Робота 2. Реєстрація пульсу

Ритмічне коливання стінок артерій, зумовлене роботою серця, називається артеріальним пульсом.

Розрізняють центральний і периферичний пульс. Центральним називають пульс сонних та підключичних артерій. Пульс артерій, розташованих дистальніше, має назву периферичного.

Пульс можна промацати, поклавши пальці у ділянці проекції артерії. Пульс може бути зареєстрований графічно. Метод графічного запису пульсових коливань артерій має назву сфігмографії, а зареєстрована крива — сфігмограми (СФГ).

У здорової людини середнього віку частота пульсу в стані спокою становить 60—65 за 1 хв (1—1,08 Гц); уповільнення його має назву брадикардії, прискорення — тахікардії.

Існує кілька методів реєстрації пульсу.

Пальпаторний метод реєстрації пульсу

Визначаючи пульс поверхнево розташованих артерій, дають характеристику: а) частоти його (кількість коливань за 1 хв); б) швидкості (швидкість підйому пуль-сової хвилі); в) напруженості (сила, з якою треба стиснути артерію, щоб пульс зник); г) амплітуди пульсової хвилі (висота коливань стінки судини); д) ритму (чи однакові інтервали між пульсовими коливаннями стінки судини).

Мета роботи:ознайомитись з методом пальпаторного дослідження периферичного пульсу, дати його характеристику.

Для роботи потрібні:секундомір або годинник із секундною стрілкою.

Хід роботи.3найти пальцями лівої руки пульс променевої артерії. Пульс треба визначати за допомогою ІІ, III і IV пальців.

Пацієнт стоїть або сидить обличчям до дослідника. Підрахунок пульсу починають з моменту пуску секундоміра. Рахунок ведуть за певний відрізок часу (10—15 с). Показники знімають тричі. У спортивній практиці пульс рахують за десятисекундними інтервалами часу протягом 1 хв.

Підрахунок частоти пульсу провести двічі: у стані спокою іпісля дозованого фізичного навантаження (20 присідань за 30 с).

Рекомендації щодо оформлення результатів роботи.3аписати результати підрахунку пульсу у стані спокою і після навантаження.

У висновках зазначити, чи нормальна частота пульсу у стані спокою, як вона змінюється після фізичного навантаження, яке це має значення?

Графічна реєстрація п у л ь с у — сфігмогр афія

Для об'єктивної реєстрації та аналізу окремої пульсової хвилі записують пульс за допомогою спеціальних приладів — сфігмографів.

Для роботи потрібні:2 сфігмографічні приставки, двоканальний електрокардіограф.

Хід роботи.Сфігмографічну приставку підключити до електрокардіографа, заземлити його, увімкнути до електричної мережі. Комутатор відведень у положенні І — перше відведення. Швидкість руху стрічки — 50 мм/с. Пацієнт лежить на кушетці. Пальпаторно визначають місце пульсації загальної сонної та променевої артерій. Щільно, але не стискаючи артерій, укріплюють у цих місцях датчики, приєднують їх до сфігмографічної приставки, записують криві. Проводять аналіз сфігмограм. До сфігмографічної приставки входять датчик (перетворювач механічних коливань стінки судини в електричний сигнал) і підсилювач. Сигнал після підсилення подається на прилад для реєстрації, наприклад, електрокардіограф, де й записується. Одержане зображення називається сфігмограмою. Реєструють сфігмограми центрального і периферичного пульсу.

Крива відображає зміни тиску в аорті і особливості викидання крові з лівого шлуночка під час систоли.

Нормальна сфігмограма центрального (мал. 21) пульсу складається з систолічної (А — Мх — е) і діастолічної (е — і — Д — А) частин. Систолічна хвиля починається стрімким підйомом, що зумовлюється підвищенням тиску в артерії під час фази швидкого вигнання крові з лівого шлуночка. Підйом кривої називається анакротою (1). Після досягнення верхівки (Мх) крива знижується, що збігається з фазою повільного вигнання крові з шлуночка. 3ни-ження кривої називають катакротою (2). Точка «е» відповідає закінченню періоду вигнання. Крива продовжує знижуватись, утворює інцізуру, нижня точка якої (і) збігається з II тоном серця на ФКГ, тобто з закриттям півмісяцевих клапанів. Кров б'є по закритих клапанах, унаслідок чого утворюється відбита хвиля. На сфігмограмі це фіксується як повторний підйом (3) —дикротичнцй підйом.

Крива периферичного пульсу (мал. 22) простіша і складається з анакротичного підйому (а), який переходить у катакроту (б), що плавно знижується. На ній є невеликий підйом — дикротична хвиля (д). При одночасній реєстрації центрального і периферичного пульсу крива останнього запізнюється.

Мал. 22. Сфігмограма центрального (1)і периферичного (2) пульсу (артерія стегна). Ді — час запізнення

Одночасна реєстрація центрального і периферичного пульсу

Мета роботи:ознайомитися з методом сфігмографії; порівняти криві центрального і периферичного пульсу, проаналізувати їх; визначити час запізнення кривої периферичного пульсу.

Рекомендації щодо оформлення результатів роботи.Сфігмограми вклеїти до протоколу. 3азначити на них анакроту, катакроту, дикротичний підйом, інцизуру. Відмітити частину кривої, яка відповідає одному серцевому циклу. Розрахувати частоту скорочень серця. Дати характеристику пульсу (ритм, частота, швидкість, амплітуда). 3робити розрахунок часу запізнення периферичного пульсу по відношенню до центрального.

У висновкахзазначити: чим відрізняються криві центрального і периферичного пульсу; чим зумовлене запізнення периферичного пульсу; які параметри можна визначити, якщо відомі час запізнення та відстань між датчиками?