Наземна охорона та оборона аеродрому 9 страница

34. Основні ЛТД літака Су-24М.

35. Коротка характеристика озброєння літака Су-24М.

36. Коротка характеристика обладнання Су-24М.

37. Бойові властивості літаків-бомбардувальників.

38. Способи бойових дій апч БА.

39. Що називається бойовим порядком?

40. Тактичні групи в бойових порядках апч.

41. Види бойових порядків фронтових бомбардувальників Су-24.

42. Основні форми бойових порядків.

43. Призначення та завдання ША.

44. Основні ЛТД літака Су-25.

45. Коротка характеристика озброєння літака Су-25.

46. Коротка характеристика обладнання літака Су-25.

47. Бойові властивості літака-штурмовика.

48. Що називається способом бойових дій?

49. Що називається бойовим порядком?

50. Види бойових порядків, їх характеристика.

51. Накреслити на класній дошці і пояснити форми бойових порядків.

52. Способи бойових дій ША при ураженні наземних (морських) об’єктів.

53. Способи бойових дій ША при ураженні вертольотів (літаків) противника.

54. Групи (літаки) тактичного призначення в бойовому порядку ША. Види і форми бойових порядків ША.

55. Призначення та завдання ВА.

56. Основні ЛТД літаків ВА.

57. Стисла характеристика озброєння і устаткування літаків ВА.

58. Бойові властивості літаків ВА.

59. Що називається способом бойових дій?

60. Способи бойових дій ВА при ураженні наземних (морських) цілей.

61. Що називається бойовим порядком?

62. Групи (літаки) тактичного призначення в бойових порядках ВА.

63. Види бойових порядків та їх характеристика.

64. Форми бойових порядків.

65. Призначення і завдання розвідувальної авіації.

66. Вимоги до повітряної розвідки.

67. Види повітряної розвідки.

68. Сили і засоби повітряної розвідки.

69. Способи бойових дій розвідувальної авіації.

70. Способи повітряної розвідки.

Глава 6. Забезпечення бойових дій авіації

§ 6.1. Суть та зміст забезпечення бойових дій авіації

Один з видів діяльності військ, командирів і штабів, спрямованих на створення умов для успішного виконання бойових завдань, є забезпечення бойових дій авіаційних підрозділів, частин і з’єднань. Воно включає велику кількість заходів, проведення яких здійснює безпосередній вплив на бойову діяльність апч, їх бойову здатність і здатність вирішувати поставлені завдання в бою і операції з найменшими втратами і затратою сил і засобів.

Так, наприклад, проведення заходів по захисту від зброї масового ураження дозволяє зберегти особовий склад, авіаційну техніку, літаки та інші об’єкти аеродромів від впливу ядерної, хімічної та бактеріологічної (біологічної) зброї противника.

Заходи з ІАЗ дозволяють підтримувати літаки (вертольоти) в постійній справності та готовності до виконання бойових завдань, а також якісну підготовку особового складу до технічно-грамотної експлуатації авіаційної техніки на землі та в повітрі; проведення заходів з тилового забезпечення має за мету безперебійне забезпечення апч всіма необхідними матеріальними засобами, а також поповнення їх запасів при веденні бойових дій.

На виникнення і розвиток забезпечення бойових дій здійснювали і здійснюють вплив зміни, що проходять в засобах і способах збройної боротьби. Так, вже у війнах минулого (до 1-ї світової війни) з’явилися і розвинулися деякі види забезпечення - розвідка, маскування, топографічне, тилове забезпечення та інші. В 1-ій світовій війні 1914-1918 рр. роль цих видів забезпечення значно зросла, удосконалювалися заходи по їх здійсненню. Застосування хімічної зброї викликало необхідність протидії цьому засобу боротьби і захисту від нього. Так з’явився новий вид забезпечення - протихімічний захист.

В період між 1-ю та 2-ю світовими війнами питання забезпечення бойових дій отримало теоретичну розробку . Всебічний розвиток забезпечення бойових дій отримало в роки Великої Вітчизняної війни.

