Routing Information Service

Regional Internet Registry, RIR - організація, яка займається питаннями адресації та маршрутизіції в інтернеті.

RIR займаються технічною стороною функціонування Internet: виділенням IP-адрес, номерів автономних систем, реєстрацією реверсних зон DNS та іншими технічними проектами. Часто RIR займаються статистичним аналізом мереж, моніторингом точок обміну трафіком і підтримкою кореневих зон DNS.

Статус RIR присвоюється ICANN. Всі RIR є некомерційними організаціями, які існують на внески своїх членів. IANA делегує RIR великі обсяги Інтернет-ресурсів, котрі RIR делегує своїм членам відповідно до своїх правил.

Всі RIR колективно утворюють NRO (Number Resource Organization), яка створена для представлення інтересів RIR і глобальної взаємодії.

На 2006 рік існують п'ять RIR:

• American Registry for Internet Numbers ARIN для Північної Америки
• RIPE Network Coordination Centre RIPE NCC для Європи, Близького Сходу та Центральної Азії
• Asia-Pacific Network Information Centre APNIC для Азії та Тихоокеанського регіону
• Latin American and Caribbean Internet Addresses Registry LACNIC для Латинської Америки та Вест-Індії
• African Network Information Centre AfriNIC для Африки.

RIPE NCC - один з п'яти регіональних інтернет-реєстраторів.

Routing Information Service (RIS) - це проект RIPE NCC, який призначений для збору, зберігання й обробки інформації про маршрутизацію в Інтернет, з декількох колекторів розподілених по миру. Із цими колекторами налаштовують пірінг маршрутизатори працюючі в різних автономних системах, і відправляють усю відому їм інформацію на колектор.

На підставі цієї інформації, RIS пропонує утиліти, які перебувають у відкритому доступі й дозволяють аналізувати цю інформацію, користуватися різною статистикою, пошуком і графічною виставою інформації.

Дані RIS можна отримати із ресурсу RIPEstat, our “one-stop shop” for all available information about Internet number resources. RIPEstat uses individual widgets to display routing and other information.

Routing information is visualised using the following widgets:

• The Routing Status widget shows if a prefix is routed and, therefore, if the ASN is in use
• The Routing History widget shows the time range(s) when a particular prefix was announced, and by which AS it was announced
• The Announced Prefixes widget provides a tabular view of prefixes announced by an AS in the last two weeks
• The ASN Neighbours widget provides information about neighbouring ASNs
• The ASN Neighbours History widget provides historical information about neighbouring ASNs
• The Related Prefixes widget shows related networks of the prefix
• The BGP Looking Glass widget allows you to query our route collectors
• BGPlay shows the routing history related to a specific set of resources (prefixes, Autonomous Systems, IPs) by means of an animated and highly interactive graph
• RISwhois searches the latest RIS data for details of an IP address. It is useful when querying RIS using scripts

Джерело: https://www.ripe.net/analyse/internet-measurements/routing-information-service-ris

Number Resources

IANA is responsible for global coordination of the Internet Protocol addressing systems, as well as the Autonomous System Numbers used for routing Internet traffic.

http://www.iana.org/numbers

4. Локальний інтернет-реєстратор LIR

Локальний інтернет-реєстратор (англ. Local Internet registry, LIR) - організація, що займається розподілом адресного простору користувачам мереж (сервіс-провайдерам і їх абонентам) і наданням супутніх реєстраційних послуг. Як правило, Локальними реєстраторами управляють великі сервіс-провайдери й корпоративні мережі.

5. Розподіл ІР

6. Перспективи ІРv6

IPv6 (англ. Internet Protocol version 6) — нова версія IP-протоколу — IP версії 6. Розробка протоколу IPv6 почалася 1992 року, а з 2003 р. його підтримку забезпечують виробники більшості телекомунікаційного устаткування (корпоративного рівня). IPv6 — новий крок у розвитку Інтернету. Цей протокол розроблено з урахуванням вимог до Глобальної мережі, що постійно зростають.

