Добові графіки навантаження електростанцій
Якщо підсумувати графіки навантаження споживачів і втрати електроенергії в електричних мережах в цілому по енергосистемі, отримаємо результуючий графік навантаження електростанцій енергосистеми.
Графік навантаження генераторів енергосистеми отримують з графіка потужності, що відпускається з шин станцій, враховуючи додаткові витрати на власні потреби. При значних коливаннях навантаження електростанцій необхідно враховувати змінний характер споживання власних потреб.
Сумарна потужність, що видається з шин електростанції:
Залежно від величини наближено визначаються витрати електроенергії на власні потреби (ВП) станції
де – встановлена потужність станції;
– максимальне навантаження власних потреб, відносно встановленої потужності електростанції, % (таблиця 1.2);
– максимальна потужність, що видається з шин станції.
Коефіцієнти 0,4 і 0,6 наближено характеризують відповідну частку постійної і змінної частини витрат на власні потреби
Таблиця 7.1 – Максимальне навантаження власних потреб
Тип електростанції | |||
ТЕЦ | Пиловугільна | 8 - 14 | 0,8 |
Газомазутна | 5 - 7 | 0,8 | |
КЕС | Пиловугільна | 6 - 8 | 0,85 - 0,9 |
Газомазутна | 3 - 5 | 0,85 - 0,9 | |
АЕС | З газовим теплоносієм | 5 - 14 | 0,8 |
З водяним теплоносієм | 5 - 8 | 0,8 | |
ГЕС | Малої та середньої потужності (до 200 МВт) | 2 - 3 | 0,7 |
Великої потужності (понад 200 МВт) | 0,5 - 1 | 0,8 |
Потужність, яка виробляється електростанцією:
.
За наведеним алгоритмом розраховуються графіки електричних навантажень для зимової та літньої доби та річний графік за тривалістю навантаження. Дані розрахунку зводяться відповідно в таблиці 7.2, 7.3.
Таблиця 7.2 – Дані для побудови графіків електричних навантажень (зима/літо)
Складові витрат потужності | Години доби | ||||||||
0-6 | 6-8 | … | … | … | … | … | 20-24 | ||
Навантаження місцевого району,% | Зима | ||||||||
Літо | |||||||||
Навантаження місцевого району,МВт | Зима | ||||||||
Літо | |||||||||
Втрати потужності в мережах місцевого району, МВт: – постійні | Зима | ||||||||
Літо | |||||||||
– змінні | Зима | ||||||||
Літо | |||||||||
Потужність, що віддається до району, МВт | Зима | ||||||||
Літо | |||||||||
Навантаження системи, % | Зима | ||||||||
Літо | |||||||||
Навантаження системи, МВт | Зима | ||||||||
Літо | |||||||||
Втрати потужності в мережах системи, МВт: – постійні | Зима | ||||||||
Літо | |||||||||
– змінні | Зима | ||||||||
Літо | |||||||||
Потужність, що віддається в систему | Зима | ||||||||
Літо | |||||||||
Сумарна потужність, що віддається з шин станції, МВт | Зима | ||||||||
Літо | |||||||||
Витрати на власні потреби станції, МВт | Зима | ||||||||
Літо | |||||||||
Потужність, що виробляється генераторами станції, МВт | Зима | ||||||||
Літо |
Таблиця 7.3 – Річний графік за тривалістю навантаження
Потужність Р, МВт | ||||||||||||||||
Тривалість у добі t, год | ||||||||||||||||
Тривалість у році , год |
За даними розрахунку будують добові графіки навантаження для зими та літа і річний графік за тривалістю , беручи тривалість зимового періоду 183, літнього – 182 дні.
Примітки:
1. Тривалість зимового періоду: tз = 183 доби.
2. Тривалість літнього періоду: tл = 182 доби.
3. Тривалість багатоводного сезону для ГЕС: tБВ = 100 діб.
4. Тривалість маловодного сезону для ГЕС: tМВ = 100 діб.
Використовуючи річний графік за тривалістю, визначають техніко-економічні показники роботи електричної станції (таблиця 7.4).
Таблиця 7.4 – Техніко-економічні показники роботи електричної станції
Слід відмітити, що навантаження між окремими електростанціями розподіляється таким чином, щоб забезпечити максимальну економічність роботи в цілому по енергосистемі. Виходячи з цього, диспетчерська служба енергосистеми задає електростанціям добові графіки навантаження. Однак на графіки навантаження електростанцій справляють істотний вплив і фізичні принципи вироблення електроенергії на електростанції. Проблема участі АЕС у регулюванні навантаження виникла у зв'язку з непристосованістю теплових електростанцій до роботи в умовах глибокого розвантаження енергоблоків з надкритичними параметрами.
Діючі в даний час АЕС можуть легко брати участь у регулюванні навантаження. Однак, для них слід враховувати, що більші, ніж на ТЕС, капітальні витрати на створення АЕС, мала паливна складова собівартості електроенергії роблять економічно доцільним використання їх у режимі «базового» навантаження.
В останні роки були успішно проведені роботи по:
• пристосуванню енергоблоків ТЕС надкритичних параметрів до несення змінних навантажень;
• реконструкції ряду ТЕС для їх роботи в піковому й напівпіковому режимах;
• спорудження в окремих енергосистемах гідроакумулюючих електростанцій.
З урахуванням цих обставин на графіку (7.2) показані рекомендації покриття графіка електричних навантажень. У якості регулюючих електричних станцій, що покривають пікову область змінної частини графіка (3), можуть використовуватися газотурбінні установки та гідроакумулюючі станції, ГЕС. У напівпіковій області змінних навантажень працюють теплові та гідроелектростанції (2).
Рис. 7.2 - Добовий графік навантаження електроенергетичної системи.
У базовій (1) працюють АЕС. Прикладом найбільш правильного використання АЕС в енергосистемі може служити споруджений Південно-Український енергетичний комплекс загальною потужністю 6 млн. кВт. До його складу повинні входити ПУАЕС - 4 млн. кВт, Ташликська ГЕС потужністю 1.8 млн. кВт і Костянтинівська ГАЕС потужністю 0.38 млн. кВт. При цьому повністю буде забезпечена робота ПУАЕС в базовому режимі. Аналогічним чином побудований комплекс, що включає Запорізьку АЕС (ЗАЕС - Зах ГРЕС - ДніпроГЕС).
Виходячи з резервування в системі та регулювання її навантаження, вважається, що одинична потужність реакторного блоку не повинна бути більше 10% потужності енергосистеми, в яку він включений. Така вимога до потужності енергоблоку необхідна з таких міркувань: включення і відключення енергоблоку АЕС повинно відносно слабо впливати на роботу всієї енергосистеми.
Дата добавления: 2016-06-13; просмотров: 2059;