Подальше удосконалення засобів збройної боротьби, їх масоване застосування призвело до того, що деякі види забезпечення перетворилися в самостійні види бойових дій , а також до появи нових видів забезпечення. Так, наприклад, такий вид забезпечення як подолання ППО стало одним з основних завдань деяких родів авіації.

По мірі розвитку кожного виду забезпечення, йшов також процес розподілу функцій і відповідальності органів керування і посадових осіб за їх організацією.

В сучасних умовах для підтримки високої боєздатності апч, збереження їх боєздатності і створення сприятливих умов для своєчасного і успішного вступу до бою і виконання поставлених їм завдань, заходи по забезпеченню бойових дій апчз повинні організовуватися завчасно і здійснюватися безперервно як до, так і під час бойових дій на базі рішень командирів і розпоряджень штабів вищого рівня.

Знання основних заходів по забезпеченню бойових дій дозволяє авіаційним спеціалістам виконувати свої посадові обов’язки з підтримання бойової готовності у своїх апч.

6.1.1. Суть і мета забезпечення бойових дій

Досвід минулих війн і військових конфліктів показує, що перемога в бою, успіх операції багато в чому залежить від забезпеченості військ всім необхідним для бойових дій.

В сучасних умовах, коли на озброєнні авіації ПС знаходяться складні бойові авіаційні комплекси, оснащені високоефективними прицільно-навігаційними системами, складним радіоелектронним обладнанням, які здатні використовувати широкий асортимент засобів ураження, обсяг завдань, пов’язаних з забезпеченням бойових дій, невимірно зростає.

Забезпечення бойових дій - це система заходів спрямованих на:

- підтримування апч у високому ступені бойової і мобільної готовності;

- збереження їхньої боєздатності;

- створення сприятливих умов для вдалого та вчасного вступу у бій і виконання поставлених завдань;

- попередження раптових дій противника;

- зниження ефективності ударів противника по наших військах.

Мета забезпечення бойових дій – створення необхідних умов для вчасної підготовки і ефективного виконання бойових завдань з найменшими втратами і витратами сил і засобів.

Забезпечення бойових дій організується на підставі рішення командира і розпоряджень начальників вищого рівня. Командир ставить завдання по забезпеченню, призначає для цього необхідні сили і засоби з урахуванням заходів, намічених старшим начальником, визначає терміни готовності забезпечення. На основі цього плануються заходи кожного виду забезпечення.

Планування забезпечуючих заходів здійснюється під керівництвом начальника штабу бригади начальниками служб і командирами частин (підрозділів), які забезпечують бойові дії. Ці заходи повинні плануватися і здійснюватися комплексно, тісно пов’язуватися між собою по завданнях і часу.

В планах по кожному виду забезпечення відбиваються основні завдання забезпечення, на що виділяються сили і засоби, черговість і способи виконання завдань.

Завдання по забезпеченню бойових дій ставляться бойовими наказами, бойовими розпорядженнями і розпорядженнями по видах забезпечення.

За вчасну організацію заходів забезпечення несуть відповідальність начальник штабу, заступники командира, а за їх здійснення - начальники відповідних служб авіаційних частин і командири підрозділів забезпечення.

Підготовка сил і засобів до виконання завдань забезпечення, контроль їх готовності, а також організація взаємодії і управління ними проводяться одночасно з підготовкою авіаційних частин (підрозділів) до виконання бойових завдань.

При зміні бойового завдання перебудовується і система заходів по кожному виду забезпечення. Діючі органи (сили і засоби) перенацілюються на рішення нових завдань.

Таке паралельне рішення виконавцями питань забезпечення бойових дій визначається в першу чергу на обмеженості строків, що відводяться на їх організацію. В цих умовах командир не в змозі займатися детальним рішенням всіх питань, пов’язаних із забезпеченням бойових дій. Крім того, в цьому немає необхідності. Офіцери штабу, начальники служб, посадові особи і командири підрозділів, які забезпечують і відповідають за організацію відповідних видів забезпечення, в змозі самі вирішити ці питання. При цьому потрібно врахувати, що заходи по кожному виду забезпечення надто різноманітні і проведення їх вимагає своїх специфічних особливостей. Це вимагає від виконавця великої підготовчої роботи по аналізу наявних даних, погодженню питань, що виникають з іншими зацікавленими особами, проведенню великої кількості розрахунків, які в свою чергу основані на глибоких знаннях виконавцем можливостей технічних засобів, що притягаються до виконання намічених заходів.

