Зворотні гідроклапани

Зворотним гідроклапаном називається напрямний гідроапарат, призначений для пропущення робочої рідини тільки в одному напрямку та запирання у зворотному. Він може мати різні запірно-регулюючі елементи: кульковий, конусний, тарілчастий або плунжерний.

Відповідно до свого призначення зворотний клапан повинен бути герметичним у закритому положенні, тобто у вихідному положенні запірно-регулювального елемента. Для досягнення абсолютної герметичності в закритому положенні застосовують зворотні клапани із двома чи трьома послідовно з’єднаними запірно-регулювальними елементами.

Пружина зворотних клапанів нерегульована, її сила натягу повинна забезпечувати лише подолання сил тертя й інерцію, а також швидке повернення у вихідне положення запірно-регулювального елемента.

Рисунок 6.6 – Зворотний клапан типу Г51:

а – конструкція; б – умовне позначення

Зворотний клапан Г51 (рисунок 6.6) має конусний запірно-регулювальний елемент 5. При підведенні робочої рідини до отвору 1 запірно-регулювальний елемент 5 піднімається над сідлом 2, переборюючи силу натягу пружини 4. Рідина вільно проходить до отвору 3. При зміні напрямку потоку робочої рідини запірно-регулювальний елемент 5 притискається до сідла й блокує отвір 1.

У гідросистемах багатьох мобільних машин зворотні клапани з кульковим робочим органом застосовують у блокувальному пристрої гумових шлангів (рисунок 6.7).

Блокувальний пристрій має підпружинені кульки 1, які при роз’єднанні трубопроводів блокують потік. При з’єднанні труб шляхом нагвинчування гайки 2 на штуцер 4 штовхач 3 віджимає кульки від їхніх сідел, дозволяючи рідині вільно проходити через пристрій.

Рисунок 6.7 – Блокувальний пристрій

У гідроприводі зворотні клапани застосовують: як підпірні; для створення нерегульованого протитиску в зливальній магістралі гідродвигуна; для блокування вертикально розташованого поршня від самовільного опускання при вимкненому приводі; для некерованого перепускання робочої рідини в одному напрямку й керованого в іншому (разом із дроселем); для запобігання витокам рідини з гідросистеми при демонтажі й т.д. Як конструктивний елемент зворотний клапан включений у конструкцію розподільних панелей, напірних клапанів, дроселів і регуляторів потоку, в золотники з гідравлічним керуванням, у насоси й гідравлічні двигуни, у гідрозамки й т.д.

Обмежники витрати

Обмежником витрати називається клапан, призначений для обмеження витрати в гідросистемі або на якій-небудь її ділянці.

Принципова схема обмежника витрати наведена на рисунку 6.8, а. Він складається з рухливого поршня 3 і нерегульованої пружини 6, поміщених усередині корпусу 7. У поршні є калібрований отвір 2 (нерегульований дросель), а в корпусі – вікна 4. У сполученні з поршнем 3 вікна 4 являють собою регульований дросель. У вихідному положенні пружина прагне пересунути поршень у крайнє ліве положення й відкрити вікна 4. При вмиканні обмежника витрати в гідросистему рідина надходить в отвір 1 і далі проходить через дросель 2 і вікна 4 до отвору 5. При проходженні рідини через обмежник витрати в дроселі 2 створюється перепад тисків. При збільшенні витрати перепад тисків збільшується й поршень переміщується праворуч, частково чи повністю перекриваючи вікна 4. Коли витрата в гідросистемі зменшиться, перепад тисків також зменшиться й поршень переміститься ліворуч, збільшивши відкриття вікон.

При значенні перепаду тиску Δp < Δp₀ витрата рідини через обмежник витрати буде залежати від Δp. При Δp > Δp₀ витрата рідини стане граничною і рівною Q₀ (див. рисунок 6.8, б).

Рисунок 6.8 – Обмежник витрати:

а – принципова схема; б – залежність Q=f(ΔP)