Глава 32. Загальні положення про зобов'язання. квартири угода здійснюється одноразово і права та обов'язки сторін припиняються з виконанням усіх повноважень та необхідних дій за договором
квартири угода здійснюється одноразово і права та обов'язки сторін припиняються з виконанням усіх повноважень та необхідних дій за договором. При виконанні зобов'язання відшкодувати працівникові втрату ним працездатності відповідні платежі здійснюються багатократно і припиняються відновленням працездатності або смертю особи. Якщо має місце договір зберігання, то це зобов'язання матиме тривалий характер — права та обов'язки існують протягом усього терміну дії договору.
У силу зобов'язання активний суб'єкт, наділений правами, має можливість вимагати від зобов'язаного суб'єкта виконання дії, активної поведінки, а не прав на його волю, тобто може вимагати лише дії, передбаченої конкретним зобов'язанням (незалежно від правомірності чи неправомірності підстав виникнення такого зобов'язання).
Зобов'язання залежно від визначеності змісту поділяються на
види.
В альтернативному зобов'язанні боржник вибирає спосіб виконання, якщо інше не передбачено законом або договором. Він може сплатити грошові кошти або передати майно на суму, що вказана у договорі. Якщо боржник не здійснить вибору, це може зробити кредитор. Так, якщо при виході зі складу учасників товариства з обмеженою відповідальністю учаснику не сплатять належні йому грошові кошти, він може звернутися до суду з позовом про стягнення цих коштів або передачі йому майна товариства на зазначену суму.
У факультативному зобов'язанні боржник зобов'язаний здійснити на користь кредитора конкретні дії, але може замінити їх іншим, завчасно передбаченим предметом. Так, підрядник, який виконав роботу з порушенням вимог щодо якості, може або сам усунути недоліки за власний рахунок, виконати роботу заново або сплатити вартість усунення недоліків іншими особами. Від альтернативного зобов'язання факультативне відрізняється повною визначеністю предмета. Кредитор не може вимагати заміни виконання, а лише при неможливості виконання факультативне зобов'язання припиняє свою дію.
Зобов'язання поділяються на основні і додаткові. Додаткові зобов'язання забезпечують належне виконання основних. До них слід віднести заставу, що забезпечує виконання кредитного зобов'язання, поруку, яка надає можливість забезпечення виконання іншого зобов'язання тощо. До специфічних рис цих зобов'язань слід віднести умови дійсності таких зобов'язань. Так, недійсність додаткового зобов'язання не спричиняє недійсності основного, але при умові недійсності основного зобов'язання питання недійсності додаткового залежить від того, як це обумовлено договором. Припинення основ ного зобов'язання завжди спричиняє припинення дії додаткового.
У багатьох джерелах окремо виділяються грошові зобов'язання. Законодавець також приділяє цьому виду зобов'язань особливу увагу. Предметом грошових зобов'язань є дії щодо сплати грошових коштів у будь-якій формі. Підставою грошових зобов'язань можуть бути як правомірні, так і неправомірні дії. Оплатні договори (купівля-продаж, постачання, перевезення тощо), зобов'язання з відшкодування шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я, — це грошові зобов'язання. Специфічність грошових зобов'язань полягає в особливостях штрафних санкцій, встановлених законодавством, за їх невиконання. Законом встановлено відповідальність за порушення грошових зобов'язань навіть коли встановлена неможливість виконання боржником зобов'язання (п. 1 ст. 625 ЦК України).
Система зобов'язань. Залежно від критеріїв, покладених в основу поділу на групи, існує ряд класифікацій зобов'язань. Так, найдавніша та традиційно звична класифікація, закріплена ще в Інституціях Гая, — це поділ зобов'язань за підставою виникнення на договірні та позадоговірні1.
Деякі автори вважають більш зручним поділ зобов'язань за критерієм правомірності — на регулятивні (договірні та інші зобов'язання правомірного характеру) та охоронювальні (із заподіяння шкоди, безпідставного збагачення, що власне є різновидом цивільно-правової відповідальності)2.
