Створення загрози життю, здоров'ю, майну фізичної особи або майну юридичної особи
Усунення загрози життю, здоров'ю, майну фізичної особи або майну юридичної особи. Фізична особа, життю, здоров'ю або майну якої загрожує небезпека, а також юридична особа, майну якої загрожує небезпека, мають право вимагати її усунення від того, хто її створює (ст. 1163 ЦК України). Сформульоване правило є загальним і виконує, перш за все, превентивну (попереджувальну) функцію, забезпечуючи охорону прав та інтересів громадян і юридичних осіб. Вимога про усунення загрози є фактично одним із засобів захисту цивільних прав і може виражатися у припиненні або призупиненні діяльності, яка створює загрозу порушення чужого права. Висунення такої вимоги може відбуватися як у судовому, так і позасудовому порядку безпосереднім зверненням до особи, яка створює таку загрозу. У разі звернення до суду з позовом про усунення загрози життю, здоров'ю, майну фізичної особи або майну юридичної особи можливість настання шкідливого наслідку в майбутньому має визнаватися достатньою для звернення підставою.
Вина відповідача у такого виду правопорушеннях не презюму-ється, як це зазвичай відбувається у деліктних правовідносинах. Обов'язок доказувати можливість заподіяння в майбутньому шкоди та потреби заборони такої діяльності наданням необхідних доказів є обов'язком особи, яка звернулася до суду.
Глава 29. Рятування здоров'я та життя фізичної особи ...
У разі неусунення загрози життю, здоров'ю, майну фізичної особи або майну юридичної особи заінтересована особа має право вимагати:
1) вжиття невідкладних заходів щодо усунення загрози;
2) відшкодування завданої шкоди;
3) заборони діяльності, що створює загрозу (ст. 1164 ЦК України).
Отже, загроза має бути наявною і реальною настільки, щоб створювати загрозу заподіяння шкоди боржнику. У зв'язку з цим кредитору для захисту своїх дій слід здійснити дії, спрямовані на мінімізацію шкідливих наслідків, що виникають або можуть виникнути як результат діяльності кредитора. Такі невідкладні заходи можуть полягати у припиненні або призупиненні шкідливої діяльності і за своїм змістом можуть також мати превентивний характер.
Призупинення діяльності має сенс і застосовується лише тоді, коли існує реальна можливість таких змін шкідливої (наприклад виробничої) діяльності, яка в майбутньому може виключати її шкідливість.
Припинення діяльності виражається у забороні діяльності, яка створює шкоду і застосовується лише тоді, коли незалежно від об'єктивних або суб'єктивних причин є відсутньою можливість взагалі виключити шкідливість такої діяльності.
Відшкодування шкоди у правовідносинах, що розглядаються, має позадоговірний характер і тому відбувається у повному обсязі за правилами відшкодування шкоди у деліктних зобов'язаннях.
Рекомендована література:
Смирнов В. Т., Собчак А. А. Общее учение о деликтньїх обязательствах в советском гражданском праве. — Ленинград: ЛГУ, 1983. — С. 66-67. Шиминова М. Я. Компенсация вреда гражданам. — М., 1979.
21 3-29(1
Розділ III. ПОЗАДОГОВІРНІ ЗОБОВ'ЯЗАННЯ (ДЕЛІКТНІ ЗОБОВ'ЯЗАННЯ ТА ЗОБОВ'ЯЗАННЯ ІЗ НАБУТТЯ, ЗБЕРЕЖЕННЯ МАЙНА БЕЗ ДОСТАТНЬОЇ ПРАВОВОЇ ПІДСТАВИ)
Глава ЗО Зобов'язання з відшкодування шкоди
Дата добавления: 2016-08-07; просмотров: 699;