Однак можуть бути випадки, коли за обставин, що склалися, той чи інший вид забезпечення набуває вирішального значення при виконанні авіацією поставлених завдань. Тоді, безперечно, командир не тільки поставить основні завдання по забезпеченню і визначить необхідні сили і засоби, але й разом з начальником штабу або іншою посадовою особою детально розгляне порядок використання наявних сил і засобів, призначить осіб, відповідальних за здійснення тих чи інших заходів, особисто поставить їм завдання.

Проведення заходів по забезпеченню бойових дій вимагає значних матеріальних витрат, в їхньому здійсненні бере участь велика кількість сил і засобів, на які покладено виконання широкого кола завдань. Так, наприклад, досвід бойових дій в роки ВВВ показав, що для перемоги над фашистською Німеччиною, здійснюючи тилове забезпечення, тил ЗС СРСР прийняв від промисловості, забезпечив зберігання і підвезення військам (силам) понад 10 млн. т. боєприпасів, понад 16 млн. т. пального, велику кількість продовольства, речового майна та інших матеріальних засобів. Для потреб армії та флоту тільки автомобільним транспортом було перевезено 145 млн. т. різноманітних вантажів.

В сучасних умовах роль і значення заходів по забезпеченню бойових дій значно зросли. У зв’язку з подальшим вдосконаленням засобів збройної боротьби, із зміною характеру сучасної війни з’явилися нові види забезпечення бойових дій у порівнянні з тими, що здійснювалися в роки ІІ світової війни і в післявоєнні роки.

В теперішній час забезпечення бойових дій по характеру завдань, що вирішуються і заходам, що здійснюються, поділяється на:

- оперативне (бойове);

- матеріально-технічне, яке включає технічне та тилове забезпечення;

- морально-психологічне;

- медичне.

6.1.2. Основний зміст оперативного (бойового) забезпечення

Оперативне (бойове) забезпечення полягає в організації та здійсненні заходів, спрямованих на досягнення високої ефективності бойових дій своєї авіації і зниження ефективності застосування сил і засобів противника.

До оперативного (бойового) забезпечення відносяться:

1. розвідка;

2. радіоелектронна боротьба (РЕБ);

3. протидія технічним засобам розвідки (ПД ТЗР);

4. маскування;

5. забезпечення радіаційного, хімічного та біологічного (бактеріологічного) захисту (РХБ захисту);

6. штурманське забезпечення;

7. навігаційне забезпечення;

8. топогеодезичне забезпечення;

9. метеорологічне забезпечення;

10. радіотехнічне, що містить радіолокаційне та радіосвітлотехнічне забезпечення;

11. пошуково-рятувальне забезпечення.

Розвідка організується і проводиться з метою забезпечення бойових дій апчз даними:

- про об’єкти дій, розташування сил та засобів ППО;

- базування авіації противника;

- про результати авіаційних ударів;

- про стан погоди і міри радіоактивного зараження повітряного простору на маршрутах польоту і в районі бойових дій.

Основним видом розвідки в апчз є повітряна розвідка. В залежності від виду повітряної розвідки, вона організується або вищим штабом, або штабом авіаційної частини.

Радіоелектронна боротьбаявляє собою сукупність взаємопов’язаних за метою, місцем та часом заходів і дій по:

- виявленню систем і засобів управління військами та зброєю ППО і авіацією противника;

- вогневого ураження систем і засобів управління військами та зброєю ППО і авіацією противника;

- радіоелектронного придушення;

- радіоелектронного захисту своїх систем та засобів управління;

РЕБ організується і ведеться з метою:

- дезорганізації управління військами і зброєю ППО противника;

- зниження ефективності застосування бойових засобів та зброї противника, а також його розвідки з використанням технічних засобів;

- забезпечення сталого управління своїми військами та зброєю.

