Нетарифні види торговельних обмежень

Нетарифні методи регулювання міжнародної торгівлі – прямі адміністративні норми, що встановлюються державою та визначають кількість і номенклатуру товарів, дозволених для ввозу в країну та вивозу з країни.

Види кількісних (нетарифних) обмежень:контингентування - обмеження експорту і імпорту товарів певною кількістю або сумою (контингентом) на встановлений період часу;ліцензування - регулювання зовнішньоекономічної діяльності дозволами, які видаються державними органами на експорт чи імпорт товару у встановлених кількостях на визначений проміжок часу;квотування - обмеження кількості (квота) експорту або імпорту товарів певного найменування;

Квота - кількісна нетарифна міра обмеження експорту або імпорту товару визначеною кількістю або сумою на певний проміжок часу. Види квот: експортні квоти – вводяться (1) згідно міжнародних стабілізаційних угод, що визначають частку кожної країни в загальному експорті окремого товару, чи (2) керівництвом країни для запобігання вивозу товарів, дефіцитних на внутрішньому ринку;імпортні квоти – вводяться державою для захисту вітчизняних товаровиробників, для регулювання попиту і пропозиції на внутрішньому ринку, а також як відповідь на дискримінаційну торговельну політику інших країн. індивідуальні – квота кожної країни на експорт або імпорт товару, встановлена в рамках глобальної квоти.

Інші засоби нетарифного обмеження:митні та консульські збори;внутрішні податки; акцизні збори;певні стандарти якості, норми пакування; маркування та ін. Приховані методи торгової політики:Технічні бар’єри – приховані методи торгової політики, що виникають у випадках, коли національні технічні, адміністративні та інші норми і правила побудовані таким чином, щоб запобігти ввозу товарів з-за кордону. Внутрішні податки і збори - приховані методі торговельної політики, що спрямовані на підвищення внутрішньої ціни товару і скорочення тим самим його конкурентоспроможності на внутрішньому ринку.

“Добровільне” обмеження експорту - кількісне обмеження експорту, основане на зобов’язанні одного із партнерів з торгівлі обмежити або, в крайньому випадку, не збільшувати обсяг експорту, прийнятому у рамках офіційної міжурядової або неофіційної угоди про установлення квот на експорт товару. Внутрішня субсидія - найбільш замаскований фінансовий метод торговельної політики і дискримінації проти імпорту, що передбачає фінансування виробництва всередині країни товарів, які конкурують з імпортними. Експортне кредитування - метод фінансової нетарифної зовнішньо-торговельної політики, що передбачає фінансове стимулювання державою експорту національними фірмами. Міжнародний картель — угода (союз) монополій різних країн про розподіл ринків збуту, про встановлення монопольних цін, використання патентів та ін., найчастіше в рамках однієї галузі. Демпінг – метод фінансової нетарифної торговельної політики, який полягає у просуванні товару на зовнішній ринок за рахунок зниження експортних цін нижче нормального рівня цін, що існують в цих країнах.