Обґрунтування послідовності стратегічних змін через концептуальні моделі управління змінами

Проведення змін не може спиратися на інтуїцію, а вимагає систематичного підходу. Щоб управляти змінами потрібно впорядкувати процес, обґрунтовувати його структуру. Структура процесу змін має характер багатоступінчатого і повторюваного процесу рішення проблеми. Вона включає процеси розпізнавання проблем, їх рішення, дії по контролю і закріпленню змін.

У управлінській літературі представлені різні підходи та моделі до управління процесом змін. Для того, щоб краще осмислити особливості застосування цих моделей можна скористуватись концепцією Гаретта Моргана (1986 р.) щодо „організаційних метафор”. В основі цієї концепції полягає те, що керівники по-різному бачать принципи функціонування підприємства в залежності від свого досвіду, освіти, стилю керівництва тощо. Найкращим чином ці принципи можна відобразити саме за допомогою метафор. Деякі керівники ототожнюють діяльність підприємства з машиною. Розглядаючи організацію як машину вони сприймають її як раціональне підприємство, яке побудоване і структуроване для досягнення поставлених стратегічних цілей. На такому підприємстві виконуються загальноприйняті операції, чітко визначені структура і ролі, ефективно працюють деталі „машини” – функціональні підрозділи. Співробітникам слід чітко дотримуватись встановленим процедурам і стандартам. Інші керівники розглядають підприємство як політичну систему. Для них воно є павутинням політичних інтриг, де формуються коаліції і діють закони влади. Загалом, Морган виділяє 7 організаційних метафор, 4 з яких є найбільш поширеними (табл. 2.5):

· машини;

· організми;

· мозок;

· культура;

· політична система;

· душевні грати;

· потік і трансформація.

Як було зазначено, у практиці господарювання найчастіше зустрічаються такі чотири „організаційні метафори”, як „підприємство як машина”, „підприємство як політична система”, „підприємство як організм” та „підприємство як потік і трансформація”. Ці метафори є най-більш важливими при обґрунтуванні стратегічних змін. Основі підходи до здійснення змін, як бачимо, залежать від тієї чи іншої метафори

Доцільність застосування тієї чи іншої моделі (концепції) до відповідної організаційної метафори відображено у табл. 2.6.

Перед тим, як докладно розглянути кожну із перелічених моделей слід зазначити, що жодну з них не можна вважати повноцінною або комплексною. Кожна модель (концепція) має свої переваги і недоліки та цільові умови застосування.

Для того, щоб процес управління змінами був ефективним та відлагодженим, керівникам або працівникам, відповідальним за впровадження змін, необхідно оперувати кількома моделями.

Таблиця 2.6

Доцільність застосування концептуальних моделей управління змінами

до відповідних організаційних метафор

Модель (або концептуальний підхід)	Організаційна метафора
Машина	Політична система	Організм	Потік або трансформація
1. К. Левін (1951) „Триступеневий підхід”
2. Л. Грейнер (1967) „Шість етапів управління змінами”
3. Дж. Коттер (1995) „Восьми- етапна модель перетворень”
4. Бекхард і Харріс (1987) „Формула змін”
5. Надлер, Тушман (1997) „Модель узгодження”
6. Ф. Гуіяр, Дж. Келлі (2000) «Модель перетво-рення бізнесу»
7. Кемерон, Грін (2001) „ Модель циклу змін”
6. Баллок і Баттен (1985) „Фази запланованих змін”