Регуляція секреції катехоламінів
· Секреція катехоламінів здійснюється при активації прегангліонарних симпатичних нейронів, які інервують хромафінні клітини, а також під впливом ангіотензину ІІ, гістаміну, брадікініну.
· Медіатор прегангліонарних симпатичних волокон ацетилхолін викликає деполяризацію хромафінних клітин, що призводить до входу іонів Са2+ в клітину та виділення катехоламінів шляхов екзоцитозу.
· Активність симпато-адреналової системи здійснюється завдяки дії будь-яких стресових факторів, що викликають швидко пристосувальну реакцію організму – перший етап неспецифічної адаптації.
· Небезпека для організму, активні агресивні стани призводять до збільшення концентрації катехоламінів у крові.
· Гіпоглікемія викликає збільшення концентрації катехоламінів. Базальний рівень концентрації катехоламінів – 6-10-10/моль/л, під час гіпоглікемії – майже в 10 разів більше.
· Ангіотензин ІІ потенціює секрецію катехоламінів.
· При постійному збільшенні концентрації катехоламінів у крови кількість адренорецепторів збільшується у клітинах–мішенях і навпаки.
2.1.2.Дія катехоламінів
· Регуляція функції вісцеральних систем організму за участю катехоламінів така сама, як дія симпатичної нервової системи при активації альфа- та бета-адренорецепторів.
· Чутливість адрено-рецепторів до катехоламінів:
- альфа-адренорецептори майже однаково чутливі до норадреналіну та адреналіну;
- бета-адренорецептори більш чутливі до адреналіну, ніж норадреналіну.
Зміни метаболізму під впливом катехоламінів.
А.Вуглеводний метаболізм
Адреналін викликає гіперглікемію шляхом:
· стимуляції глікогенолізу в м’язах;
· безпосереднього пригнічення секреції інсуліну та активації секреції глюкагону;
· стимуляції секреції АКТГ, під впливом якого збільшується виділення корою наднирників кортизолу, який викликає глюконеогенез у печінці;
· пригнічення використання глюкози клітинами (на відміну від глюкагону);
· пригнічення транспортування глюкози у клітини через мембрани у скелетних м’язах, міокарді, жирових клітинах.
Б.Жировий метаболізм
Адреналін стимулює:
· ліполіз через активацію бета-адренорецепторів мембран жирових клітин;
· мобілізацію вільних жирних кислот з жирових клітин та транспорт їх до печінки, що сприяє кетогенезу; в свою чергу, ацетоацетат і бета-гідроксибутират транспортуються до периферичних тканин, де є джерелами енергії.
2.2. Гормони кори наднирників:
· пучкова зона продукує переважно глюкокортикоїди – кортизол, який приймає участь у тривалій неспецифічні адаптації організму до дії стресових факторів;
· ретикулярна зона переважно продукує андрогени – статеві гормони;
· клубочкова зона переважно продукує мінералокортикоїди – альдостерон, який також приймає участь у пристосувальній реакції організму під час стресу;
· гормони кори наднирників – це стероїдні гормони, попередником для яких є прогестерон .
Дата добавления: 2016-04-19; просмотров: 860;