Для ведення РЕБ у Повітряних Силах ЗС України є окремі батальйони РЕБ, вертолітні ланки РЕБ, вузли комплексного технічного контролю, крім того на кожному ЛА в залежності від отриманого завдання та типу ЛА встановлюються авіаційні засоби РЕБ.

РЕБ планується і організується штабом апчз на основі рішення командира та розпорядження по РЕБ вищого штабу. Відповідальність за організацію РЕБ несе начальник штабу авіаційної частини. Безпосереднім організатором заходів по РЕБ є начальник РЕБ частини.

Прикладом, що підтверджує необхідність і важливість такого виду забезпечення як РЕБ є наступне: при плануванні і проведенні повітряно-наступальної операції силами БНС в зоні Перської затоки РЕБ приділялася велика увага. Так, за добу до початку операції були поставлені перешкоди наземними засобами РЕБ всім черговим силам і мережам управління. Під час операції перешкоди застосовувались як спеціальними літаками РЕБ (Е-111, ЕС-130, ЕА-6В) так і індивідуальними засобами постановки перешкод тактичної авіації.

Наявність на озброєнні ЗС США засобів РЕБ ефективного придушення РЛС ППО, КХ і УКХ радіо засобів, порушували сталість системи управління ЗС Іраку. В окремих випадках вплив засобів РЕБ в зоні Перської затоки було зафіксовано на території Закавказзя.

Протидія технічним засобам розвідки (ПД ТЗР) це комплекс організаційних та технічних заходів спрямованих на усунення або ускладнення добування технічними засобами розвідки противника відомостей, що охороняються, про об’єкти захисту (озброєння, військова техніка), стан і діяльність військ ПДТЗР – є одним із головних завдань маскування.

Маскування являє собою комплекс погоджених за метою, місцем та часом заходів і дій, спрямованих на введення противника в оману щодо складу, стану, бойової готовності авіаційних підрозділів і частин, їхнього істинного базування, дій і намірів та підвищення живучості авіації.

Маскування завжди впливало на успіх бойових дій авіації. Вміло здійснюване маскування дуже сприяє досягненню потаємності підготовки та раптовості дій авіації, збереженню її живучості та боєздатності.

Виконання завдань маскування досягається використанням різноманітних прийомів. Так, одним з прийомів маскування є створення удаваних аеродромів, призначених для введення противника в оману щодо дійсного базування авіації. Про ефективність цього прийому говорить той факт, що, використовуючи удавані аеродроми, Ірак зумів зберегти велику частину авіації та аеродромів. Авіація БНС в багатьох випадках завдавала удари по макетах.

Забезпечення радіаційного, хімічного, біологічного захисту організується з метою виключення або максимального зниження втрат о.с. від радіоактивного, хімічного, біологічного (бактеріологічного) зараження, для маскування військ та об’єктів аерозолями (димами) запобігання та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій та аварій, пов’язаних із розповсюдження радіоактивних та сильнодіючих отруйних речовин (СДОР), а також забезпечення радіаційної безпеки льотних екіпажів в польоті.

До заходів РХБ захисту відносяться:

- виявлення та оцінка радіаційної, хімічної, біологічної (бактеріологічної) обстановки;

- забезпечення військ озброєнням РХБ захисту;

- ліквідація наслідків зруйнувань радіаційно- і хімічно- небезпечних об’єктів та застосування противником ЗМУ;

- підтримка безпеки військ в умовах РХБ зараження;

- радіаційний та хімічний контроль о.с., літаків (вертольотів), озброєння та іншої техніки, а також матеріальних засобів;

- спеціальна обробка військ і УПС, РД, МЗ літаків, споруд ділянок місцевості та доріг;

- проведення заходів по забезпеченню радіаційної безпеки, в тому числі і в повітряному середовищі;

- аерозольна димова протидія технічним системам розвідки та ураження противника.

