Практичні навички з фізіології нервової і гуморальної регуляції вісцеральних функцій, ролі гормонів

Нервова і гуморальна регуляція вісцеральних функцій здійснюється за участю лімбічної системи або “вісцерального мозку”.

Лімбічна система є одним з вищим інтегративних центрів, що забезпечує разом з гіпоталамусом регулювання вісцеральних функцій, які є невід’ємною складовою поведінкових реакцій, їх вегетативним компонентом, що супроводжує емоційне збудження і забезпечує пристосувальні реакції організму, в тому числі при дії стресових факторів

Лімбічна система - це частина головного мозку, що становить край кіркової речовини навколо воріт півкулі великого мозку, і пов’язаних з нею глибоких структур – мигдалеподібного тіла, морського коника (гіпокампа) і перегородкових ядер. Лімбічна кора є філогенетично найстарішою частиною великого мозку.

Таким чином, до складу лімбічної системи входять: структури лімбічної кори - морський коник – гіпокамп (амонів ріг, зубчаста закрутка і основа гпокампу), парагіпокампова закрутка, поясна закрутка і філогенетично старі структури нюхового мозку (нюхові цибулини, нюхові горбики і кора над мигдалиною), а також сюди можна віднести орбітофронтальну, острівкові і частково скроневу кору. До підкоркових структур лімбічної системи належать мигдалини, септальні ядра, переднє таламічне ядро, а також перед оптичну зону і мамілярні тіла гіпоталамусу.

На схемах представлені структура і головні зв’язки лімбічної системи. Склепіння сполучає гіпокамп з сосочковими тілами, а вони з передніми ядрами таламуса. Аксони передніх ядер таламуса надходять до кори поясної закрутки, яка сполучена з морським коником, замикаючи цикл циркуляції емоційного збудження

Одна з особливостей лімбічної системи – нечисленність її зв’язків з новою корою, хоча вони є, бо нова кора корегує емоційне збудження, але воно не може виникати або зникати завдяки силі волі і є пролонгованим.

Подразнення окремих ділянок лімбічної системи спричиняє вегетативні реакції, зокрема, зміни кров’яного тиску і частоти дихання. Ці реакції виникають у випадку подразнення багатьох структур лімбічної системи, тому малоймовірним є наявність у ній окремих центрів, що регулюють конкретні вегетативні реакції. Це єдина за функціями структура, що забезпечує вісцеральний компонент поведінкових реакцій які супроводжуються емоційним збудженням.

Лімбічна система через гіпоталамус забезпечує регуляцію вісцеральних функцій за участю автономної нервової системи, а через гіпоталамо-гіпофізарну систему регулює функції ендокринних залоз, в тому числі, реакції неспецифічної адаптації організму до дії стресових факторів.