Одиничне – категорія, що відображає унікальні, неповторні властивості даного предмету.

Особливе – категорія, що відображає відмінності окремих речей в межах деякої цілісної системи.

Загальне – категорія, що відображає, приналежність окремих речей, до деякої цілісної системи як її елементів, повторюваність властивостей окремих речей, що належать до деякої системи.

Всеосяжне – граничний ступінь узагальнення; те, що не може виступати як особливе.

Методологічне значення цих категорій: служити підставою систематизації, класифікації явищ дійсності.

Категорії, що відображають універсальні зв'язки елементів світу.

Причина – категорія, що відображає взаємодію окремих речей і обумовленість їх змін; якість, що викликає зміну іншої.

Слідство – категорія, що відображає взаємодію окремих речей і обумовленість їх змін; якості, що викликають зміни інших .

Причина – це не річ, а співвідношення речей, процесів, явищ, їх взаємодія, яка: а) передує наслідкам за часом; б) викликає наслідки з необхідністю. Причини бувають: основними і неосновними (або, іншими словами, причина і мотив), внутрішніми і зовнішніми.

Методологічне значення цих категорій: виражати принципи каузальності, детермінізму (причинно-наслідкової залежності речей в світі).

Необхідність – категорія, що відображає стійку форму причинно-наслідкових зв'язків, обумовлену системою внутрішніх відносин елементів даного предмету.

Випадковість – категорія, що відображає нестійку форму причинно-наслідкових зв'язків, обумовлену системою зовнішніх відносин даного предмету.

Методологічне значення цих категорій: виражати ступінь закономірності того або іншого явища дійсності; «логіки» розвитку світу.

Категорії, що відображають будову світу і його елементів.

Зміст – категорія, що відображає сукупність зовнішніх і внутрішніх зв'язків та властивостей даного предмету і обумовлених цими зв'язками і властивостями змін, що відбуваються в ній.

Форма – категорія, що відображає стійкість зовнішніх і внутрішніх зв'язків і властивостей даного предмету, його зовнішньої відмежованості і особливостей його структури.

Їх зв'язок такий: «всякий зміст оформлений, всяка форма змістовна». Категорії змісту і форми співвідносяться з категоріями кількості і якості: зміст (як і кількість) – активний, рухомий початок, форма (як і якість) – пасивна, стійка. Кінець кінцем, зміст – визначальна сторона предмету, а форма – визначувана.

Методологічне значення цих категорій: виражати будову світу у всіх його конкретних проявах.

Ціле – категорія, що відображає річ, властивості змісту якої, включаючи інші речі, не зводяться до суми властивостей останніх.