Сучасні підходи до управління стратегічними змінами на підприємстві

Для того, щоб зрозуміти сучасні підходи до управління страегічними змінами необхідно спершу розкрити їх сутність і визначити місце в системі стратегічного управління.

По тлумачному словнику Вебстера «змінити» – це означає:

1) зрадити чому-небудь інше положення або задати інший напрям;

2) зробити зрушення;

3) модифікувати;

4) трансформувати, замінити, перевести в іншу якість.

Сьогодні в бізнес-середовищі слово „зміни” може мати декілька різних значень (рис. 1.4).

Існує багато визначень поняття „зміни” або „організаційні зміни”. До найбільш розповсюджених визначень відносяться:

1. „Зміни в організації означають зміни в тому, як організація функціонує, хто її члени и лідери, яку форму вона приймає і як вона розподіляє свої ресурси”

2. „Зміни – це емпіричне спостереження різниці у формі, якості або стані якого-небудь організаційного елемента протягом часу”. Організаційним елементом може бути робота конкретного працівника або робочої групи, організаційна стратегія, програма, продукція або організація в цілому.

3. „Організаційні зміни – це перетворення організації між двома моментами часу”.

 


Рис. 1.4. Напрями використання терміну «зміни»

 

Як бачимо, у перших двох визначення під зміною розуміється зміст змін, у третьому – процес реалізації змін. Отже необхідно відрізняти дві складові організаційних змін: зміст –що змінилось?, та процес – як змінювалось?. Змістовний аналіз допомагає зрозуміти яки характеристики організації змінились за період часу, що вивчається. Процесний аналіз визначає спосіб проведення організаційних змін. Одним з вдалих визначень, яке акцентує уваги як на змістовній так і на процесній складовій змін, є визначення Р. Дафта (2001 р.): „Організаційні зміни визначаються як опанування компанією нових ідей або моделей поведінки”.

Під стратегічними організаційними змінами, на наш погляд, слід розуміти упровадження нових методів і технологій з тим, щоб суттєво перетворити діяльність підприємства у відповідність з вимогами ринку, що змінюються, або отримати вигоду з можливостей, що створилися в бізнесі.

Слід зазначити, що стратегічні зміни можуть стосуватись головних або допоміжних бізнес-процесів підприємства, але не передбачувати змін у стратегічних цілях та напрямах діяльності. Також до стратегічних змін безперечно відносяться ті перетворення, які мають на меті повну або часткову зміну стратегічних цілей підприємства.

Зміни, які торкаються оперативної діяльності підприємства і суттєво не впливають на організацію основних або допоміжних бізнес-процесів, не вимагають коригувань стратегічних цілей і задач стратегічними не вважаються.

Для з’ясування місця стратегічних змін в системі стратегічного управління звернемось до розкриття сутності стратегічного управління в сучасних умовах та його складових елементів (етапів).

Процес стратегічного управління охоплює три етапи:

1. Стратегічний аналіз

2. Стратегічне планування (вибір стратегії)

3. Реалізація стратегії.

Реалізація будь-якої стратегії підприємства спрямована на рішення трьох завдань:

- по-перше, встановлення пріоритетності серед адміністративних задач з тим, щоб їх ієрархія відповідала вибраній стратегії;

- по-друге, встановлення відповідності між вибраною стратегією і внутрішньоорганізаційними процесами з тим, щоб зорієнтувати підприємство на здійснювану стратегію;

- по-третє, вибір і приведення у відповідність із стратегією стилю лідерства і підходу до управління підприємством.

Щоб визначити місце управління стратегічними змінами, можна звернутись до узагальненої моделі елементів стратегічного управління, розробленої в Кренфілдськой школі менеджменту (рис.1.5).

 
 

 


Рис. 1.5. Узагальнена модель елементів стратегічного управління Кренфілдськой школи менеджменту

Проблеми стратегічного аналізу і вибору стратегій детально освітлені в багатьох підручниках по стратегічному менеджменту, тому звернемося до третьої «точки опори».

