Експериментальна частина. 1. Пересуваючи дифракційну гратку, домагаються різкого зображення дифракційного спектра на екрані.

1. Пересуваючи дифракційну гратку, домагаються різкого зображення дифракційного спектра на екрані.

2. Вимірюють віддаль від дифракційної гратка до зображення спектра на екрані.

3. Визначають віддаль х між серединами :

а) фіолетових полос спектра І порядку ( ),

фіолетових полос спектра ІІ порядку ( ),

фіолетових полос спектра ІІІ порядку ( ),

Потім аналогічно для :

б) зелених полос ( і ) ,

в) червоних полос ( і ).

4. Одержані дані для і х підставляють у формулу ( 3 ) і обчислюють довжину хвилі спочатку фіолетової складової спектра окремо І, ІІ, ІІІ порядків, знаходять середнє арифметичне їх ; потім аналогічно для зеленої і червоної складової частин спектра.

5. Всі результати спостережень і обчислень заносять в таблицю.

№ п/п	колір		x	k	d
	Фіолетовий			1 2 3
Середнє значення
	Зелений			1 2 3
Середнє значення
	Червоний			1 2 3
Середнє значення

6. Між дифракційною граткою і проекційним ліхтарем ставлять різні світлофільтри і спостерігають дифракційний спектр від монохроматичного світла.

Контрольні питання

1. Які хвилі називаються когерентними? Які способи отримання когерентних джерел світла вам відомі?

2. Яку відстань називають геометричною різницею ходу? Що називається фазою хвиль? Запишіть зв’язок між різницею фаз і різницею ходу хвиль.

3. У чому полягає явище дифракції? Як воно пов’язане з явищем інтерференції?

4. Сформулюйте принцип Гюйгенса-Френеля і поясніть за його допомогою дифракційну картину, отриману від гратки.

5. Як побудована дифракційна гратка? Що називають постійною гратки? Сформулюйте формулу гратки.

6. Чим відрізняється дифракційний спектр від дисперсійного?

7. Де використовуються дифракційні гратки?

ЛІТЕРАТУРА

1. Р.И. Грабовский “Курс физики”, (вид. 1974р.).стр 431-444..

2. Детлаф А. А., Яворский Б.М. Курс физики:Учеб. Пособие для втузов.-М.:Высш.шк., 1989.- стр.361-375.

3. Трофимова Т. И. Курс физики:Ученик для студ.вузов.-М.: Высш. шк., 1985 – стр.265-276.

4. Н.Н. Майсова Практикум по общему куру физики. «Высшая школа».; М. – 1970; ст. 342

5. Физический практикум под ред. В.И. Ивероновой Изд. «Наука».; М. – 1967; ст. 493

6. Посудін Ю.І. Лабораторний практикум з дисципліни «Фізика з основами біофізики» К. – 2002; ст. 66

7. Б.М. Яворський Курс фізики вид. «Вища школа».; К. – 1970; т.3; ст. 106-119

8. И.В. Савельев Курс общей физики изд. «Наука».; М. – 1982; т.2; ст. 381