Система зовнішньоторговельного регулювання в Україні.

Значення зовнішньоторговельної політики у вирішенні національних економічних проблем підвищується зі зростанням та розширенням сфер міжнародного обміну.

Реформи, що відбуваються в Україні, націлені на побудову демократичної правової держави, основою якої має бути ринкова економічна система.

Складовою частиною даного процесу стала орієнтація на повномасштабне включення до світової економічної системи.

Лібералізація, скасування державної монополії на зовнішню торгівлю, збільшення кількості суб’єктів зовнішньоторгового обігу не є відмовою держави від втручання в систему регулювання зовнішньої торгівлі. Більше того, світовий досвід свідчить, що відбувається посилення та диверсифікація такого впливу, пріоритети, принципи, механізми та інструменти якого взаємоузгоджені на міжнародному рівні в численних двосторонніх та багатосторонніх угодах.

Одним із вирішальних факторів визначено підвищення ефективності зовнішньоторговельної політики держави, яка має забезпечити зміцнення позицій країни у світовій торгівлі та сприяти виходу її продукції на нові ринки. Для того, щоб забезпечити ефективне функціонування ринку і досягнення поставлених цілей, має бути створена національна система “правил гри” (що сприятимуть розвитку економіки країни), яка відповідатиме основним вимогам міжнародного правового простору.

Інтенсивний розвиток зовнішньоторговельних зв’язків України, що триває вже понад десять років, її інтеграція до світової економіки беззаперечно потребує формування торгово-політичного механізму на основі принципів, норм, правил, торгових звичаїв та практики, що існують у сучасній міжнародній торгівлі. Необхідно задіяти усі відомі інструменти торгово-політичного регулювання, які упродовж багатьох десятиліть застосовувалися в практиці держав та використовуються ними для вирішення завдань, подібних до тих, що стоять сьогодні перед Україною.

В умовах дедалі активнішої участі України у світогосподарських процесах актуалізується і завдання захисту національних інтересів, забезпечення економічної безпеки країни. В рамках радикального реформування української економічної систем останніх років, в тому числі зовнішньоекономічної діяльності, заходи нетарифного регулювання зовнішньої торгівлі не завжди знаходили відповідне застосування.

В Україні вже зроблено певні кроки для створення власної правової бази зовнішньоекономічної діяльності, спрямованої на здійснення правового регулювання суспільних відносин у сфері зовнішньої торгівлі, однак практично відсутні розробки та дослідження монографічного, наукового та комплексного плану.

Тобто є нагальна потреба узагальнити та проаналізувати прийняті в Україні нормативно-правові акти, щодо нетарифного регулювання зовнішньої торгівлі, а також особливу увагу приділити зіставленню їх з аналогічними міжнародно-правовими актами.