Формування світової системи: історія та сучасність

· Деструктуризація світової системи, яка проявилась у зміні воєнно-політичного та ідеологічного протистояння Схід – Захід (СРСР-США) на політико-економічне Північ (економічно багаті країни) – Південь (бідні країни). Як наслідок – зміна відносно стабільної біполярності на нестабільну однополярність за одночасного посилення регіональних центрів (Китай, Індія, Росія, Бразилія та ін.).

· Однією з домінантних проблем сучасної світової політики є глобалізація. Глобальна демократизація. Все більше країн у світі відмовляються від антидемократичних політичних режимів.

· Однією зі складних проблем сучасної СП є конфлікти. Змінилася якістьміжнародних конфліктів. Здебільшого вони мають тенденції до регіоналізації (посилення конфліктів у регіонах) й інтернаціоналізації (збільшення кількісті втягнених у конфлікт сторін). Збільшилась кількість конфліктів міжнародного рівня на етно-релігійній підставі. З´явились нові тенденції і в засобах регулювання світових конфліктів. У першу чергу світові конфлікти відрізняються тим, що досить складно регулюються. З кінця ХХ ст. при вирішенні багатьох З кінця ХХ ст. при вирішенні багатьох міжнародних проблем застосовувався в основному силовий, а не правовий варіант урегулювання. Прикладом цього можуть бутибомбардування Іраку (80-ті, 90-ті рр.) і Югославії (1999 р.), антитерористичні війни в Афганістані (з 2001 р.) та Іраку (з 2003 р.). Кількість міжнародних конфліктів у 1980-1990-ті рр. збільшилось порівняно з періодом біполярності, а з середини 90-х рр. почала знижуватися, з кінця 90-х тримається на одному рівні.

· Однією з найбільш серйозних загроз для людства є ядерна зброя. Особливу небезпеку становить підвищення інтересу до ядерної зброї екстремістських режимів та угрупувань, а також можливість її застосування у регіональних конфліктах та війнах (на Близькому та Середньому Сході, на Корейському півострові, в Індії, Пакистані та ін.) «пороговими державами» (нестабільними країнами з ядерним потенціалом).

· Включення у сферу міжнародної безпеки не тільки військового параметру, що став традиційним, але і ряду нових параметрів: екологічного, технологічного, демографічного, економічного, соціокультурного, етно- релігійного.

· Перед світовим співтовариством по-новому постали глобальні проблеми, які неможливо було б вирішити силами тільки однієї суверенної системи. До них належать міжнародний тероризм (особ-ливо після терактів 11 вересня 2001 р. у Нью-Йорку), трафік нарко-тиків, міжнародна злочинність.

· Ігнорування та порушення державами міжнародно-правових норм (суверенітету, кордонів, принципу незастосування сили, самовизначення та ін.).

· Неефективна діяльність ООН. Відповідальність за міжнародну безпеку перебуває поза межами її компетенції. Найбільш впливовими стають країни-лідери регіонів та регіональні організації (НАТО, ЄС, ЛАД, ОІК, ОАЄ та ін.), які намагаються самостійно гарантувати безпеку в регіонах.

· Активізація зовнішньополітичної діяльності та розширення географії воєнної присутності США. Після розвалу СРСР, США об´єктивно посіли місце одноосібного лідера в системі МВ. Вони мають найпотужніший силовий та економічний потенціал. Розвиток сучасної СП залежить від стратегічних інтересів США.

· Культурно-ідеологічне протистояння незахідних держав універсальним (західним) цінностям. Це протистояння не завжди має мирний характер (наприклад, протистояння ісламських держав).

Таким чином, формування світової системи, перебуває під впливом багатьох факторів, які сприяють формуванню нового типу спілкування і регуляції акторів МВ в зміненому середовищі.