Оцінка вчення Ч. Дарвіна

З моменту опублікування «Походження видів» вчення Ч.Дарвіна привертає постійну увагу, його оцінка мінялася в різні періоди. Гострота й напрямки критики мінялися, хоча загальний стан цієї критики «про недостатність принципу відбору» для пояснення всіх проявів еволюції зберігається й нині. Тут немає необхідності приводити аргументацію критиків і висловлення на користь теорії відбору. І сам Ч. Дарвін відзначав, що «...я переконаний, що природний добір був найважливішим, але не винятковим фактором змінення».

Які б зміни не виявляться в майбутньому в розумінні механізму й напрямків еволюції, теорія природного добору поки задовільно пояснює наступні факти:

1) виникнення різноманіття органічних форм на основі єдності їхнього походження -­ принцип монофілії;

2) пристосованість видів до навколишніх умов ­- принцип доцільності;

3) домінуючу роль природних процесів і законів у поступовому історичному розвитку живої природи - принцип історичності розвитку;

4) співвідношення між мінливістю й реальністю видів у природі. В «Походженні видів» відзначено, що види зробилися досить чітко розмежованими об'єктами й ніколи не представляють нерозв'язаного хаосу в природі;

5) для свого часу вчення про відбір представляло грандіозне узагальнення фактичного матеріалу біології під кутом ідеї розвитку. З приводу цього Ч.Дарвін писав, що «неможливо допустити, щоб помилкова теорія пояснювала настільки задовільно, як це робить теорія природного добору, різні великі групи фактів, які були тільки що перераховані».

Вплив теорії Ч. Дарвіна на наступний прогрес біології величезний й загальновизнаний, незважаючи на її критику. Вона зробила переворот у біології, сприяла ствердженню історичного погляду на минуле, теперішнє і майбутнє живої природи.

Одна із загальновизнаних заслуг дарвінізму ­ введення в біологію історичного методу, як методу пізнання. З його введенням затверджується необхідність вивчення живої природи як порівняльний ряд форм, що змінюються в часі й просторі. Із проникненням історичного методу в польову й музейну біологію зникла «описова біологія».

Такий підхід виявився винятково плідним майже у всіх областях біології й сьогодні залишається однією з фундаментальних її основ. У цьому смислі поки немає рівних теорії Ч.Дарвіна в поясненні процесу еволюції. У деталях, звичайно, вона доповнюється й уточнюється з нагромадженням нових фактів. Так, нині ведуться дискусії про поступове або стрибкоподібне виникнення видів, застосування принципу відбору до молекулярного рівня, про механізми еволюції екосистем та надвидової еволюції (макроеволюції) і т.д.