Фінансова система України
Фінансова система України – це сукупність фінансових інститутів, які сприяють утворенню та використанню централізованих та децентралізованих фондів коштів для здійснення фінансової діяльності держави.
Основні ланки фінансової системи України:
1. державний бюджет; це найбільший централізований фонд коштів, що перебуває у розпорядженні уряду.
Бюджет – це план формування та використання фінансових ресурсів для забезпечення завдань і функцій, які здійснюються органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування протягом бюджетного періоду(п.1 ст.2 БК України).
2. місцеві бюджети;
Бюджети місцевого самоврядування – це бюджети територіальних громад сіл, селищ, міст та їх об'єднань(п.2 ст.2 БК України).
Місцеві бюджети – це бюджет Автономної Республіки Крим, обласні, районні бюджети, бюджети районів у містах та бюджети місцевого самоврядування(п.26 ст.2 БК України).
3. фінанси державних підприємств;
Джерелами формування майна суб'єктів господарювання, зокрема і державних підприємств, є:
- грошові та матеріальні внески засновників;
- доходи від реалізації продукції (робіт, послуг);
- доходи від цінних паперів;
- капітальні вкладення і дотації з бюджетів;
- надходження від продажу (здачі в оренду) майнових об'єктів (комплексів), що належать їм, придбання майна інших суб'єктів;
- кредити банків та інших кредиторів;
- безоплатні та благодійні внески, пожертвування організацій і громадян;
- інші джерела, не заборонені законом (ч.1 ст. 140 ГК України).
4. спеціальні цільові фонди; наприклад, Пенсійний фонд України. Специфіка спеціальних цільових фондів:
- цільове призначення;
- визначена законодавча самостійність;
- відокремленість від державного бюджету;
- управління ними здійснюється чітко визначеними органами державної влади;
- чітко визначені джерела формування;
- чітко визначені напрями використання коштів;
- зумовлені конкретними потребами.
5. кредит. Позичальником виступає держава в особі органів державної влади. Наприклад. Держава випускає облігації державної внутрішньої (зовнішньої) позики.
Бюджетне право
Бюджетне право – це сукупність правових інститутів, які містять фінансово-правові норми, що регулюють відносини, які виникають, змінюються і припиняються у зв’язку з бюджетною діяльністю.
Правові інститути бюджетного права:
1. бюджетний устрій;
2. бюджетний процес.
Бюджетний устрій включає в себе норми щодо
- організації і принципів побудови бюджетної системи, її структури,
- взаємозв'язку між окремими ланками бюджетної системи.
Бюджетний устрій України визначається з урахуванням державного устрою і адміністративно-територіального поділу України.
Бюджетний процес - регламентована нормами права діяльність, пов'язана із складанням, розглядом, затвердженням бюджетів, їх виконанням і контролем за їх виконанням, розглядом звітів про виконання бюджетів, що складають бюджетну систему України.
Державний бюджет затверджується законом про Державний бюджет України.
Закон про Державний бюджет України - закон, який затверджує повноваження органам державної влади здійснювати виконання Державного бюджету України протягом бюджетного періоду.
Місцеві бюджети затверджуються рішеннями відповідних місцевих рад.
Предмет бюджетного права:
1. відносини щодо організації і побудови бюджетної системи;
2. міжбюджетні відносини;
3. відносини щодо порядку складання, розгляду, затвердження бюджетів;
4. відносини щодо виконання бюджету та здійснення контролю за його виконанням;
5. відносини щодо розподілу доходів та видатків між окремими ланками бюджетної системи, а також щодо структури доходів та видатків.
Бюджет - план формування та використання фінансових ресурсів для забезпечення завдань і функцій, які здійснюються органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування протягом бюджетного періоду. Це законодавче визначення.
В економічному розумінні: бюджет – це сукупність грошових відносин між державою та іншими суб’єктами бюджетних правовідносин з приводу формування та використання централізованих та децентралізованих фондів коштів завдяки яким держава виконує свої завдання та функції.
За формою прояву бюджет – це основний фінансовий план держави, в якому відображається фінансова діяльність держави та органів місцевого самоврядування.
Завдяки бюджету можна встановити:
· пріоритети держави;
· функції, що здійснює держава;
· зміст фінансової політики у різних сферах.
За матеріальним змістом бюджет – це централізований фонд коштів.
Значення бюджету:
1. юридичне;
2. політичне;
3. економічне.