Загальна організація РХБЗ здійснюється штабом, безпосередня – начальником служби РХБ захисту частини (з’єднання). Заходи РХБ захисту здійснюються силами та засобами самих військ. Найбільш складні та специфічні заходи, що вимагають окремої підготовки о.с. і застосування спеціальної техніки, виконуються частинами (підрозділами) РХБ захисту.

Основними завданнями навігаційного забезпечення є:

- забезпечення підрозділів авіаційної частини пристроями прийому навігаційної інформації;

- організація отримання, обліку та своєчасного доведення до користувачів змін у порядку навігаційного забезпечення відповідних документів та програмного забезпечення;

- проведення заходів по вдосконаленню навігаційного забезпечення, підтриманню надійності та точності навігаційної інформації.

Штурманське забезпечення полягає в організації і проведенні заходів, спрямованих на своєчасне подання командиру довідкових даних, штурманських розрахунків і пропозицій, необхідних для прийняття рішення, на досягнення високої точності навігації та ефективності бойового застосування АЗУ (десантування), РЕБ, підвищення надійності наведення на задані повітряні та наземні (морські) цілі.

До основних заходів штурманського забезпечення відносяться:

- вивчення та оцінка обстановки;

- підготовка довідкових даних і виконання необхідних штурманських розрахунків;

- участь у виробленні командиром рішення на бойові дії шляхом доповідання йому пропозицій, обґрунтованих висновками з оцінки обстановки, довідковими даними, розрахунками;

- організація застосування засобів РТЗ польотів (спільно з начальником зв’язку);

- організація підготовки льотного складу і розрахунків ПУ в штурманському відношенні і веденню б.д.;

- вирішення питань штурманського забезпечення в ході бойових дій.

Штурманське забезпечення організовується і здійснюється старшим штурманом авіаційної частини на основі вказівок командира і розпорядження щодо штурманського забезпечення вищого штабу.

Навігаційне забезпечення здійснюється з метою досягнення найбільшої точності визначення місцеположення військ та військової техніки, підвищення ефективності управління з’єднання (частини) та бойового застосування.

Основними завданнями навігаційного забезпечення є:

- навігаційне обладнання району польотів авбр;

- забезпечення підрозділів авбр пристроями прийому навігаційної інформації;

- проведення заходів по вдосконаленню навігаційного забезпечення підтриманню надійності та точності навігаційної інформації.

Топогеодезичне забезпеченняорганізовується і здійснюється з метою своєчасної підготовки топографічних даних, необхідних командиру, штабу і льотному складу для планування, організації і ведення бойових дій.

Основні заходи топогеодезичного забезпечення:

- своєчасне забезпечення частин топографічними і спеціальними картами та іншими топогеодезичними документами;

- топогеодезична підготовка аеродромів базування авіачастин, позиційних районів радіотехнічних систем навігації, наведення та управління БПЛА;

- забезпечення штабів розрахунково-геодезичними даними для організації та ведення бойових дій.

Безпосереднє керування топогеодезичним забезпеченням в авіаційній частині здійснює старший штурман.

Радіотехнічне забезпеченняв апч містить радіолокаційне і радіосвітлотехнічне.

Радіолокаційне забезпеченняорганізовується і здійснюється для вирішення завдань виявлення, розпізнавання та супроводу повітряних цілей, видачі даних повітряної обстановки на ПУ, наведення літаків (вертольотів) на повітряні, наземні чи морські цілі та здійснення контролю за польотами своїх літаків (вертольотів).

Для радіолокаційного забезпечення застосовуються радіолокаційні засоби і засоби автоматизованого управління, розміщені на місцевості для створення суцільного радіолокаційного поля в заданих кордонах повітряного простору.

Радіосвітлотехнічне забезпечення організується і здійснюється для вирішення завдань управління авіацією, літаководіння, цілевказування, взаємного розпізнавання авіації, зльоту та посадки літаків (вертольотів) в районах аеродромів.

Для радіосвітлотехнічного забезпечення застосовуються засоби, що розміщуються на аеродромах та підходах до них по типовим схемам, а також засоби розгорнуті рішенням старших і взаємодіючих штабів.

