Ціна в ринковій економіці: функції, види, механізм формування. Теорії ціни

В який спосіб визначити ціну? У попередніх темах йшлося про те, що одні автори визначали ціну граничною корисністю, інші – витратами виробництва, треті – співвідношенням попиту й пропозиції, четверті – вартістю.

У сучасній економічній теорії найбільшого поширення набула концепція ціни А. Маршалла, який зробив спробу об'єднати перші три концепції в одну. Він заперечував існування вартості та вважав, що є тільки мінова вартість, тобто ціна. У короткому періоді часу велике значення має вплив на неї корисності, а в тривалому – витрат виробництва. Нижньою межею ціни є граничні витрати виробництва. Ціна повинна бути достатньою, щоб відшкодувати саме ці витрати.

Формування ринкової ціни А. Маршалл розглядав у трьох періодах часу і розрізняв миттєву, короткострокову й тривалу рівновагу.

В умовах миттєвої рівноваги пропозиція товарів є фіксованою, тому ціна повністю залежить від попиту: чим вище попит, тим вище ціна й навпаки.

В умовах короткострокової рівноваги попит може змінитися в той чи інший бік, і якщо фірма не відреагує вчасно, то ціна стане нижчою за витрати й фірма зазнає збитків.

У довгостроковому періоді пропозиція пристосовується до попиту і встановлюється постійна ціна.

Визначення ціни на основі попиту і пропозиції має суперечність, відзначену К. Марксом. Суть її в тому, що якщо попит визначає пропозицію, а пропозиція – попит, і діють вони в протилежних напрямах, то вони взаємно знищуються і ціна повинна бути пояснена в якийсь інший спосіб.

Згідно з теорією К. Маркса, основою ціни є вартість. Величина вартості товару визначається суспільне необхідними витратами робочого часу на його виробництво. Ціна є грошовим виразом вартості товару. У кожному окремому акті купівлі-продажу ціна під впливом попиту й пропозиції може відхилятися від вартості. Якщо попит дорівнює пропозиції, то в основі ринкової ціни лежить суспільна ринкова вартість, визначена середньою вартістю, або індивідуальною, з якою виробляється основна маса товарів для ринку. Якщо попит значно перевищує пропозицію товарів на ринку, то в основіринкової вартості лежить індивідуальна вартість товару, виробленого за гірших умов виробництва. Якщо пропозиція товарів значно перевищує попит, то ринкову вартість визначатиме індивідуальна вартість товару, виробленого за кращих умов виробництва.

У тривалому періоді сума ринкових цін наближається до суми ринкових вартостей. Тому в пропонованому К. Марксом підході між вартістю й ціною суперечність зникає.

У ринковій економіці ціна виконує три головні функції:

– орієнтуючу, яка дає інформацію для дій покупців і продавців;

– стимулюючу, яка сприяє найбільш економічним способам виробництва й раціоналізації попиту;

– розподільну, завдяки якій розподіляються доходи між учасниками ринкової економіки.

Передумовою цих функцій є вільний рух цін без інфляції і монополії, які спотворюють справжню динаміку цін.

За всього розмаїття системи цін їх можна звести до трьох видів: ціни державні, ціни договірні і ціни світові.

Державні ціни можуть встановлюватися на продукцію підприємств-монополістів, на базові для економіки певної країни ресурси, на соціальне значущі товари.

Система державних цін складається з двох елементів:

– фіксовані ціни, жорстко встановлювані урядом;

– регульовані ціни, що враховують зміну на ринку співвідношення попиту і пропозиції.

Договірні ціни – ціни, встановлювані угодою між покупцем і продавцем, тобто що враховують тільки попит і пропозицію на певний товар. Питома вага договірних цін визначає ступінь “ринковості” економіки окремої країни.

Світові ціни застосовуються в міжнародній торгівлі й розраховуються набазі найбільших експортно-імпортних операцій.

У практиці ціноутворення використовують такі методи встановлення ціни реалізації:

– встановлення ціни на основі середніх витрат плюс прибуток;

– встановлення ціни на основі беззбитковості й забезпечення цільового прибутку;

– встановлення ціни на основі “очікуваної цінності товару”;

– встановлення ціни на основі поточних ринкових цін (цін конкурентів);

– встановлення ціни у процесі закритих торгів (тендерне ціноутворення).

Кожна країна має свій рівень цін.

Рівень цін – це середньозважена величина цін, сплачуваних за готові товари, вироблені в країні, і послуги.

Рівень цін виражається індексом.

Індекс цін – це співвідношення між сукупною ціною певного набору товарів і послуг у певному періоді й сукупною ціною подібної групи товарів і послуг у базисному періоді:

(4.6)

Висновки:

1. Проблема ціни та ціноутворення є найбільш складною та дискусійною в економічні теорії. Альтернативність визначення ціни залежить від різного тлумачення витрат виробництва, вартості та ціни різними економічними школами та їх представниками.

2. Наприкінці XIX ст. виникає еклектична теорія вартості та ціни А. Маршалла, в якій поєднуються теорії попиту й пропозиції, витрат виробництва, корисності. Представники теорії вважають, що ціна визначається попитом і пропозицією, при цьому попит формує гранична (додаткова) корисність, а пропозицію – витрати виробництва.

3. В умовах сучасної ринкової економіки на ціну в короткостроковому періоді впливає безліч об'єктивних і суб'єктивних факторів, тому будь яка теорія ціни має право на існування. Проте у довгостроковому періоді виробництва товарів і послуг ціна на них визначається середніми витратами їх виробництва на підприємстві, у галузі.