ІV. ПОРЯДОК РОЗГЛЯДУ СПРАВ ОКРЕМОГО ПРОВАДЖЕННЯ, ЙОГО ОСОБЛИВОСТІ

Процесуальними засобами відкриття в суді справ окремого провадження є: 1) звернена до суду вимога про встановлення певних обставин, юридичного стану фізичної особи чи її майна; 2) процесуальна форма втілення вимоги – письмова заява; 3) процесуальна дія по пред’явленню вимоги до суду; 4) процесуальна форма забезпечення виконання вимоги – звернення до суду особисто або через представника з поданням заяви.

Враховуючи особливості справ окремого провадження, встановлено, що з метою з’ясування обставни справи суд може за власною ініціативою витребувати необхідні докази. У такому разі зазначені дії не є проявом упередженості суду, а спрямовуються вони на здійснення завдань цивільного судочинства і досягнення мети у справах окремого провадження.

Передбачено також, що суд може вийти за межі вимог заявника, якщо цього потребує здійснення охорони прав та інтересів особи, а також те, що суд не може відмовити у задоволенні заяви з мотивів ненадання заявником доказів, якщо вбачається, що такі докази існують і суд може їх витребувати.

Підсудність справ окремого провадження визначається з врахуванням вимог розділу ІУ ЦПК для кожної категорії справ предметно.

Розгляд і вирішення справ окремого провадження здійснюється за загальними правилами цивільного судочинства з певними винятками і доповненнями, встановленими ЦПК. Разом з тим, провадження по кожній справі, що віднесена до окремого провадження, утворює певний синтез загальних правил цивільного судочинства, правил, що притаманні окремому провадженню у цілому, а також тих, що характеризують виключно певну категорію справ. Специфіка провадження по кожній категорії справ регулюється шляхом визначення процесуальних винятків та доповнень до загального порядку розгляду справ.

Рішення суду у справах окремого провадження не підлягають примусовому виконанню, але мають загальнообов’язковий характер (ст. 14 ЦПК). Вони реалізуються шляхом оформлення майнових або особистих немайнових прав громадян. Через своє рішення суд завжди передає заявникові та заінтересованим особам вольову вимогу держави. У цьому і проявляється правова позиція суду, а в його особі і держави, тому що держава, регулюючи процесуально-правові питання, закріплює своє волевиявлення в законі, який застосовує суд.

ВИСНОВКИ З ЧЕТВЕРТОГО ПИТАННЯ:

Підсумовуючи сказане слід зазначити, що всі справи окремого провадження наділені спільними рисами, які дають підстави об’єднати їх в окремий вид цивільного судочинства:

1) у справах окремого провадження відсутній спір про право цивільне. Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який має вирішуватись в порядку позовного провадження, суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду і роз’яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних;

2) у порядку окремого провадження розглядаються справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів. Проте встановленню підлягають не будь-які юридичні факти, а лише ті, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності оспорюваних прав;

3) підставою порушення таких справ є заява;

4) всі справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених ЦПК, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Однак законодавець встановлює ще додаткові особливості розгляду для більшості таких справ;

5) особами, які беруть участь у справах окремого провадження, є заявник, заінтересовані особи та їх представники;

6) враховуючи особливості предмета та суб’єктного складу справ окремого провадження, закон обумовлює неможливість їх передання на розгляд третейського суду та закриття у зв’язку з укладанням мирової угоди.

висновки З ТЕМИ:

Аналіз норм, які регулюють окреме провадження, дають підстави для висновку про те, що на нього у повній мірі поширюються вимоги щодо правильного і своєчасного розгляду і вирішення цивільних справ. В окремому провадженні дотримуються вимоги щодо цивільної процесуальної форми, стадійності судового провадження. Разом з тим, особливості процедури окремого провадження зумовлюють і особливості дії в ньому принципів змагальності і диспозитивності. ЦПК чітко визначає категорії справ окремого провадження та процедуру їх розгляду і ухвалення рішень судом.

1.