За організацію РТЗ в авіаційній частині відповідає начальник зв’язку та РТЗ.

Пошуково-рятувальне забезпечення організовується і здійснюється з метою врятування льотного складу і пасажирів літаків (вертольотів), що потерпіли аварію як на своїй території, так і на території, займаній противником, шляхом організації їх пошуку та евакуації спеціально виділеними силами і засобами.

До основних заходів пошуково-рятувального забезпечення відносяться:

- оснащення льотного складу аварійно-рятувальними засобами та підготовка їх до застосування;

- підготовка в спеціальному відношенні екіпажів літаків, що використовуються у пошуку і рятуванні;

- оснащення пошуково–рятувальних вертольотів (літаків) спеціальним обладнанням;

- організація чергування виділених сил і засобів;

- організація та здійснення пошуку, надання допомоги і евакуація екіпажів та пасажирів літаків (вертольотів), що потерпіли аварію;

- організація та здійснення взаємодії пошуково-рятувальних сил, забезпечення та управління.

Пошуково-рятувальне забезпечення організовується і здійснюється начальником пошуково-рятувальної та парашутно-десантної служби з’єднання (частини).

Метеорологічне забезпеченняорганізовується та здійснюється з метою найбільш повного використання метеоумов для застосування авіації та забезпечення безпеки при організації і проведенні польотів, а також врахування метеоумов при проведенні заходів щодо ЗМУ апчз.

Основні заходи метеорологічного забезпечення:

- організація спостережень за станом погоди у землі та на висотах до практичної стелі літаків;

- за польотами птахів в районах аеродромів;

- збирання метеорологічної інформації;

- підготовка аеросиноптичних матеріалів;

- своєчасне забезпечення зацікавлених посадових осіб всіма видами даних необхідних для оцінки метеорологічного стану;

- організація та здійснення оповіщення й попередження посадових осіб та льотного складу про небезпечні явища погоди та різкі її зміни;

- розробка пропозицій з урахування метеорологічних умов на виконання бойових завдань, організації і проведення радіолокаційної та повітряної розвідки погоди.

Метеорологічне забезпеченняорганізовується начальником штабу авбр і здійснюється начальником метеорологічної служби та о.с. метеорологічних підрозділів служби.

Повітряна розвідка погоди ведеться спеціально призначеними екіпажами-розвідниками та всіма екіпажами поряд із виконанням бойових завдань.

Важливе місце в діяльності командирів і штабів займає проведення заходів щодо забезпечення польотів в авіаційних підрозділах та частинах.

Забезпечення польотів включає:

- забезпечення аеронавігаційною інформацією;

- орнітологічне забезпечення;

- об’єктивний контроль польотів;

- парашутно-рятувальне забезпечення;

- пошуково-рятувальне забезпечення;

- штурманське забезпечення;

- метеорологічне забезпечення;

- зв’язок і радіотехнічне забезпечення;

- інженерно-авіаційне забезпечення;

- аеродромно-технічне забезпечення;

- медичне забезпечення.

Забезпечення польотів аеронавігаційною інформацієюорганізовується начальником штабу і здійснюється старшим штурманом, начальником зв’язку та РТЗ, начальником КП бригади у відповідності з Інструкцією по організації аеронавігаційної інформації в авіації ЗС України з метою своєчасного доведення до льотних екіпажів відомостей про стан, характеристику і радіотехнічне обладнання аеродромів, щодо порядку виконання польотів в районах аеродромів (аеровузлів), даних про роботу засобів зв’язку та навігації на повітряних трасах, місцевих повітряних лініях і маршрутах поза ними.

Орнітологічне забезпеченняздійснюється з метою запобігання зіткнення літаків з птахами, здійснюється о.с. (підрозділів) тилу, зв’язку та РТЗ, метеослужби, які призначаються на польоти в складі спеціально призначених оперативних груп та постів.

