Стратегія оптимізації фінансово-господарської діяльності

Набуття правової охорони на об'єкти права інтелектуальної власності можуть бути здійсненими з метою збільшення маси активів підприємства або для зменшення податку.

Зменшення податку на прибуток можливе, якщо знизити базу оподаткування на величину амортизації поставлених на баланс підприємства прав на об'єкти права інтелектуальної власності як нематеріальні активи, а також за рахунок віднесених затрат на створення цих об'єктів на валові затрати підприємства.

Механізм цього такий. За законом України «Про оподаткування прибутку підприємств»], база оподаткування може бути визначена так:

П = Д - 3 - А,

де: П - прибуток, що є базою оподаткування (розмір визначається як 25% від цієї бази);

Д - валовий дохід підприємства;

З - валові затрати;

А - амортизація.

Права на об'єкти права інтелектуальної власності можуть стати нематеріальними активами підприємства від моменту постановки їх на бухгалтерський облік. Тільки-но це відбулося, відповідно до закону включається механізм амортизації цього активу і прибуток, відповідно, зменшується на величину амортизації (А).

Згідно з законом України «Про оподаткування доходів підприємств», для цілей оподаткування валовий дохід підприємств зменшується:

«д) на суму витрат по нематеріальних активах у вигляді вартості придбаних патентів, авторських прав, ліцензій, «ноу-хау»; вартості власного патентування, що виключаються з валового доходу методом часткового віднесення цих витрат до собівартості на період використання активів, але не більше десяти років; е) на суму витрат на право використання промислових зразків, товарного знаку, авторського права, ... програмне забезпечення обчислювальної техніки»...

Отже, набуваючи права на об'єкти права інтелектуальної власності та ставлячи їх на бухгалтерський облік, підприємство зменшує тим самим базу оподаткування (прибуток підприємства) за рахунок зменшення валового доходу й підвищення обсягу амортизаційних відрахувань.

Однак використання цього механізму має також і недоліки. При постановці на бухгалтерський облік прав на об'єкти права інтелектуальної власності збільшується вартість активів підприємства, тобто виникає додана вартість, що зумовлює згідно з законом податок на додану вартість (20%). Але цього можна уникнути законно, якщо працівник підприємства створить об'єкт права інтелектуальної власності на ініціативній основі, а не за службовим завданням, а потім передасть цей об'єкт підприємству за авторським або ліцензійним договорами як фізична особа.

Другий недолік полягає в тому, що хоча заощаджувані за рахунок зменшення податку кошти осідають на підприємстві у формі амортизаційних відрахувань, одночасно на величину амортизації зменшуються обігові кошти підприємства. Тому перш ніж використовувати цей механізм, необхідно уважно зважити всі «за» та «проти».

Є й інший варіант здійснення цієї стратегії - набуття правової охорони з метою внесення прав на об'єкти права інтелектуальної власності до статутного капіталу створюваних підприємств. Таку Можливість передбачено законодавством України.

Права можна передати до статутного капіталу на правах власності, на правах господарського оперативного управління. Вносячи права як внесок у статутний капітал підприємства на правах власності, патентовласник передає права на об'єкт права інтелектуальної власності у власність підприємства й отримує такі зобов'язальні Права стосовно підприємства:

- право на отримання частини прибутку (дивідендів);

- право на участь в управлінні підприємством через загальні збори учасників;

- право на отримання ліквідаційної квоти в разі ліквідації підприємства;

- право на ознайомлення зі звітною інформацією про діяльність підприємства.

При вкладенні прав на об'єкт права інтелектуальної власності в статутний капітал на правах оперативного управління власник об'єкта права інтелектуальної власності вправі вилучити згадані об'єкти, які не використовуються, або ті, що використовуються не за призначенням.

При внесенні прав на об'єкт права інтелектуальної власності в статутний капітал підприємства на правах власності власникові і (підприємству) належать права володіння, використання та розпоряджання об'єктом права інтелектуальної власності. Власник вправі на свій розсуд здійснювати стосовно належного йому майна будь-які дії, що не суперечать законові: відчужувати об'єкт права інтелектуальної власності у власність іншим особам, передавати їх під заставу, залишаючись власником об'єкта права інтелектуальної власності, та розпоряджатися ними в інший спосіб. Патентовласник, що вносить об'єкт права інтелектуальної власності до статутного капіталу підприємства на правах власності, позбавляється прав, але отримує дивіденди пропорційно до свого внеску. Може виявитися, що сума винагороди не відповідає справжній вартості прав на об'єкт права інтелектуальної власності.

Підприємство, що отримало об'єкт права інтелектуальної власності як внесок у статутний капітал на правах господарського ведення, може використовувати вкладені об'єкти, продавати їх, здавати в оренду, віддавати під заставу та вкладати в інші господарські товариства. Патентовласник, який зробив внесок у вигляді об'єкта права інтелектуальної власності до статутного капіталу підприємства на правах господарського ведення, не має права вилучити його назад.

Об'єкти права інтелектуальної власності, що вкладаються в статутний капітал підприємств, ставлять на бухгалтерський облік у складі нематеріальних активів.

Є й інша користь від внесення прав на об'єкт права інтелектуальної власності до статутного капіталу. Інколи основною цінністю для підприємства є не сам об'єкт права, а досвід автора, який ще буде чи має доробити технологію або іншим чином реалізовуватиме свій внесок у розвиток підприємства. Тоді оформлення об'єкта інтелектуальної власності носить лише формальний характер для входження в склад співзасновників нового учасника без внесення матеріального внеску.

В основі цієї стратегії покладено розуміння головного принципу: правова охорона має приносити більшу перевагу, ніж затрати на набуття прав.