ВИСНОВКИ ДО ТРЕТЬОГО ПИТАННЯ

Відповідно до ст. 22 ГПК України сторони в господарському процесі користуються рівними процесуальними права. Вони мають право: знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії; брати участь у господарських засіданнях; подавати докази, брати участь в їх дослідженні; заявляти клопотання; давати усні і письмові пояснення господарському суду, наводити свої доводи і міркування з усіх питань, що виникають у ході господарського процесу; заперечувати проти клопотань і доводів інших учасників судового процесу; оскаржувати судові рішення господарського суду в установленому законом порядку, користуватися іншими процесуальними правами, наданими їм законом.

Позовна заява подається до господарського суду в письмовій формі та підписується повноважною посадовою особою позивача або його представником, прокурором, громадянином-суб’єктом підприємницької діяльності або його представником.

У стадії розгляду господарської справи по суті адвокат ставить перед собою завдання переконати суд у своїй правоті за допомогою наявних доказів та інших доводів. У процесі розгляду справи в суді адвокат викладає свої міркування з приводу предмета спору, надає докази та бере участь у їх дослідженні та оцінці. У складеному адвокатом документі (позовній заяві, запереченні на позов, апеляційній чи касаційній скарзі тощо) чи в процесі судового розгляду надаються основні докази в справі. Це можуть бути письмові, речові докази, консультативні висновки, висновки експертів, власні письмові пояснення до поданої в суд заяви.

ВИСНОВКИ З ТЕМИ:

Адвокатура як незалежний правозахисний інститут держави покликана виконувати роль гаранта в дотриманні суб’єктивних прав і охоронюваних законом інтересів підприємств, установ і організацій, інших суб’єктів господарського процесу. У господарському процесі адвокат виконує функції представника сторони чи третьої особи.

Під представництвом у господарському судочинстві слід розуміти вчинення представником у межах наданих йому законом повноважень юридичних дій від імені іншої особи, яку він представляє, з метою захисту її прав та законних інтересів, реалізації її процесуальних прав і обов’язків та сприяння господарському суду в здійсненні правосуддя по справах, віднесених законом до його відання. Представництво в господарському процесі є важливою гарантією захисту прав та законних інтересів суб’єктів господарювання.

Підготовка процесуальних документів до господарського суду має свої особливості, пов’язані зі специфікою господарських спорів. Глибоке вивчення матеріалів, що обґрунтовують позов, адвокатом, розробка чіткої правової позиції на стадії підготовки претензії є неодномісною умовою майбутнього позову.

З метою безпосереднього врегулювання спору з підприємством чи організацією, що порушили права та законні інтереси інших підприємств та організацій, представники звертаються до порушників із письмовою претензією. Претензія розглядається в місячний строк, який обчислюється з дня її одержання. Про результати розгляду претензії заявник повідомляється у письмовій формі.

Відповідно до ст. 22 ГПК України сторони в господарському процесі користуються рівними процесуальними права. Вони мають право: знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії; брати участь у господарських засіданнях; подавати докази, брати участь в їх дослідженні; заявляти клопотання; давати усні і письмові пояснення господарському суду, наводити свої доводи і міркування з усіх питань, що виникають у ході господарського процесу; заперечувати проти клопотань і доводів інших учасників судового процесу; оскаржувати судові рішення господарського суду в установленому законом порядку, користуватися іншими процесуальними правами, наданими їм законом.

У стадії розгляду господарської справи по суті адвокат ставить перед собою завдання переконати суд у своїй правоті за допомогою наявних доказів та інших доводів. У процесі розгляду справи в суді адвокат викладає свої міркування з приводу предмета спору, надає докази та бере участь у їх дослідженні та оцінці. У складеному адвокатом документі (позовній заяві, запереченні на позов, апеляційній чи касаційній скарзі тощо) чи в процесі судового розгляду надаються основні докази в справі. Це можуть бути письмові, речові докази, консультативні висновки, висновки експертів, власні письмові пояснення до поданої в суд заяви.