Об’єктивний контроль польотіворганізовується і здійснюється у відповідності з рішенням командира бригади на польоти і Положенням про організацію об’єктивного контролю польотів в авіації ЗС України з метою контролю дій екіпажів в польоті, ІТС, осіб групи керування польотами (ГКП), розрахунків ПУ, РЛС, РСП (радіолокаційна система посадки), дієздатності АТ та засобів зв’язку і РТЗ польотів.

Парашутне та пошуково-рятувальне забезпеченняпольотів організовується начальником пошуково-рятувальної і парашутно-десантної служби бригади й проводиться у відповідності до рішення командира бригади на проведення польотів і вимогам настанов з парашутно-рятувальної та десантної підготовки авіації ЗС України і Настанов з авіаційно-рятувальної служби з метою рятування льотного складу, пошуку та надання допомоги екіпажам і пасажирам літаків, які потерпіли аварію.

6.1.3. Основний зміст технічного забезпечення

Необхідність в технічному забезпеченні авіації постала ще перед першою світовою війною, коли з’явилися й почали впроваджуватися в армію перші літаки. По мірі вдосконалення літаків, їхнього озброєння, обладнання, АЗУ, засобів підготовки літаків до польотів завдання технічного забезпечення збільшувалися і ускладнювалися, але протягом тривалого часу вирішувалися в рамках тилового забезпечення. І лише порівняно нещодавно цілий ряд специфічних заходів технічного забезпечення зумовив його відокремлення в одну з самостійних частин забезпечення бойових дій.

Технічне забезпечення авіації Збройних сил України організовується й проводиться в усіх видах операцій, бойовій й повсякденній діяльності з метою підтримання бойової готовності й боєздатності військ шляхом забезпечення їх озброєнням, військовою технікою, ракетами, боєприпасами, засобами контролю, військово-технічним майном, підтримання їх у справному стані та готовності до бойового застосування, відновлення (ремонту) озброєння і військової техніки.

Так, здійснюючи ІАЗ, яке є основним видом технічного забезпечення, фахівцями ІАС лише одного винищувального авіаційного полку, озброєного літаками МіГ-21 було за рік бойових дій (червень 1981 по липень 1982 року) забезпечено 6000 бойових вильотів, відремонтовано 22 літака, підготовлено до бойового застосування майже 16 тисяч авіабомб різноманітного калібру, 380 тис. артилерійських боєприпасів і близько 230 тис. НАР.

До видів технічного забезпечення відносяться:

1. інженерно-авіаційне забезпечення;
2. ракетно-технічне забезпечення;
3. автотехнічне забезпечення;
4. метрологічне забезпечення;
5. технічне забезпечення розвідки;
6. технічне забезпечення РЕБ;
7. артилерійсько-технічне забезпечення;
8. технічне забезпечення зв’язку, автоматизованих систем управління військами та радіотехнічного забезпечення;
9. технічне забезпечення радіаційного, хімічного і біологічного захисту (РХБЗ);
10. технічне забезпечення в службах аеродромно-технічного забезпечення та тилу.

Інженерно-авіаційне забезпечення (ІАЗ)бойових дій та бойової авіації-це комплекс заходів, які здійснюється силами ІТС, і які направлені на утримання авіаційної техніки, засобів її експлуатації та ремонту в постійній справності та готовності до ведення бойових дій, досягнення безвідмовності та високої ефективності її застосування.

ІАЗ включає:

- розробку і проведення заходів щодо утримання АТ, засобів її експлуатації та ремонту в справності й постійній готовності до ведення бойових дій;

- технічну експлуатацію та ремонт АТ;

- організацію експлуатації АТ;

- підтримання заданої надійності АТ та проведення заходів щодо забезпечення безпеки польотів;

- організацію та проведення всіх видів підготовок АТ до застосування у встановлені терміни;

- організацію та проведення ремонту АТ, яка отримала бойові та експлуатаційні пошкодження;

- навчання інженерно-технічного й льотного складу експлуатації та ремонту АТ;

- планування та використання інженерних розрахунків щодо застосування АТ, обґрунтування потрібних сил і засобів для її експлуатації та ремонту;