Особливості розвитку приматів

Трофобласт і позазародкова мезодерма розвиваються незалеж-но від зародка. Частина трофобласта, яка лежить над ембріональним

В.П. Новак, Ю.П. Бичков, М.Ю. Пилипенко Цитологія, гістологія, ембріологія

вузликом, не розвивається, рано утворюються амніон та жовтковий мішок. Зародок приматів завжди обмежений трофобластом, остан-ній містить ферменти, які руйнують маткові тканини і забезпечують безпосередній контакт трофобласта з кров'ю матері. На місці ембрі-областа виникають жовтковий та амніотичний міхурці. Частини їх, спрямовані одна до другої, потовгцуються. Потовщена частина стінки жовткового міхурця являє собою ентодерму зародка, а ектодермою його є потовщена частина стінки амніотичного міхурця. Так виникає двошаровий зародковий щиток, у якому потім утворюються первинна смужка, гензенівський вузлик і переміщуються матеріали хорди та ме-зодерми. Позазародкові частини амніотичного та жовткового міхурців розростаються і перетворюються у жовтковий і амніотичний мішки. Зародок разом з амніоном та жовтковим мішком прикріплюється до трофобласта тяжем, який називають зародковою ніжкою. В амніотич-ну ніжку вростає алантоїс, судини якого і утворюють зв'язок зародка з плацентою. Таким чином, розвиток приматів характеризується осо-бливо прискореним утворенням зародкових оболонок.

2.12 Трансплантація зародків

Знання законів внутрішньоутробного розвитку тварин дало змо-гу в останні роки розробити технологію трансплантацїї ембріонів, що знайшло значне поширення у скотарстві, вівчарстві, свинарстві. Засто-сування його створило умови для ведення роботи в плані підвищення продуктивності тварин, поліпшенні природних ознак тварин та інш.

Для проведення трансплантації ембріонів відбирають зародки на стадії дроблення або яйцеклітини та спермії, які інкубують на спеціаль-них живильних середовищах, де вони зливаються, утворюється зигота і відбуваються початкові етапи ембріогенезу Після цього підсаджують у матку реципієнта, де здійснюється його подальший розвиток.