Найбільш суттєва різниця між IPv4 та IPv6 полягає в тому, що раніше на інтернет-адресу виділяли 4 байти (32 біта), що відповідає стандартній на сьогодні чотирьохблоковій адресі IP, а протокол IPv6 виділяє на адресу 16 байтів (128 біт). Це відповідає 340 трильйонам адрес (3,4x10³⁸) або по 5x10²⁸ адрес на кожну людину.

Розширення адресного простору скасовує необхідність використання NAT, оскільки на кожну людину припадає близько 3*10⁸ унікальних адрес. Принцип призначення хосту IPv6 адреси є ієрархічним. Мінімальний розмір підмережі — /64 (2⁶⁴). Молодша частина адреси (64 біти) використовується як унікальний ідентифікатор користувача, наступна частина визначає підмережу всередині оператора зв'язку, далі йде ідентифікатор самого оператора. Такий підхід значно спрощує маршрутизацію.

З IPv6 вилучено кілька функцій, що ускладнюють роботу маршрутизаторів:

• Маршрутизатори більше не розбивають (фрагментують) пакет на частини (розбиття пакета можливо тільки на боці передавача). Відповідно, оптимальний MTU має визначатися за допомогою Path MTU discovery. Для покращення роботи протоколів, що потребують низького рівня втрати пакетів, мінімальний MTU збільшено до 1280 байт. Інформацію про фрагментацію пакетів перенесено з основного заголовку в розширені;
• Зникла контрольна сума. Оскільки канальні (Ethernet) та транспортні (TCP) протоколи також перевіряють коректність пакета, контрольна сума на рівні IP вважається зайвою. Крім того, кожен маршрутизатор зменшує hop limit на одиницю, що призводить до потреби у перерахуванні суми в IPv4.

Незважаючи на суттєве збільшення розміру адреси IPv6, завдяки цим покращенням основний заголовок пакета збільшився лише у 2 рази: з 20 до 40 байт.

Покращення IPv6 у порівнянні з IPv4:

• В надшвидкісних мережах можлива підтримка надвеликих пакетів (джамбограм) — до 4 гігабайт;
• Time to Live перейменовано в Hop limit;
• З'явились відмітки потоків та класи трафіку;
• З'явилась багатоадресна передача;
• Протокол IPsec з рекомендованого перетворився на обов'язковий.

Тема2. Структура Інтернет

1.Автономні системи 2. Хребет Інтернета (AS Tier 1) 3. AS-client,-peer,-upstream 4. Гранична маршрутизація. 5. Стек ТСР/ІР.

1.Автономні системи

Internet споконвічно будувалася як мережа, що поєднує велику кількість існуючих систем. Із самого початку в її структурі виділяли магістральну мережу (core backbone network), а мережі, приєднані до магістралі, розглядалися як автономні системи (autonomous systems, AS). Автономні системи (АС) - це системи IP-мереж та маршрутизаторів, керовані одним чи кількома операторами, які мають спільну політику маршрутизації з Інтернетом. Не дивлячись на те, що існують декілька автономних систем, підтримуваних одним інтернет-провайдером, в Інтернеті видно політику маршрутизації лиш цього провайдера. Саме цей інтернет-провайдер і має мати зареєстрований публічний номер AC (АСН) - унікальний номер, який присвоюється кожній АС для використання при BGP маршрутизації. Ці номери виділяються Internet Assigned Numbers Authority (IANA), яка виділяє і IP-адреси, регіональним інтернет-реєстраторам (РІР) блоками. Локальні РІР пізніше привласнюють організації номер АС з блоку, отриманого від IANA. Організації, що бажають отримати АСН, повинні пройти процес реєстрації в своєму локальному РІР і отримати схвалення. Автономна система поєднує мережі, у яких під загальним адміністративним керівництвом однієї організації здійснюється маршрутизація, а домен об'єднує комп'ютери (які, можливо, належать різним мережам), у яких під загальним адміністративним керівництвом однієї організації здійснюється призначення унікальних символьних імен. Природно, області дії автономної системи й домена імен можуть в окремому випадку збігатися, якщо одна організація виконує обидві указані функції. В залежності від з'єднань і режиму роботи, АС бувають: багатоінтерфейсні (multihomed) - мають з'єднання з більш як одним інтернет-провайдером. Дозволяють даним АС залишатися підключеними до інтернету в разі виходу з ладу з'єднання із одним з інтернет провайдерів. Також не дозволяють передавати транзитний трафік від одного інтернет-провайдера до іншого; обмежені АС (stub) мають єдине підключення до однієї зовнішньої автономної системи. Це розцінюється як марне використання номера АС, так як мережа розміщується повністю під одним інтернет-провайдером і, отже, не потребує унікальної ідентифікації; транзитні АС (transit), які пропускають через себе транзитний трафік мереж, підключених до них.

