Залежність проникності від пористості та розміру пор
Прямої залежності між проникністю та пористістю гірських порід не існує. Наприклад, тріщинні вапняки, що мають незначну пористість, часто мають велику проникність, а глини, які мають велику пористість, є практично непроникними для рідин та газів, оскільки їх поровий простір - це канали субкапілярного розміру (0,2 мкм).
На основі середньостатистичних даних можна стверджувати, що в гранулярних колекторах більш пористі породи мають більшу проникність.
Проникність пористого середовища залежить переважно від розміру порових каналів, з яких складається поровий простір. Тому вивченню структури, будови та розмірів порових каналів необхідно приділяти значну увагу.
Із законів Пуазейля та Дарсі випливає, що, коли пористе середовище подати у вигляді системи прямих трубок однакового перерізу довжиною L (що дорівнює довжині пористого середовища), то витрату рідини можна подати у вигляді:
(3.41) |
де n - число пор, що припадає па одиницю площі фільтрації;
R - радіус порових каналів або середній радіус пор середовища ;
F- площа фільтрації, м2;
ΔP - перепад тиску, Па;
μ - динамічна в’язкість, Па∙с;
L - довжина пористого середовища, м.
Коефіцієнт пористості середовища:
(3.42) |
Підставляючи замість n·π·R2 значення пористості m, одержимо:
. | (3.43) |
Із закону Дарсі ,
де k – проникність породи або коефіцієнт пропорційності.
Порівнявши дві формули , знаходимо: , а звідси
. | (3.44) |
А якщо проникність подати в мкм2, то R буде вимірюватись в мкм:
. | (3.45) |
Наведена формула характеризує радіус пор ідеального пористого середовища. Величина радіусу пор реального пористого середовища має умовний смисл і не визначає Rсер, так як не враховує звивистості і складної будови пор. Для цього використовується формула Ф.І.Котяхова:
. | (3.46) |
де φ - структурний коефіцієнт, який характеризує відмінні особливості будови порового простору реальних колекторів. Він визначається за результатами вимірювання електричного опору порід. Так, при m = 0,39-0,28 для керамічних порід φ = 1,7-2,6.
Для зернистих порід φ можна приблизно оцінити за емпіричною формулою:
φ = 0,5035 / m1,1. | (3.47) |
Інший метод дослідження структури і будови високодисперсних пористих тіл є експериментальна порометрія – визначення розмірів і характеру розподілу пор за розмірами.
Дата добавления: 2016-04-19; просмотров: 1021;