Документування і облік надходження необоротних активів

Придбання необоротних матеріальних активів

Перш ніж перейти до вивчення порядку придбання об’єктів необоротних матеріальних активів необхідно визначитися з тим, що мається на увазі під об’єктом, точніше інвентарним об’єктом обліку. Інвентарний об’єкт - це конструктивно відособлений предмет (чи визначений комплекс конструктивно відособлених предметів, об’єднаних у єдине ціле) із усіма пристосуваннями і пристроями до нього і призначений для виконання визначених самостійних функцій (робіт).

Придбання об’єктів необоротних матеріальних активів може здійснюватися шляхом:

1) покупки;

2) будівництва чи виготовлення власними силами;

3) отримання на безоплатній основі.

У процесі придбання найголовнішим питанням є визначення вартості об’єкта. У бухгалтерському обліку вартість необоротних матеріальних активів може бути:

1) балансовою;

2) первісною;

3) відновленою.

Балансова вартість – це сума, за якою актив включається до Балансу після вирахування будь-якої суми нарахованого зносу (амортизації).

У процесі придбання об’єктів необоротних активів визначається їхня первісна вартість. У даному питанні важливо знати, які витрати включаються до первісної вартості об’єкта, а які не включаються. Відповідно до вимог Інструкції № 64 у первісну вартість об’єктів включаються усі витрати, пов’язані з придбанням об’єкта крім:

1) витрат на транспортування об’єкта;

2) ПДВ, оплачене у зв’язку з придбанням об’єкта.

Об’єкти необоротних активів, що надходять на підприємства на безоплатній основі оприбутковуються на баланс по ринковим вільним цінам.

Наступною особливістю, пов’язаною з визначенням первісної вартості об’єктів необоротних активів є те, що необоротні активи (у тому числі і нематеріальні) враховуються в цілих гривнях без копійок. Сума копійок, оплачених при придбанні об’єктів відноситься на витрати установи .

Виняток складають бібліотечні фонди, малоцінні необоротні матеріальні активи, білизна, постільна білизна, одяг і взуття, матеріалів довгострокового використання для наукових цілей і ті, котрі мають обмежене використання. Усі вони враховуються по вартості, вираженій в гривнях і копійках.

Крім того, виняток зроблений для книг, посібників і інших видань, що входять до бібліотечних фондів, по яких здійснюється груповий облік і в номінальних цінах.

Прийом основних засобів здійснюється комісією, що призначається керівником підприємства й оформляється актом типової форми №ОЗ-1 ( акт прийому-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів), який застосовується:

· для оформлення зарахування до складу основних засобів окремих об'єктів;

· для обліку введення їх в експлуатацію, за винятком тих випадків, коли введення об'єктів у дію повинне відповідно До існуючого законодавства оформлятися в особливому порядку,

· для оформлення внутрішнього переміщення основних засобів з одного цеху (відділу, ділянки) в іншій, для виключення зі складу основних засобів при передачі іншому підприємству (організації).

При оформленні введення в експлуатацію необоротних активів акт прийому-передачі (внутрішнього переміщеня основних засобів (форма N ОЗ-1) складається в одному примірнику на кожен окремий об'єкт приймальною комісією призначеною розпорядженням (наказом) керівника підприємств;

Акт прийому-передачі (внутрішнього переміщену основних засобів (форма N ОЗ-1), після його оформлення, прикладеною технічною документацією, що відноситься даного об'єкта, передається в бухгалтерію підприємства підписується головним бухгалтером і затверджується керівником підприємства, або особами, на те уповноваженими.

При оформленні внутрішнього переміщення основних засобів акт прийому-передачі (внутрішнього переміщенні основних засобів (форма N ОЗ-1) виписується в двох примірниках працівником підрозділу, що передає об'ект основних засобів.

Перший примірник з розпискою одержувача - відповідальної особи, що передає об'єкт основних засобів, передається в бухгалтерію, а другий -підрозділу, що передає об'єкт основних засобів для реєстрації в інвентарному описі основних засобів (форма № ОЗ-9).

Після прийняття об’єкта комісією, йому привласнюється інвентарний номер і на нього відкривається інвентарна картка типової форми ОЗ-6.

Інвентарна картка ведеться в бухгалтерії бухгалтером відповідальним за облік основних засобів на кожен об'єі основних засобів в електронній формі з обов'язковії роздрукуванням на паперовому носії:

1) щорічно, станом на 31.12 поточного року;

2) при введенні в експлуатацію об'єкту основних засобів;

3) при закінчених роботах по добудуванню, дообладнанню, реконструкції і модернізації, ремонту об'єкту основних засобів;

4) при списанні об'єкту основних засобів.

Форма заповнюється в одному примірнику бухгалтером відповідальним за облік основних засобів на підставі «Акту прийому-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів» (форма N ОЗ-1), технічної й іншої документації.