Автономна система (англ. Autonomous System, AS) — зв'язана група з одного або декількох наборів префіксів IP-адрес у віданні одного або декількох операторів Інтернет-мережі, яка має чітко визначені політики маршрутизації. Термін "префікс" є еквівалентом "CIDR-блок".

За класичним визначенням автономна система (AS) являє собою сукупність маршрутизаторів під управлінням єдиної служби технічного адміністрування, що використовує протокол внутрішнього шлюзу з чітко визначеними політиками маршрутизації IP-пакетів усередині себе, а за допомогою протоколу зовнішнього шлюзу маршрутизує IP-пакети в інші автономні системи (AS).

Within the Internet, an autonomous system (AS) is a collection of connected Internet Protocol (IP) routing prefixes under the control of one or more network operators on behalf of a single administrative entity or domain that presents a common, clearly defined routing policy to the Internet.^[1]

Транзитна Автономна система - це АС котра забезпечує підключення через себе до інших мереж. That is, network A can use network B, the transit AS, to connect to network C. If one AS is an ISP for another, then the former is a transit AS.

Точка обміну Інтернет-трафіком (англ. Internet Exchange Point, IX, IXP) — мережева інфраструктура, призначена для оперативної організації з'єднань і міжоператорського обміну IP-трафіком (пірінга) між незалежними мережами в Інтернет. Учасниками обміну трафіком є організації, що управляють незалежними мережами (автономними системами).

Підключення до точки обміну Інтернет-трафіком дозволяє встановлювати пірінгову взаємодію між учасниками з меншими витратами і більшою оперативністю щодо організації попарних фізичних стиків. Ефективність IX збільшується із зростанням числа підключених учасників.

Точки обміну трафіком на Україні

• UA-IX — Київ
• DTEL-IX — Київ
• Giganet-IX — Київ
• DataIX — Київ
• OD-IX — Одеса
• KH-IX — Харків
• CR-IX — Крим
• ZT-IX — Житомир
• LVIV-IX — Львів
• KM-IX — Хмельницький

2. Хребет Інтернета (AS Tier 1)

Пірінг (від англ. peering - сусідство) - угода інтернет-операторів про обмін трафіком між своїми мережами, а також технічна взаємодія, що реалізує дану угода: з'єднання мереж і обмін інформацією про мережні маршрути по протоколу BGP.

BGP (Border Gateway Protocol) - прикордонний шлюзовий протокол. Замінюючий EGP міждоменний протокол маршрутизації, який регламентує обмін інформацією з іншими BGP-Системами про їхню досяжність.

Tier-1-Оператори (іноді - провайдери першого рівня) - оператори зв'язку (звичайно, але не обов'язково - Інтернет-Провайдери), які з'єднані з усією мережею Інтернет винятково через з'єднання, за які вони нікому не платять. Більшість цих з'єднань відносяться до так званого пірінгу. Інша назва Tier-1-Оператора - transit-free, що підкреслює той факт, що він не одержує повну таблицю транзитних IP-маршрутизації ні від якого іншого оператора.

Незважаючи на відсутність формального визначення для ієрархії IP-Операторів, загальновживаним є розподіл:

Tier-1 — оператор, який має доступ до мережі Інтернет винятково через пірінгові з'єднання;

Tier-2 — оператор, який має доступ до частини мережі Інтернет через пірінгові з'єднання, але купує транзит IP-Трафіка для доступу до іншої частини Інтернету;

Tier-3 — оператор, який для доступу до мережі Інтернет використовує винятково канали, які купує в інших операторів.

Архитектура сетей разного уровня в Интернет [wiki]