Масаж при переломах у ділянці ліктьового суглоба

Названі переломи переносяться важко, супроводжуються гемартрозом ліктьового суглоба, вираженим набряком, швидко дають стійкі й виражені обмеження рухливості в ліктьовому суглобі, значну атрофію м'язів плеча і передпліччя та інші неприємні зміни. До уражень в ділянці ліктьового суглоба належать також переломи внутрішнього і зовнішнього надвиростків плечової кістки, це - навколосуглобові переломи.

Переломи в ділянці ліктьового суглоба виникають або в результаті дії прямої травми на цю зону (падіння, удар та ін.), або непрямої травми при розігнутому чи злегка зігнутому передпліччі в ліктьовому суглобі. Залежно від характеру перелому, ступеня зміщення уламків, віку пацієнта лікування переломів у ділянці ліктьового суглоба здійснюється консервативним шляхом (накладання гіпсової лонгети, відвідної шини ЦИТО, скелетного витягування) або оперативним шляхом (репозиція і остеосинтез).

При лікуванні переломів у ділянці ліктьового суглоба період іммобілізації поділяють на два: абсолютної і відносної іммобілізації. Тривалість цих періодів зумовлюється характером перелому та його локалізацією.

Для вказаних далі переломів рекомендується така тривалість іммобілізації (за З.М.Атаєвим, Т.В.Волковою, 1973 р.). Т і У-подібні переломи і переломи частини виростка плечової кістки: абсолютної -10-12 діб, відносної іммобілізації - 15-20 діб; переломи ліктьового відростка: 7-14 і 7-10 діб; переломи головки променевої кістки: 4-7 і 10-14 діб.

Масаж рекомендується починати ще в період абсолютної іммобілізації. В цей період використовують масаж шиї, ділянки надпліччя і плечового поясу збоку ураження, міжлопаткової ділянки за описаною вище методикою. Якщо вільні від іммобілізації дельтоподібний м'яз і ділянка плеча, то в цих зонах викоритсовується відсмоктуючий масаж. Прийоми вібрації при масажі всіх названих зон не використовують!

У період відносної іммобілізації на час проведення масажу гіпсова лонгета знімається і можна здійснювати масаж всієї травмованої верхньої кінцівки, обминаючи зону ураження, тобто ділянку ліктьового суглоба.

Слід підкреслити, що проведення масажу ураженої кінцівки в період відносної іммобілізації потребує особливої обережності.

На початку курсу масажу обмежуються лише обхоплюючим безперервним погладжуванням, поступово переходячи на наступних масажних процедурах до інших основних і деяких допоміжних прийомів погладжування (обхоплююче уривчасте, площинне поверхневе і глибоке погладжування, граблеподібне, гребенеподібне, гладіння) з поступово наростаючою інтенсивністю та тривалістю. При сприятливій дії масажу до кінця періоду іммобілізації може бути використане легке спиралеподібне розтирання кінчиками пальців. Розтирання і особливо ручна вібрація не застосовуються.

Після зняття іммобілізації відпадає необхідність проведення масажу шиї, надпліччя, лопатки і міжлопаткової ділянки, що дозволяє збільшити тривалість масажу травмованої верхньої кінцівки (в середньому 15-20 хв.).

При внутрішньосуглобових переломах кісток, що утворюють ліктьовий суглоб, масаж ділянки ліктьового суглоба в ранні строки після травми протипоказаний, тому що у період відносної іммобілізації і в ранній постіммобілізаціиний період можливий розвиток периартикулярної оссифікації м'яких тканин і надлишкового кісткового мозолю, що може порушити відновлення функції ліктьового суглоба. Ділянку ліктьового суглоба можна піддавати масажу лише через 2-2,5 місяця після травми, а також пізніше з метою усунення вторинних змін у капсулі суглоба і в навколосуглобових тканинах.

Застосування масажу в післяіммобілізаційному періоді передбачає поступове збільшення кількості масажних прийомів, їх інтенсивності і тривалості. Крім погладжування, застосовується розтирання і поздовжнє розминання з поступово наростаючою інтенсивністю та тривалістю, а в пізніші строки після травми - основні та допоміжні прийоми ручної уривчастої та безперервної вібрації.

При проведенні масажу травмованої кінцівки враховується стан м'язів верхньої кінцівки, масаж має бути зміцнююче-тонізуючим - для розтягнутих, гіпотонічних, ослаблених м'язів і розслаблюючий, легкий - для контрагірованих, гіпертонічних м'язів. Тобто йдеться про масаж вибіркового характеру.

Для ефективності реабілітації важливо включати в процедури масажу активні і пасивні рухи, а також поєднувати масаж з ЛФК, лікуванням положенням, фізіо- та механотерапією.

Масаж проводять щодня, повторними курсами по 15-20 процедур, з перервами 1,5-2 тижні між курсами. При проведенні третього курсу масажу, через 9-12 тижнів після травми, можна масажувати і зону ураження, тобтділянку ліктьового суглоба.