Сутність оплати праці. Механізм державного регулювання заробітої плати.

Оплата праці (заробітна плата) – грошовий вираз вартості та ціни робочої сили.

Заробітна плата залежить від:

1. Виду підприємства.

2. Особистого вкладу.

3. Від кінцевих результатів роботи.

4. Регулюється податками.

Основні види заробітної плати (заробітна плата):

· номінальна;

· реальна.

Номінальна заробітна плата - сума грошей за працю.

Реальна заробітна плата – кількість товарів і послуг, які працівник може придбати за зароблену суму.

Оплата праці складається з основної і додаткової заробітної плати, де основної – 70 %, додаткової – 30 %.

Основна заробітна плата визначається тарифною ставкою, посадовим окладом, відрядними розцінками, а також доплатами за розмірами законодавства.

Додаткова заробітна плата визначається кінцевими результатами діяльності підприємства, у формі премій і заохочувальних виплат, доплати у розмірі, що перевищують нормативи, встановлені чинним законодавством.

Основні функції заробітної плати:

1. Відтворювальна: заробітна плата забезпечує нормальне відтворення робочої сили відповідної кваліфікації.

2. Стимулююча.

3. Регулююча – диференціація рівня заробітку за фахом і кваліфікацією відповідної категорії персоналу, важливістю та складністю трудових завдань.

4. Соціальна – забезпечення однакової зарплати за однакову роботу.

Ріст заробітної плати буває абсолютним і відносним.

Державна політика оплати праці:

· встановлення мінімальної заробітної плати;

· рівень оподаткування доходів працівників;

· міжгалузеві співвідношення оплати праці;

· умови і розмір оплати праці бюджетних організацій;

· регулює максимальний розмір посадових окладів;

· встановлення умов визначення частини доходу, що спрямовується на оплату праці;

· інші державні норми і гарантії по заробітній платі.

Основою заробітної плати на підприємстві є тарифна система (тарифна сітка, тарифна ставка, тарифно-кваліфікаційні довідники, схеми посадових окладів).

Механізм державного регулювання соціального захисту:

1. Бюджетне фінансування народної освіти (культура, охорона здоров’я);

2. Участь у формуванні фондів соціального страхування (пенсійний, медичний, на випадок безробіття);

3. Обмежене датування цін на товари які перебувають під державним контролем;

4. Запровадження допомоги сім’ям, з низьким доходом.

5. Застосування різних форм компенсації;

6. Допомога безробітнім, забезпечення системи працевлаштування;

Основним організаційно правовим інститутом обґрунтування диференціації заробітної плати працівників – є тарифна посадова система.

Основні елементи:

- тариф на кваліфікаційні довідники;

- кваліфікаційні довідники посад керівників, спеціалістів і службовців;

- тарифні ставки;

- тарифні сітки;

- схема посадових окладів, або єдина тарифна сітка;

1) ЄТДК – єдиний тарифний кваліфікаційний довідник робіт, професій, робітників;

2) нормативні документи з загально галузевими характерами (вимоги до знань, стажу);

3) співвідношення в оплаті праці працівників різної кваліфікації (перелік тарифних розрядів і відповідних тарифних коефіцієнтів);

4) встановленні державою заробітні плати згідно з мінімальним розміром;

Надбавки та доплати до заробітної плати:

- самостійні елементи заробітної плати;

- доплати які не мають обмежень, що до сфер трудової діяльності за роботу у понаднормовий час;

- особам які не досягли 18 років і мають скорочену тривалість робочого часу;

- робітникам які виконують роботи за нижчим від наданих ним тарифних розрядів;

- за час простоїв та в разі виконання норм виробітку не з вини працівника;

Доплата в певних сферах:

- стимулюючий і компенсуючий характер (за суміщення професій, за розширення зони обслуговування, бригадирам, які не звільнені від основної роботи, за обслуговування обчислювальної техніки );

- за умови праці, що відхилюються від нормальних;

- з особливим характером, виконуваних робіт (сезонність, віддаленість) – водії, з ненормованим робочим днем, робота у понаднормовану тривалість дня, у декілька змін.

Надбавки до заробітної плати:

- за висоту професійної майстерності робітників;

- високі досягнення робітників у праці;

- за вислугу років;

- за виконання особливо-важливої роботи (певний термін);

- знання і використання іноземної мови;

В 1993 році в Україні затверджено єдину тарифну сітку, яка забезпечує єдині умови оплати праці (містить 15 тарифних розрядів і діапазон тарифних коефіцієнтів 1 – 4,1).

Конкретна реалізація політики заробітної плати здійснюється укладанням системи тарифних угод на 3-х рівнях:

1. Міжгалузевий рівень (генерали).

2. Галузевими (комунальний).

3. Виробничий.

Договір сторін з питань оплати праці та соціальних гарантій – тарифна угода.

Мінімальна заробітна плата – встановлений державою розмір заробітної плати.

Мінімальна заробітна плата залежить:

· від рівня економічного розвитку;

· продуктивності праці;

· від середньої заробітної плати;

· від вартісної величини мінімального споживчого бюджету.

Тарифна сітка