Бюджетна система України - сукупність державного бюджету та місцевих бюджетів, побудована з урахуванням економічних відносин, державного і адміністративно-територіальних устроїв і врегульована нормами права.
Бюджетна система України складається з державного бюджету та місцевих бюджетів.
Бюджетами місцевого самоврядування визнаються бюджети територіальних громад сіл, селищ, міст та їх об'єднань.
Місцевими бюджетами визнаються бюджет Автономної Республіки Крим, обласні, районні бюджети, бюджети районів у містах та бюджети місцевого самоврядування.
Бюджетна система України ґрунтується на таких принципах:
· принцип єдності бюджетної системи України – єдність бюджетної системи України забезпечується єдиною правовою базою єдиною грошовою системою, єдиним регулюванням бюджетних відносин, єдиною бюджетною класифікацією, єдністю порядку виконання бюджетів та ведення бухгалтерського обліку і звітності;
· принцип збалансованості- повноваження на здійснення витрат бюджету повинні відповідати обсягу надходжень до бюджету на відповідний бюджетний період;
· принцип самостійності-Державний бюджет України та місцеві бюджети є самостійними. Держава коштами державного бюджету не несе відповідальності за бюджетні зобов'язання органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування. Органи влади Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування коштами відповідних бюджетів не несуть відповідальності за бюджетні зобов'язання одне одного, а також за бюджетні зобов'язання держави. Самостійність бюджетів забезпечується закріпленням за ними відповідних джерел доходів правом відповідних органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування на визначення напрямів використання коштів відповідно до законодавства України, правом Верховної Ради Автономної Республіки Крим та відповідних рад самостійно і незалежно одне від одного розглядати та затверджувати відповідні бюджети;
· принцип повноти-до складу бюджетів підлягають включенню всі надходження до бюджетів та витрати бюджетів, що здійснюються відповідно до нормативно-правових актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування;
· принцип обґрунтованості-бюджет формується на реалістичних макропоказниках економічного і соціального розвитку держави та розрахунках надходжень до бюджету і витрат бюджету, що здійснюються відповідно до затверджених методик та правил;
· принцип ефективності- при складанні та виконанні бюджеті усі учасники бюджетного процесу мають прагнути досягнення запланованих цілей при залученні мінімального обсягу бюджетних коштів та досягнення максимального результату при використанні визначеного бюджетом обсягу коштів;
· принцип субсидіарності- розподіл видів видатків між державним бюджетом та місцевими бюджетами, а також між місцевим бюджетами повинен ґрунтуватися на максимально можливому наближенні надання суспільних послуг до їх безпосереднього споживача;
· принцип цільового використання бюджетних коштів–бюджетні кошти використовуються тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями;
· принцип справедливості і неупередженості – бюджетна система України будується на засадах справедливого і неупередженого розподілу суспільного багатства між громадянами і територіальними громадами;
· принцип публічності та прозорості-Державний бюджет України та місцеві бюджети затверджуються, а рішення щодо звіту про їх виконання приймаються відповідно Верховною Радою України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим та відповідними радами;
· принцип відповідальності учасників бюджетного процесу- кожен учасник бюджетного процесу несе відповідальність за свої дії або бездіяльність на кожній стадії бюджетного процесу.
Питання до самоконтролю:
1. У чому полягає предмет та метод фінансового права?
2. Охарактеризуйте систему фінансового права.
3. Назвіть джерела фінансового права.
4. У чому полягає місце фінансового права у системі права?
5. Охарактеризуйте взаємозв’язок фінансового права з іншими галузями права.
6. Які особливості мають фінансові правовідносини?
Література:
1. Бюджетний кодекс України // ВВР України. – 2010. – № 50-51. – Ст. 572.
2. Податковий кодекс України // ВВР України. – 2011. – № 13-17. – Ст. 112.
3. Орлюк О.П. Фінансове право. Академічний курс: підручник /О.П.Орлюк.-К.: Юрінком Інтер, 2010.
4. Орлюк О.П. Фінансове право: Навч. посібник. – К.: Юрінком Інтер, 2005. Податкове право України: навчальний посібник / за ред.. М.П. Кучерявенка.–Х.: Право, 2010.
5. Фінансове право України: Навчальний посібник /За ред.. Л.К. Воронової. – К.: Правова єдність, 2009.
6. Фінансове право: Навч. посіб. / За ред.. М.П. Кучерявенка. – Х.: Право, 2010.
Дата добавления: 2016-12-16; просмотров: 1166;