Макрофагоцитоз Реакції антиген- антитіло

· Захисні функції крові здійснюються завдяки а) вродженому імунітету, у якому приймають участь лейкоцити (гранулоцити, агранулоцити - моноцити), аглютиногени та аглютиніни групових система крові, інші фактори, б) набутому імунітету протягом життя, в якому приймають участь лімфоцити.

Нейтрофіли циркулюють у крові близько 8 годин, потім залишають судини і здійснюють захисні функції у тканинах завдяки мікрофагоцитозу бактерій.

2) Еозінофіли –мають меншу мікрофагоцитарну активність, але знешкоджують комплекси антиген-антитіло, мають цитотоксичний вплив на гельмінти

3) Базофіли містять гепарин (протидіє зсіданню крові), гістамін (збільшує проникність капілярів), серотонін (звужує судини), інші речовини, які мають значення у вогнищі запалення.

4) Моноцити виходять із судин через 30 хв - 72 год, прикріплюються до клітин, дозрівають, збільшуються у розмірі перетворюючись на макрофаги, здійснюють фагоцитоз бактерій, ушкоджених та старих клітін, продукують значну кількість біологічноактивних речовин, що регулюють лейкопоез; репрезентують антигени лімфоцитам:

Лімфоцити – трансформуються в первинних лімфоїдних органах у Т-лімфоцити (у загрудинній залозі –тимусі) та В-лімфоцити (у кістковому мозку). У вторинних лімфоїдних органах (лімфатичні вузли, лімфоїдна тканина слизової оболонки травного каналу, селезінка) зустрічаються з антигенами, після чого В-лімфоцити перетворюються на плазматичні клітини, які продукують відповідні антитіла, що взамємодіють з антигенами, утворюють комплекси антиген-антитіло (гуморальний імунітет); Т-лімфоцити знищують чужеродні клітини при пересадці органів (реакція відторгнення) та змінені клітини (клітинний імунітет).

Фізіологічні лейкоцитози спостерігаються при вагітності, фізичному навантаженні (міогенний лейкоцитоз), психичному стрессі, після прийому їжи (харчовий лейкоцитоз). Лейкоцитоз новонароджених також відноситься до фізіологічних лейкоцитозів. При фізіологічних лейкоцитозах відбувається збільшення абсолютної кількості лейкоцитів без змін в лейкоцитарної формулі.

Спрощена схема контуру регуляції лейкопоезу гранулоцитів/моноцитів

ЗАПАЛЕННЯ

Мікрофагоцитоз, Макрофагоцитоз,

інші захисні функції репрезентація антигенів,

інші захисні функції

Спрощена схема взаємозв”язку функцій між Т- і В- лімфоцитами у

захисних реакціях організму (клітинному та гуморальному імунітеті)

Реакції

відторгнення

МНС

Антиген – специфічний

рец.

Перфорини

ІЛ-2 + +

ІЛ-1

ІЛ-6

Диференціація Антиген Рецептор

IgM IgG IgA IgE

· Групи крові: в оболонці еритроцитів розташовані антигени (гліколіпіди або глікопротеїди), які мають назву аглютиногенів, бо при взаємодіїї з одноїменними антитілами – аглютинінами плазми склеюють еритроцити (реакція аглютинації). Групових аглютиногенів виявлено понад 400, але всі люди мають групові аглютиногени, які належать до системи АВО, 85% людей мають аглютиногени, що належать до системи СDЕ. Участь групових аглютиногенів і аглютинів у захисних функціях організму полягає у тому, що одноіменні аглютиніни і аглютиногени взаємодіють між собою – утворюють комплекс антиген-антитіло і тим самим захищають організм від чужого (при переливання іншої групи крові, наявності антигенів бактерій близьких до групових, інш.).

· Система АВО: існує 4 групи крові залежно від того, які аглютиногени (АВО) знаходяться в мембрані еритроцитів і які аглютиніни (a,b) – у плазмі крові. Групи крові передаються у спадок.Визначають групу крові по реакції аглютинації еритроцитів з моноклональними аглютинінами a,b. Переливати можно тільки одногрупну кров

1) До першої групи належать люди, які в мембрані еритроцитів не мають ні А, ні В аглютиногенів, а в плазмі мають a,b - аглютиніни, ця група крові записується так: Оa,b (І).

2) До другої групи належать люди, які мають у мембрані еритроцитів аглютиноген А, а у плазмі – аглютинін b: Аb (ІІ).