Тактовний і тактичний.

Інколи доводиться чути: «Це дуже тактичний чоловік». Що це означає? Його деякий прагматизм? Адже прикметник «тактичний» утворений від іменника «тактика», що означає — «сукупність прийомів, методів, способів, що їх використовують у політиці, спорті, мистецтві ведення бою для досягнення певної мети» (на­приклад, «тактичні прийоми», «тактичні ракети» тощо). Від імен­ника «такт», який має значення — «культура поведінки, уважне ставлення до когось, почуття міри», утворюється прикметник «так­товний». Правильно говорити: «Це дуже тактовний чоловік».

Тамувати й гамувати.

Основне значення слова тамувати — «стримувати». «Дівчина дивилась на ме­не своїми незрячими очима і жадібно, тамуючи подих, слухала мою розповідь».

Крім цього основного значення, слово тамувати може передавати ще й інші відтінки, зокрема «переборення або заглушення в собі якогось почуття» «Тамувала в роботі їдкий біль, хотіла втекти подалі від сорому».

Основне значення слова гамувати — це «заспоко­ювати», «притуплювати гостроту почуття чи відчуття». «Усе розбивали, грабували й палили. Село винувато, село буде і одвічати. Але село не хотіло. Докори й сварки підіймали стару ворожнечу, наповерх сплили забуті кривди й гріхи. Спокійніші всіх гамували».

Слову гамувати властивий і такий відтінок, як «припиняти». «Перші болі завдають серцю глибоких кривавих ран, але юне серце здатне гамувати біль і вкриватися рубцями».

Отже, тамування — це стримування, гамування — припинення чогось.

Слово біль може сполучатися з обома дієсловами, тамувати біль означає «терпіти його, пересилюючи се­бе, зосереджуючи свою увагу на іншому», а гамувати біль — це «намагатись припинити його або принаймні хоч заспокоїти».

Трапитися, статися, скоїтися, зчинитися.

«Міліція робила вигляд, ніби нічого й не трапилося» — слово не трапилося потрібно замінити словом не сталося). Трапилося — щодо дії, не означеної в часі, а також випадкової, непостійної, спорадичної. Сталося — про те, що відбулося недавно. Зчинилося і скоїлося — коли оповідач хоче підкреслити незвичайність того, що сталося, показати своє ставлення до події (часто це подія з негативними наслідками)

Уява та уявлення.

«Ми нині маємо уяву про те, що робилося в той час» — абсолютно неправильне вживання слова, яке потрібно замінити на слово уявлення). Уява (рос. «воображение») — здатність образно створювати або відтворю­вати когось, щось у свідомості, наслідком такого про­цесу є образ. Уявлення (рос. «представление») — розуміння або знання чогось, поняття про що-небудь

Являється і є.

«Являється захисником» - слово «являтися» в сучасній літера­турній мові означає лише «ввижатися у сні, під час марення». Правомірним у функції зв'язки в таких конструкціях є слово «бути»: «Є захисником».