Операції, зв'язані з застосуванням охолодження деталей під запресовування

При охолодженні охоплюваної деталі для складання нерухомих з'єднань у машинобудуванні варто забезпечити виконання ряд правил безпечного ведення робіт. Як охолоджувачі необхідно застосовувати твердий вуглекислий газ (сухий лід) чи рідкий азот. Рідкий кисень чи рідке повітря не рекомендується застосовувати внаслідок їхньої вибухонебезпечності при влученні в них навіть незначних кількостей матеріалів, що легко окислюються. При використанні рідких ванн із суміші денатурованого спирту, бензину чи ацетону із сухим льодом необхідно забезпечити ретельне дотримання правил пожежної безпеки. Перед охолодженням деталей їх варто очистити від стружки і забруднень, зняти задирки з крайок поверхонь, що сполучаються. Поверхні деталей, що охолоджуються у твердій вуглекислоті, треба також змазати антикорозійним змащенням. Для охолодження деталей переважно застосовувати холодильні установки, що працюють на готових холодоносіях; тверду вуглекислоту варто транспортувати в брезентових мішках з ватяною прокладкою. Рідкий азот треба транспортувати і зберігати в судинах Д’юара. Збереження холодоносіїв має бути організоване в спеціальних ізольованих, добре вентильованих приміщеннях відповідно до «Правил пристрою, змісту й огляду балонів для стиснутих, зріджених і розчинених газів». Щоб уникнути вибуху забороняється щільно закривати отвори, які призначені для виходу пар із судин термостатів і ванн із рідким азотом та іншими охолоджувачами. Роботи з охолодження з використанням рідкого азоту необхідно робити в приміщеннях з достатнім припливом свіжого повітря. По закінченні роботи устаткування для охолодження (термостати, баки і т.п.) має бути встановлене в спеціальному приміщенні, надійному в протипожежному відношенні.