Поняття, предмет та методи господарського права.

Господарське право це комплексна галузь права, система правових норм, що регулюють відносини з приводу організації та здійснення господарської діяльності із застосуванням різних методів правового регулювання.

Предметом господарського права є господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяль­ності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єкта­ми та іншими учасниками відносин у сфері господарювання. До інших учасників відносин у сфері господарювання відносяться споживачі, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією, а також гро­мадяни, громадські та інші організації, які виступають засновника­ми суб'єктів господарювання чи здійснюють щодо них організаційно-господарські повноваження на основі відносин власності.

Відносини, які виникають між переліченими суб'єкта­ми, за характером прийнято поділяти на дві групи^[1]:

– господарські відносини, які виникають між суб'єктами господарювання, а також за участю інших рівноправних суб'єктів безпосередньо в процесі здійснення господарської діяльності, зокрема у зв’язку з укладенням та виконанням господарських договорів. Дана група відносин базується на засадах юридичної рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності зазначених суб'єктів;

– господарські відносини, які виникають між суб'єктами господарювання та органами державної влади чи місцевого самоврядування, наділеними господарською компетенцією, а також іншими органами та особами в процесі здійснення управління та контролю за господарською діяльністю (наприклад, відносини щодо державної реєстрації суб'єкта господарювання, ліцензування і патентування господарської діяльності, контролю за економічною концентрацією, між суб'єктом господарювання і його засновником, між суб'єктом господарювання і його дочірнім підприємством тощо). Характерним для даної групи господарських відносин є те, що вона базується на засадах влади та підпорядкування.

Метод господарського права– це застосовувані законодавцем способи правового оформлення господарських відносин відповідно до їхніх властивостей і цілей правового регулювання, що відображають взаємне становище сторін, порядок прийняття ними юридично значущих рішень, характер юридичної відповідальності у випадку порушення і способи юридичного захисту прав та законних інтересів сторін.

Концептуально методи правового регулювання господарської діяльності будуються на двох принципах:

– загальнодозвільному («дозволено все, що не заборонено законом»), за яким діють підприємства і підприємці;

– зобов’язуючому («суб’єкти господарського права зобов’язані і мають вчиняти те, що на них покладено законом»). Даний принцип стосується органів державного управління економікою (ст.19 Конституції України).

Законодавець, враховуючи специфіку господарських відносин (обєднання в них організаційних та майнових елементів, приватних і публічних інтересів), застосовує для іх правового регулювання декілька методів.

Метод владних приписів,який передбачає право прийняття юридично значущих рішень органом господарського керівництва(власником майна) щодо підпорядкованого йому суб’єкта (рішення власника про створення, реорганізацію, ліквідацію підприємства; видача ліцензії).

Цей метод застосовується:

законодавцем у формі імперативних норм (щодо мінімального розміру статутного капіталу чи резервного фонду акціонерних товариств, комерційних банків та ін., джерел формування їх майна) з урахуванням, у першу чергу, публічних інтересів;

власником майна, щодо створеного ним підприємства у формі статуту ( в статуті власник визначає межі використання таким підприємством переданого йому майна та обов’язки підприємства перед власником), з урахуванням інтересів власника.

Метод узгодження,який поділяється на:

– метод автономних рішень дозволяє субєктам господарювання приймати самостійно ( але в межах своєї компетенції) юридично значущі рішення, і обовязок усіх інших субєктів не перешкоджати прийняттю та виконанню цих рішень. Це означає, що субєкти господарських відносин самостійно:а)планують свою господарську діяльність; б) в межах законодавства вільно обирають предмети господарських договорів і визначають забовязання в них, інші умови господарських взаємовідносин.