Оцінка радіаційних обставин в наслідок аварії на РНО після її стабілізації
Після стабілізації радіаційних обставин на АЕС на грунт та у воду випадуть радіоактивні речовини з великим періодом напіврозпаду (див. табл.1)., внаслідок чого утворюються зони з різним ступенем радіоактивного забруднення. На основі експертних висновків (результатів радіаційної розвідки рівнів забруднення місцевості) територія, що зазнає радіоактивного забруднення внаслідок аварії, поділяється на чотири зони:
I зона відчуження - це територія, що зазнає забруднення ґрунту ізотопами цезію Сз-137 на зовнішній межі - від Пзон=40 Кu /км2 та вище, з якої проведено евакуацію населення;
II зона безумовно (обов'язкового) відселення - це територія, що зазнає забруднення ґрунту ізотопами цезію Сз-137 на зовнішній межі від Пзон =15 Кu / км2 до 40 Кu /км2 на внутрішній межі, де річна еквівалентна доза опромінення людини може перевищувати 0,5 бер ;
III зона гарантованого, добровільного відселення – це територія, де забруднення Сз-137 на зовнішній межі від Пзон =5 Кu / км2 до Пзон =15 Кu / км2 на внутрішній межі, і річна доза опромінення може перевищити 0,1 бер;
IV зона посиленого радіоекологічного контролю – це територія, де забруднення Сз-137 на зовнішній межі від Пзон =1 Кu / км2 до Пзон = 5 Кu / км2 на внутрішній межі, і річна доза опромінення не повинна перевищувати
0,1 бер.
Межі цих зон встановлюються та переглядаються Кабінетом Міністрів України на основі експертних висновків.
Рівень радіації на забрудненій місцевості з часом спадає відповідно до закону:
,
де Р0 - потужність дози випромінювання (рівень радіації) у момент часу t0 після аварії, [бер/год];
Рt - рівень радіації у будь який момент часу і після аварії, [бер/год];
п - показник, що характеризує швидкість спаду рівня радіації .
Якщо вважати, що після аварії на АЕС Рt ~ const, то людина, що знаходиться в забрудненій зоні, отримає дозу опромінення, яка залежить від рівня забруднення місцевості і часу знаходження людини на цій місцевості:
[бер],
де Р – потужність дози випромінювання (рівень радіації) на місцевості, [бер/год];
t – термін перебування людини в забрудненій зоні [год];
Кпосл - коефіцієнт послаблення радіації будинками, сховищами, тощо.
Прогнозування радіаційних обставин внаслідок аварії на АЕС після її стабілізації розглянемо на прикладі 2.
Приклад 2
Дано:Після аварії на АЕС цех по виробництву залізобетонних плит перебуває з зоні радіоактивного забруднення із щільністю зараження ізотопом цезію Пзон ,Кu / км2. На об'єкті працюють N чоловік, з яких к, % перебувають на відкритих площадках, а інші в одноповерхових цехових приміщеннях. Робочий день триває 8 годин. Робітники мешкають у кам'яних одноповерхових будинках в селищі, розташованому на зовнішній границі зони посиленого радіоекологічного контролю. Час відпочинку - 14 годин. До місця роботи й назад робітники перевозяться автобусами. Час руху 2 години на добу.
Визначити:
1. У якій зоні забруднення перебуває цех?
2. Яку дозу опромінення отримає кожний робітник протягом року (робочих днів - 252, календарних днів - 365)?
3. Виробити пропозиції начальнику цеху по організації робіт в даних умовах, якщо припустима річна доза опромінення не повинна перевищувати Дрікдоп = 0,1 бер/рік.
Відправні дані для розрахунку:
1. Щільність зараження при русі в автобусі Павт = Пзон.
2. Для розрахунків приймаємо: 1, Кu / км2= 0,009 мбер/год.
3. Коефіцієнт послаблення радіації визначається по табл. Б. 10.
Добова доза опромінення в берах розраховується по формулі:
,
де:
Рі - потужність дози випромінювання в місці перебування людей [мбер/год];
tі - час знаходження в даних умовах (цех, автобус, зона відпочинку);
Ki посл - коефіцієнт послаблення захисних споруд де працюють робітники.
Алгоритм рішення .
1.Визначаємо кількість вихідних днів 365днів – 252 днів =113 днів
2. Виконуємо розрахунок рівня радіації Рі в залежності від ступеня забруднення П і :
- для місця відпочинку Рвідп ;
- для робочої зони Рроб.зони ;
-для переміщення на автомобілі Равто .
3. Виконуємо розрахунок розподілу людей Nвідкр та Nцех.
4. Визначаємо добову дозу опромінення, отриману робітниками на відкритих майданчиках за період роботи Ддобвідкр
5. Визначаємо добову дозу опромінення, отриману робітниками в цеху під час роботи Ддобцех
6. Визначаємо добову дозу опромінення, отриману робітниками в автомобілі під час переїзду Ддобавт
7.Визначаємо добову дозу опромінення, отриману робітниками під час відпочинку в робочі дні Ддобвідп р. д
8.Визначаємо добову дозу опромінення, отриману робітниками під час відпочинку в вихідні дні Ддобвідп. в. д.
9.Визначаємо річну дозу опромінення, отриману робітниками, які працювали на відкритих площадках
Дріквідкр = (Ддобвідкр+Ддобавт+Ддобвідп р. д.) · 252 + Ддобвідп.. в .д. · 113, бер/рік;
10.Визначаємо річну дозу опромінення, отриману робітниками, які працювали у цехових приміщеннях
Дрікцех = (Ддобцех+Ддобавт+Ддобвідп. р. д.) · 252 + Ддобвідп.. в .д. · 113, бер/рік;
11. Порівнюємо отримані дози (Дрікцех , Дріквіде)з річною допустимою Дрікдоп,бер/рік та зробити висновоки:
Наприклад:
а). Підсилити радіаційний контроль і облік доз опромінення.
б). Працювати у звичайному режимі.
в). Змінювати роботу на відкритих площадках з роботою в цеху.
г). Роботи на відкритих площадках не проводити, у цеху працювати у звичайному режимі без виходу із цеху.
д). Евакуювати всіх робітників із будівельного майданчика.
є). Проводити дезактивацію території та санітарну обробку робітників.
ж). Проведення йодової профілактики робітників та членів їх сімей.
Результати розрахунків щодо оцінки радіаційної обстановки необхідно занести до підсумкової таблиці (Додаток 5).
Дата добавления: 2016-04-22; просмотров: 486;