Види слідів знарядь зламу, особливості їх виявлення, фіксації та вилучення

Сліди знарядь злому — це сліди, залишені різними засобами, які використовувалися злочинцем для відкрит­тя сховищ і руйнування перепон. Сліди знарядь злому та інструментів виявляють на зламаних вікнах, дверях, проламаних підлогах або стелях, на зами­каючих пристроях.

Знаряддя злому — це будь-який твердий предмет (ме­талевий прут, лом, труба, сокира тощо), який може бути використаний для подолання перешкод. Звичайно застосо­вується різний столярський або слюсарський інструмент, металеві предмети. До особливої групи знарядь злому на­лежать спеціально виготовлені у злочинних цілях інстру­менти та пристрої: «гусяча лапа», «рак», «фомка», «уїстіті», «відмички» та ін.

За походженням і цільовим призначенням знаряддя злому поділяються на три нерівновеликих види: а) спеціально виготовлені й призначені для злочинних цілей, наприклад "фомка", "гусяча лапа", "балерина", "відмичка" тощо; б) інструменти й пристосування, що мають загальнотехнічне застосування, наприклад лом, кліщі, пасатижі, склоріз, стамеска, ножівка, напилок тощо; в) випадкові предмети, що опинилися на місці злочину, наприклад шматок труби, залізний прут, булижник тощо.

Залежно від знаряддя злому й механізму слідоутворення можна виділити такі сліди:

- сліди натискування, що утворюються при віджиманні ломиком, "фомкою", рукояткою кліщів тощо рухомих елементів замкнених сховищ - дверцят шафи, хатніх дверей, шухляди столу. На поверхні перешкоди залишається неглибокий вдавлений слід, який повторює конфігурацію робочої частини знаряддя та містить відбиток її дрібних деталей;

- сліди удару, що виникають у результаті сильних і різких дій на об'єкт для його руйнації міцними і важкими предметами - ломом, кувалдою, молотком тощо. На слідосприймаючій поверхні утворюються досить чіткі статичні сліди, які відображають особливості робочої частини предмета;

- сліди тертя, ковзання утворюються під час натискування або удару, коли в кінцевий момент слідоутворення кінчик знаряддя продовжує рухатись. При цьому виникають сліди у вигляді систем валиків і борозенок (трас), які адекватно відтворюють рельєф крайнього ребра робочої частини знаряддя злому;

- сліди різання є наслідком дії на поверхню об'єкта леза ножа, сокири, тесака, ножиць, у результаті чого утворюється динамічний відбиток знаряддя різання - мікрорельєф у вигляді неповторної системи трас. Такого ж роду сліди утворюються в результаті стругання рубанком, фуганком, шерхебелем, фальцгебелем, шпунтубелем, зензубелем тощо;

- сліди пиляння виникають внаслідок дії на дерев'яні, металеві, пластмасові предмети зубчиків різноманітних пилок (ножівки, лучкової, дворучної, дискової) та насічок напилків. Ці сліди дають можливість встановлювати родові ознаки знаряддя, а для індивідуальної ідентифікації вони, як правило, непридатні;

- сліди свердління залишаються на перепонах під дією свердел різного діаметра, які дозволяють, обертаючись навколо своєї поздовжньої вісі і поступово знімаючи ріжучою кромкою шар за шаром матеріал перепони, утворювати отвори. Свердла приводяться в дію ручним або електричним дрилем. Для свердління отворів у дереві крім звичайних свердел можуть використовуватись перове свердло, перовий чи ложковий бурави, що приводяться в дію дрилем або коловоротом. У всіх випадках ідентифікаційне значення мають сліди робочих кромок інструментів на стружках, а отвори можуть дати інформацію лише про тип і розміри інструмента.

Залежно від умов слідоутворення вони можуть бути об'ємними та поверхневими, статичними і динамічними.

Сліди знарядь злому ретельно вимірюються, описуються, фотографуються за правилами масштабної зйомки та, по можливості, вилучаються разом з предметами або їх частинами. За неможливості такого вилучення виготовляються зліпки з пластиліну, гіпсу, синтетичних спеціальних паст К, У-4, СКТН, зуболікарських зліпочних мас.

На вертикальних поверхнях гіпсові зліпки виготовляють за допомогою цупкої картонної коробки від сигарет, відділивши від неї кришку й одну з широких бокових стінок. Гіпсова суміш заливається зверху в притиснуту до поверхні зі слідом коробку. Сліди на штукатурці попередньо необхідно закріпити розчином силікатного клею у воді, який після випаровування води утворює міцну кірку.

Фіксація слідів здійснюється за загальними правила­ми в протоколі слідчого огляду, де відображається, що зламано, з якого матеріалу виготовлено цей об'єкт, де він розташований, які на ньому пошкодження, їх розміри, кон­тур, форма, механізм утворення, вид слідів, наявність в них сторонніх речовин тощо. Виявлені на місці події знаряддя злому підлягають ретельному огляду і опису в протоколі. Сліди знарядь злому та інструментів необхідно сфотогра­фувати за правилами масштабної зйомки. Дрібні сліди відображення доцільно фотографувати методом макрозйомки.

Способи фіксації слідів знарядь злому:

1) опис у протоколі;

2) фотографування;

3) виготовлення схем;

4) копіювання;

5) виготовлення зліпків.

Для виготовлення зліпків використовуються різні ма­теріали: пластилін, гіпс, синтетичні матеріали — пасти «К», «У-4», «СКТН-1», зуболікарські зліпочні маси (стіракрил, стене, дентол, тіодент). Виготовлені зліпки слід упа­кувати та опечатати.

Дослідження слідів знарядь злому та інструментів до­зволяє з'ясувати механізм злому, навички злочинця, вста­новити групову належність знаряддя, яке було застосова­но, або ідентифікувати його.