Управління організаційними змінами (на рисунку — управління стратегічними змінами, оскільки тепер воно залежить від стратегічного контексту організації) є одним з ключових елементів підсистеми (процесу) впровадження стратегій» і знаходиться в єдиному полі з організаційною структурою, а також розподілом ресурсів і контролем.

Багато в чому необхідність звернення до розподілу ресурсів і контролю на стадії упровадження стратегій витікає з їх функціонального ослаблення при проведенні змін, особливо в перехідному стані, а адекватність організаційної структури вибраної корпоративної стратегії одна з умов успішної її реалізації.

Під управлінням стратегічними змінами розуміється структурований процес, задача якого – запропонувати, впровадити і закріпити зміни у відповідності з організаційно-економічними і компетентісними можливостями підприємства з урахуванням факторів зовнішнього середовища.

Чітке визначення процесу управління стратегічними змінами сформульовано В. Тарасовим: «Управління змінами – це здійснення організаційних змін за допомогою проведення організації через усвідомлення необхідності змін, ініціацію, здійснення перетворень і контроль над результатами».

Звичайно, не можна одностайно стверджувати, що впровадження змін є необхідною вимогою для будь-якого підприємства і його самоціллю. Проте, на основі наведених вище обґрунтувань, можна зробити висновок, що утримання стійких конкурентних позицій і соціально-економічний успіх підприємства не можливий сьогодні без вчасних перетворень, які з огляду на високий динамізм бізнес-середовища, необхідно здійснювати постійно. Багато закордонних та вітчизняних учених дотримуються саме такої думки. До того ж відзначається, що впровадження стратегічних змін, яке являє собою реакцію підприємства на зміни у зовнішньому середовищі, що вже відбулися, здебільшого невзмозі забезпечити стратегічного лідерства. Зокрема, український вчений - практик П. Шеремета стверджує: „Перемагають і утримують стійкі ринкові позиції тільки ті підприємства, темп змін в яких перевищує темп змін на ринку”.

Залежно від реакції підприємства на зміну ринкової ситуації А. Томпсон і Дж. Стрікленд виділяють три підходи до управління змінами (рис 1.6).

 

       
   
 
    СТ РАТЕГ І Я
 

 

 

Стратегічний підхід Дії   Стратегія
  Реагування на зміни · висновок на ринок покращених товарів у відповідь на нові пропозиції конкурентів · реагування на несподівані зміни попиту · адаптація до змін в законодавстві   ·реагувати при необхідності ·захищати позиції підприємства
  Прогнозування змін · аналіз перспектив глобализациї ринку · вивчення потреб, переваг і очікувань покупців · відстежування технологічних розробок для прогнозування їх розвитку   ·прогнозувати можливі зміни ·доповнювати, адаптувати ресурси і конкурентні можливості підприємства ·розширювати асортимент і укріплювати систему збуту
  Активне управління змінами · першими розробляти і упроваджувати нові технології · виводити на ринок інноваційні товари, що формують нові сегменти і галузі · стати законодавцем галузевих стандартів   · захопити ініциатіву в нас-тупальних діях · ініціювати зміни в галузі, керувати їх темпами · ставити конкурентів в положення наздоганяючих

 

Рис. 1.6. Підходи до управління стратегічними змінами в залежності від реакції на зміни зовнішнього середовища Томпсоном-Стріклендом








Дата добавления: 2017-02-20; просмотров: 1407;


Поиск по сайту:

При помощи поиска вы сможете найти нужную вам информацию.

Поделитесь с друзьями:

Если вам перенёс пользу информационный материал, или помог в учебе – поделитесь этим сайтом с друзьями и знакомыми.
helpiks.org - Хелпикс.Орг - 2014-2024 год. Материал сайта представляется для ознакомительного и учебного использования. | Поддержка
Генерация страницы за: 0.006 сек.