Проникність тріщинуватих порід
На відміну від тріщинної пористості, що, звичайно, мало впливає на величину загальної пористості породи, тріщинна проникність може визначати величину загальної проникності. Тут тріщини можуть відігравати вирішальну роль у процесах фільтрації рідини та газу.
Тріщинні породи – це, звичайно, крихкі або тверді літологічні різновидності, міжзернова проникність яких становить тисячні долі мілідарсі. А між тим, з родовищ з такими колекторами у ряді випадків отримані значні припливи нафти чи газу.
За одиницю тріщинної проникності беруть величину, яка характеризується витратою в 1 м3/с флюїда в’язкістю в 1 Па∙с, що фільтрується через усі тріщини, котрі пересікають площину в 1 м2 тріщинної породи під дією градієнта тиску в 1 Па/м за умови перпендикулярності тріщин площині фільтрації.
Визначення величини тріщинної проникності спричиняє значні труднощі. Якщо є дані дослідження свердловин, то проникність тріщинної породи може бути встановлена за величиною коефіцієнта гідропровідності ε = k·h/μ або кривих відновлення тиску.
Якщо таких даних немає, то проникність може бути визначена методом мікроскопічного дослідження шліфів породи.
Тріщинна проникність тісно пов'язана з тріщинною пористістю. Ця залежність виражається рівнянням Буссінеска, у відповідності з яким витрата рідини , яка припадає на одиницю довжини тріщини (щілини), дорівнює:
(3.33) |
Витрата рідини через площу фільтрації породи:
(3.34) |
Виходячи з того, що тріщинна пористість , отримуємо, що .
Звідси,
. | (3.35) |
За законом Дарсі витрата рідини через таку породу становить:
. | (3.36) |
Порівнявши витрати за рівняннями Буссінеска і Дарсі, отримуємо:
. . | (3.37) |
Після перетворень в мкм2 отримуємо:
kтр=8,45∙106∙b2∙mтр, | (3.38) |
де mтр - пористість тріщинного колектора в долях одиниці;
b - ширина (розкритість) тріщин, м:
l - загальна довжина тріщин в полі зору мікроскопу, м;
F - площа зору мікроскопу, м2.
Одержані формули справедливі, якщо тріщини перпендикулярні поверхні фільтрації. Насправді тріщини розміщені довільно, тому kтр буде залежати від простирання їх систем і напрямку фільтрації. Орієнтованість тріщин визначається за азимутом падіння δ чи кутом падіння ω або направляючими косинусів одиничного вектора нормалі до площини тріщин cos α1, cos α2, cos α3. (α1, α2, α3 – кути між одиничними векторами і осями координат).
В загальному випадку, коли тріщини розміщені довільно, а проникність визначається для будь-якого горизонтального напрямку фільтрації, то
kтр = 8,5·106 Σbі Гі (sin2ωі·cos2φі + cos2ωі), | (3.39) |
де bі і Гі - розкриття і густота тріщин, см і 1/см;
ωі – кут падіння тріщин даної системи;
φі – кут між заданим напрямком фільтрації і простиранням даної системи тріщин.
При мікроскопічних дослідженнях шліфа параметри тріщинуватості визначають за такими формулами:
; kтр = А∙b2∙mтр. | (3.40) |
Параметр А залежить від геометрії систем тріщин в породі: для трьох взаємно перпендикулярних тріщин А = 2,28·106, а для хаотично розміщених тріщин А = 1,71·106.
Для визначення параметрів тріщинуватості використовують геологічні, геофізичні (електричні, гравітаційні, пружні) та гідродинамічні (результати дослідження свердловин) методи дослідження порід-колекторів.
Вивчення тріщинної проникності – важлива справа, оскільки в процесі розробки родовищ обводнення свердловин проходить нерівномірно.
Дата добавления: 2016-04-19; просмотров: 779;