У ЦК України збережено загальний підхід до формування розділу, присвяченого зобов'язанням, хоча їх перелік та опис значно розширено.
До договірних зобов'язань, що складають підрозділ 1 розділу З «Окремі види зобов'язань», вміщено такі групи окремих видів зобов'язань:
1) купівля-продаж (роздрібна, договір найму-продажу); поставка; контрактація сільськогосподарської продукції; постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу; міна (бартер); дарування; рента; довічне утримання — це зобов'язання з передачі майна у власність як оплатного, так і безоплатного характеру;
2) зобов'язання з передачі майна у користування — найм (оренда); прокат; найм (оренда) земельних ділянок; найм (оренда) будівель та інших капітальних споруд; найм (оренда) транспортних засобів; лізинг; найм житла; позичка;
1 Гражданское право: Учебник / Под ред. Е. А. Суханова. — М., 2000. — Т. 2. — Полутом 1. — С. 17.
Гражданское право: Учебник / Под ред. Ю. К. Толстого, А. П. Сергеева. — М., 1998. — Ч. 1. — С. 419-420.
W 3-285
Розділ VI. ЗОБОВ'ЯЗАЛЬНЕ ПРАВО
Глава 33. Цивільно-правовий договір
3) зобов'язання про виконання робіт — підряд; побутовий підряд, будівельний підряд; виконання науково-дослідних, дослідно-конструкторських і технологічних робіт;
4) договір про надання послуг;
5) перевезення — договір перевезення пасажирів і багажу; транспортна експедиція;
6) зобов'язання щодо зберігання — велика група норм, що визначає окремі види договорів зберігання: у ломбарді, готелях, зберігання транспортних засобів тощо;
7) договір страхування;
8) договір доручення;
9) договір комісії;
10) договір управління майном;
11) договори позики, кредиту, банківського вкладу. Ця група зобов'язань об'єднує в собі також і договір банківського рахунку;
12) договір факторингу;
13) до глави під загальною назвою «Розрахунки» ввійшли глави про форми та види розрахункових операцій. Оскільки в даному випадку немає всіх належних елементів зобов'язання — сторін, предмета, то, на нашу думку, ця глава хоч і необхідна для виведення систематизації розрахункових документів, проте не може бути рівноправною у розділі «Окремі види зобов'язань»;
14) розпорядження майновими правами інтелектуальної власності, ліцензійний договір;
15) договір комерційної концесії (франчайзинг);
16) спільна діяльність, договір про спільну діяльність, договір простого товариства;
17) підрозділ 2 розділу 3 складають позадоговірні зобов'язання. До цієї групи законодавець відносить публічне обіцяння винагороди без оголошення конкурсу; публічна обіцянка нагороди за результатами конкурсу, ведення чужих справ без доручення; рятування здоров'я та життя фізичної особи, майна фізичної або юридичної особи; створення небезпеки (загрози) життю і здоров'ю фізичних осіб, а також їхньому майну та майну юридичних осіб; завдання шкоди; набуття, збереження майна без достатньої правової підстави.
Отже, перелік позадоговірних зобов'язань у ЦК України значно розширено, порівнюючи з ЦК УРСР 1964 р.
Рекомендована література:
Агарков М. М. Обязательство по советскому гражданскому праву. — М., 1940.
Гавзе Ф. И. Обязательственное право. (Общие положения). — Минск, 1968.
Голованов Н. М. Обязательственное право. — СПб., 2002.
Зобов'язальне право / За ред. О. В. Дзери. — К., 1998.
Иоффе О. С. Обязательственное право. — М., 1975.
Егоров Н. Д. Классификация обязательств по советскому гражданскому
праву // Советское государство и право. — 1989. — № 3. — С. 36-43.
Новицкий И. Б., Луни Л. А. Общее учение об обязательстве. — М., 1950.
Романец Ю. В. Система договоров в гражданском праве России. — М.,
2001.
Фогельсон Ю. П. Избранные вопросы общей теории обязательств: Курс
лекций. — М., 2001.
Глава 33 Цивільно-правовий договір
Дата добавления: 2016-08-07; просмотров: 541;