3 тис. крб., обмінювалися так: від 3 до 10 тис. крб. із скороченням заощаджень на 1/3; від 10 тис. крб. і більш - із скороченням на 2/3 |
| Ø Обмін грошей, що зберігалися у населення вдома, здійснювався 1:10 |
| · В селах установи держбанку були відсутні, і селянам, які здебільшого зберігали гроші вдома, обмінювали їх 1:10,фактично пограбувавши населення |
Особливості відновлення народного господарства України
| · Відновлювати народне господарство Україна почала одразу після визволення від німецько-фашистських загарбників. |
| · В серпні 1946 р. Верховна Рада УРСР на підставі Закону СРСР про п'ятирічний план відновлення народного господарства, ухвалив аналогічний Закон, який передбачав відновлення народного господарства до 1950 р. за рахунок власних ресурсів й сил, оскількирадянське керівництво відмовилося від участі в плані Маршалла |
| · Евакуйовані на початку війни підприємства Україні повернені не були, необхідно було будувати їх знову |
| · Не вистачало людських ресурсів, оскільки за роки війни населення України скоротилося із 41,3 млн. в 1940 р. до 27,4 млн. в 1945 р., проводилися масові виселення українців із рідних місць, крім того, внаслідок голоду 1946-1947 рр. загинув ще 1 млн. чол. · Для відновлення народного господарства використовувалися репарації із Німеччини (сировина, обладнання), примусова працявійськовополонених, колгоспників, робочих, інтелігенції |
| · В 1943 – 1948 рр. Україна отримала допомогу для відновлення економіки від міжнародної організації – Адміністрації допомоги і відновлення при ООН (439,3 млн. доларів) |
| · В 1945 – 1946 рр. Україні надала допомогу діаспора Канади і США |
| · В 1948 р. було припинено надходження допомоги Україні від міжнародних організацій та української діаспори у зв'язку з «холодною війною». Країни Заходу згортали торгівельні відносини із СРСР, не виконували передбачені договорами поставки |
| · На відміну від країн Західної Європи відновлення економіки СРСР та України здійснювалося екстенсивним шляхом (збільшення обсягу продукції здійснювалося в основному без впровадження нових технологій і матеріалів і матеріальної зацікавленості робітників, а за рахунок збільшення кількості підприємств і робочих місць, заперечувалися ринкові відносини, зміцнився командно-адміністративний стиль керівництва економікою, що заклало основи технічного відставання від країн Заходу й надалі)В першу чергу відновлювалися важка промисловість, транспорт, енергетика (в ці галузі прямувало 88% капіталовкладень) |
| · Сільське господарство отримало 7% капіталовкладень і відновлювалося за рахунок посилювання дисципліни в колгоспах. Збільшився сільськогосподарський податок. Колгоспникам, як правило, не виплачувалася заробітна платня |
| · Відновлення сільського господарства співпало із голодом 1946 – 1947 рр. |
| · Відновленню сільського господарства перешкоджали адміністративно-командні методи керівництва |
| · Легка і харчова промисловість, сфера охорони здоров'я, освіти, науки були відновлені не в повному обсязі, оскільки їм надавалося мало уваги |
| · В 1947 р. проведено грошову реформу, яка погіршила матеріальне становище значної частини населення |
| · Відновлювати народне господарство України допомагали всі республіки СРСР (Дніпрогес відновлювали 120 підприємств СРСР, представники 26 національностей) |
| · Після приєднання до України Автономної республіки Крим в 1954 р., відновлення народного господарства Кримулягло на плечі України |
| · Відновлення народного господарства проходило в умовах патріотичного підйому народу. Заводи, шахти, дороги, електростанції, колгоспи були відновлені ціною неймовірних зусиль, самовідданої праці мільйонів людей |
№ 51
Порівняйте процес післявоєнної відбудови СРСР із західноукраїнськими країнами
Особливості відновлення народного господарства України
| · Відновлювати народне господарство Україна почала одразу після визволення від німецько-фашистських загарбників. |
| · В серпні 1946 р. Верховна Рада УРСР на підставі Закону СРСР про п'ятирічний план відновлення народного господарства, ухвалив аналогічний Закон, який передбачав відновлення народного господарства до 1950 р. за рахунок власних ресурсів й сил, оскількирадянське керівництво відмовилося від участі в плані Маршалла |
| · На відміну від країн Західної Європи відновлення економіки СРСР та України здійснювалося екстенсивним шляхом (збільшення обсягу продукції здійснювалося в основному без впровадження нових технологій і матеріалів і матеріальної зацікавленості робітників, а за рахунок збільшення кількості підприємств і робочих місць, заперечувалися ринкові відносини, зміцнився командно-адміністративний стиль керівництва економікою, що заклало основи технічного відставання від країн Заходу й надалі)В першу чергу відновлювалися важка промисловість, транспорт, енергетика (в ці галузі прямувало 88% капіталовкладень) |
№ 52
Голод 1946-1947 рр. Причини та наслідки
Дата добавления: 2014-12-21; просмотров: 858;