Інвентарний номер привласнюється кожному окремому об’єкту необоротних активів, крім білизни, постільних речей, одягу, взуття і малоцінних необоротних матеріальних активів, яким замість інвентарного привласнюється номенклатурний номер. Ні інвентарних, ні номенклатурних номерів не мають бібліотечні фонди і матеріали довгострокового використання, що мають специфічне призначення.

Необоротні активи зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю, яка складається з таких витрат:

· суми, що сплачують постачальникам і підрядникам за устаткування, інструмент, інвентар та інші необоротні активи, за виконані проектно-вишукувальні і будівельно-монтажні роботи (без непрямих податків);

· реєстраційні збори, державне мито та аналогічні платежі, що здійснюються у зв'язку з придбанням (отриманням) прав на об'єкт основних засобів;

· суми ввізного мита;

· суми непрямих податків у зв'язку з придбанням (будівництвом) основних засобів (якщо вони не відшкодовуються підприємству);

· витрати зі страхування ризиків доставки основних засобів;

· витрати на транспортування, установку, монтаж, налагодження і пуск основних засобів. Первісна вартість об'єкта основних засобів збільшується на попередньо оцінену суму витрат на демонтаж, переміщення об'єкта та відновлення території, на якій він розташований, у випадках та порядку, визначеному законодавством, зокрема на суму оцінених витрат на рекультивацію порушених земельних ділянок шляхом створення забезпечення;

· інші витрати, безпосередньо пов'язані з доведенням основних засобів до стану, у якому вони придатні для використання із запланованою метою.

Фінансові витрати не включаються до первісної вартості основних засобів, придбаних (створених) повністю або частково за рахунок запозичень (за винятком фінансових витрат, які включаються до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 31 «Фінансові витрати»).

Первісна вартість об'єктів необоротних активів, зобов'язання за які визначені загальною сумою, визначається розподілом цієї суми пропорційно до справедливої вартості окремого об'єкта необоротних активів.

Первісна вартість придбаних (побудованих) за рахунок бюджетних асигнувань необоротних активів визначається без суми непрямих податків, яка відображається зменшенням цільового фінансування і цільових надходжень.

Первісною вартістю безоплатно отриманих необоротних активів є їх справедлива вартість на дату отримання. На справедливу вартість безоплатно отриманих об'єктів основних засобів збільшується сальдо додаткового капіталу.

Первісною вартістю основних засобів, що внесені до статутного капіталу підприємства, визнається погоджена засновниками (учасниками) підприємства їх справедлива вартість. Погоджена засновниками (учасниками) вартість основних засобів відображається за дебетом рахунку обліку заборгованості засновників (учасників) підприємства за внесками до статутного капіталу в кореспонденції з рахунком обліку статутного капіталу. Одержання об'єктів основних засобів відображається за дебетом рахунку обліку основних засобів і погашенням (зменшенням) заборгованості засновників.

Витрати на доставку, установку, монтаж та інші витрати на забезпечення введення в експлуатацію таких основних засобів включаються до їх первісної вартості з відображенням в обліку капітальних інвестицій.

Підприємство оцінює об'єкт основних засобів, придбаний в обмін на немонетарний актив (або поєднання монетарних та немонетарних активів), за справедливою вартістю, якщо операція обміну має комерційний характер. Придбаний об'єкт оцінюють у такому порядку також у разі, якщо підприємство не може негайно на дату здійснення операції припинити визнання переданого активу. Якщо придбаний об'єкт не може бути оцінений за справедливою вартістю, то він оцінюється за балансовою вартістю переданого активу.

Підприємство визначає, чи має операція обміну комерційний характер, виходячи з оцінки очікуваних змін майбутніх грошових потоків унаслідок операції. Операція обміну має комерційний характер, якщо істотною (суттєвою) стосовно справедливої вартості активів, що обмінюються, є зміна:

· величини ризику часу та суми надходження грошових потоків між отриманим та переданим активом,

· або зміни вартості частини підприємства, на яку впливає операція, змінюється внаслідок обміну.

Первісна вартість об'єкта основних засобів може змінюватися у разі його поліпшення, часткової ліквідації, переоцінки і зменшення корисності.

Первісна вартість основних засобів, оцінених в іноземній валюті, визначається у грошовій одиниці України за курсом Національного банку України.

Для обліку основних засобів призначено рахунок 10 «Основні засоби» з відповідними субрахунками. За дебетом рахунку 10 відображається надходження основних засобів на баланс підприємства, по кредиту – вибуття основних засобів внаслідок продажу, безоплатної передачі тощо, сума уцінки основних засобів.

Кореспонденція рахунків бухгалтерського обліку операцій з надходження основних засобів наведена у таблиці 7.1.

Таблиця 7.1